ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації



Народний календар

19 Січня (Водохреще (Йордан))

Богоявление. Фреска XVIв. Хилендарский монастырь.

Свято Водохреще (Йордан) припадає на 19 січня за новим стилем (6 січня за старим). Напередодні Водохреща – 18 січня за новим стилем – Другий Святий вечір, або як його ще називають  – Голодна кутя. На Йорданський Святий вечір перевагу надають пісним стравам, щоб перепочити від надмірного вживання м’яса у Святки і очиститись перед водосвяттям. Страви готують такі ж як і на перший Святий вечір. Це кутя, узвар, і калачі,  багато різноманітних вареників.

Водохреще є заключним святом  із різдвяного циклу.   Після вечері діти тарабанили ложками по пустій макітрі та мисках, проганяючи кутю. Іноді її проганяли наступного дня,  били прутиками по чільному кутку хати з боку покутя, там де стояла кутя, при цьому промовляли: «Йди, кутя, із покуття, а узвар на базар, а млинці на полиці!».  Ці слова символізували прощання з зимовими святками, із їх традиційними стравами – кутею та узваром, та закликання іншого великого свята – Масниці ( Колодія) з традиційними млинцями.

В багатьох українських селах на другий Святий вечір ходять щедрувальники. Ряджених серед них немає. Щедрівки виконуються здебільшого під вікнами. Гостинці їм виносять надвір, хоч нерідко запрошують і до хати. 

В наш час свято Водохреще набуло сильного християнського впливу, є переважно церковним. Починається з вечірньої церковної служби, яка триває всю ніч. На світанку  процесія з іконами та хоругвами йде до водоймища (річки, озера чи ставка), де заздалегідь приготовлено місце для освячення води:  з льоду вирубано хрест і встановлено неподалік ополонки, іноді з льоду роблять вівтар та престол. Хрест фарбують буряковим соком, від чого він набуває малинового кольору і виграє на сонці різними барвами. Священик починає відправу на воді, після чого опускає хрест в ополонку, освячуючи її.  В народі вірять, як тільки священик опустить хрест у воду з води вискакує вся нечиста сила і мерзне на морозі доти, аж поки якась жінка не прийде прати. Разом з брудною білизною нечисть знову  повертається у воду. Тому люди намагаються хоча б тиждень після Водохреща утриматися від прання білизни, щоб прогнати нечисту силу якомога дальше. Після освячення води  починали стріляти в повітря,  кричати, шуміти. Священик кропить всіх присутніх  водою. Кожен  набирає з ополонки  освяченої води додому. Нею кроплять оселю, господарство, і  використовують  протягом року, як оберіг від злих сил та хвороб.

На Йорданські свята очищаються не лише водою, а й вогнем (димом). Символами очисного вогню були трійця і шмалюх. Трійцю роблять з трьох воскових свічок, зліплених воєдино, і прикрашених сушеними квітами та запашним зіллям. “Шмалюх” робиться із клоччя конопель  і сушених запашних рослин, обмотаних чистою ганчіркою.

Коли біля води  починається відправа, всі запалюють “трійці”. Вони горять всю службу. Від “трієць” запалюють і шмалюхи. Понад річкою тягнеться приємний запах йорданського диму.   Прийшовши додому, господиня “викурює” трійцею  хрест  на сволокові. Той хрест зберігається аж до Білого тижня, поки не побілять в хаті. Вважалось, що «трійця» відводить бурю, грім, пожежу і всякі напасті від оселі. Коли людина помирала, в той момент їй також вставляли в руки «трійцю».

Господиня обходить із запаленою “трійцею” і святою водою все обійстя, очищаючи його від злих сил вогнем і  окроплюючи освяченою водою. Від трійці запалюють шмалюха і обкурюють ним домашніх тварин, щоб були здоровими і гарно плодилися, щоб “вроки” не чіплялись до корови, щоб ніхто нічого не зробив їй поганого.

Після обіду на Водохреща молодь влаштовує гулянки. Молодіжні ігри та забави влаштовують на вигоні, у когось в дворі, або на ковзанці.  В селі Стіна Томашпільського району Вінницької області такі розваги влаштовували на льоду  на річці. Закоханим парам, які ковзаючись падають, тут  приспівують: “Молодий молоду

Посадив на льоду.

Уставай молода

Під тобою вже вода”.

На льоду влаштовують і гойдалку, кладуть пеньок, на нього дошку і переважують одні одних, під супровід пісень:

“Через пень, через пень,

Через колоду

Впала та Галя по шию в воду.

Не пади, не пади, не губи душі,

Скажи по правді кого ти любиш.

Люблю мед, люблю мед,

Бо солоденький,

Люблю Василька, бо молоденький.”

(Одвічна Русава: етнографія та фольклор села Стіна на Поділлі. – Вінниця 2003.- С. 87.

Пісня могла  повторюватись кілька разів, щоразу міняючи імена закоханих. Коли збирався увесь гурт, парубки наймали музики, й щоб зігрітись, влаштовували запальні танці. 

Після Водохреща починається пора зимових весіль, яка триває до Колодія (до Великого посту).

Символи свята: “трійця”, шмалюх;  свячена вода; хресні знаки випалені свічкою трійці, або намальовані освяченою крейдою. 

Звичаї:  робити трійці; святити воду; кропити житло, господарські будівлі, домашню живність і збіжжя свяченою водою; обкурювати приміщення і господарські будівлі трійцею, або шмалюхами; влаштовувати молодіжні гулянки з музиками.  

Обрядові страви: кутя, узвар,  йорданський калач; вареники.

Світлана Творун – етнолог, кандидат історичних наук

БОГОЯВЛЕННЯ

19 січня - Хрещення Господнє.

Хрещення - Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії

СВЯТОЕ БОГОЯВЛЕНИЕ. КРЕЩЕНИЕ ГОСПОДА БОГА И СПАСА НАШЕГО ИИСУСА ХРИСТА

19 січня - Водохреща або Йордан

 
Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2018
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро