ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Народний календар

8 Квітня (Великдень)

Великдень (Світлий день) - свято сонця, перемоги світла над темрявою, дня над ніччю, життя над смертю, знаменує  пробудження природи від зимової сплячки. Великдень має давнє дохристиянське походження. Прадавні українці-сонцепоклонники цього дня вшановували весняне сонце, звертались до нього з молитвами, просили зігріти землю, зростити урожай і не спалити його. За народними повір’ями на Великдень сонце “грає”. На Гуцульщині кожен побачивши сходяче сонце, побожно знімає з голови капелюха і, звернувшись обличчям до сходу, віддає йому глибокий поклін і шепче слова молитви: “Слава тобі Господи, за личенько твоє Господнє, що ся показало, праведне; слава тобі просвященне!” (Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1991. – Т. 1.С. 415).   

На пошану сонцю і духам роду, які поверталися  з вирію  на поля, пеклися обрядові хліби з пшеничної муки – баби (паски), розписувались яйця. Яйце і зерно в народній міфології тісно пов’язане із новим життям, воскресінням, яйце також уособлює будову всесвіту, яєчний жовток – прообраз сонця. Цікаво, що паски,   писанки, крашанки і інші великодні страви українці освячують обов’язково на світанку, коли сонце сходить. В деяких селах Вінниччини старі  люди вважають, що освячену паску можна їсти лише в першій половині дня, коли сонце підіймається, а якщо скуштувати освяченої паски по полудню, погіршиться зір.

Християни поєднали давньоукраїнські традиції святкування Великодня із святом на честь воскресіння Ісуса Христа. Християнська Паска  святкується з початку V сторіччя. Вона була  встановлена імператором Феодосієм ІІ і відзначається у першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця. Рідко може збігатися з Благовіщенням (7 квітня), але ніколи не буває раніше за нього.

Слово “паска” походить від давньоєврейського “песах” умилостивлення. Воно зародилося серед стародавніх єврейських кочових племен Аравії у ІІІ-ІІ тисячолітті до нашої ери. Відбувалося весною, коли худоба починала давати приплід. Первістка корови чи вівці приносили в жертву божеству, яке опікувалось скотарством. Кров’ю зарізаного ягняти скроплювали одвірки дверей, щоб відігнати злих духів ночі і пустині. 

Наведемо опис традиційних великодніх звичаїв та обрядових дій. Прийшовши з церкви дівчата вмиваються, поклавши у воду кілька крашанок. Щоб бути гарними, рум’яними і здоровими.

Сідаючи за стіл, ставлять бабку і писанки на покутті – престолі пращурів. Розговляються освяченими стравами. Скуштувати свяченого дають  корові та волам. Крихти освяченої паски виносили до клуні, в народі вірять, якщо мишка скуштує свяченого то перетвориться на кажана (летючу мишу) і більш не буде псувати збіжжя.

Ще однією важливою прикметою свята було оновлення одягу. Оновлювались земля, природа, життя, дерева вбирались у нові шати. Людина також на Великдень мала одягти щось нове, тому намагалися кожному члену сім’ї зробити якусь обновку.

В цей день влаштовують молодіжні ігри, хороводи, гаївки, дзвонять  в дзвони, гойдаються на гойдалках.  Хлопці ходили в гості до дівчат, які їм на Колодія почіпляли колодки, несли дарунки: стрічку, намисто або хустку. Дівчата дарували їм у відповідь вишиті хустинки та пи­санки. Цей звичай подекуди носив назву «колоденки».

Найяскравіші спогади про Великдень у жителів села Стіна Томашпільського району, що  на Вінниччині, залишили гойдалки (“колиски”, “качалі”).    “Качалі” тут майстрували сільські теслі. Вони були кількох видів: схожі на сучасні гойдалки - “човники”, де дівчина сиділа, а парубок стояв над нею і розгойдував так, що аж через верх на іншу сторону перелітали і багатомісні, схожі на карусель, де каталися по кругу. Враховуючи гористу місцевість, крутий схил, цей круг не був горизонтальним, а рухався то вниз, то вгору. Тому інформатори, описуючі “кручену колиску”, порівнюють її з “чортовим колесом”. Ось як про це розповідає Пентюк Василь Лазаревич 1922 року народження:  Коло мосту була “кручена колиска” на чотири крісла, а на Капказовому городі колиска була аж на 8 крісел. Запускалася колиска на Великдень. Першими в колисці качалися музиканти. Їх сідало 8 чоловік, а то і 10 вміщалося на 8 кріслах разом із інструментами і так грали, що луна йшла по всіх окраїнах нашого села, і на чужі села було чути, бо ж висота яка велика. Молодь йшла до “качалі”, як пливуча вода. Розкручували колиску чоловіки, часто майстри-теслі, що її збудували. Після музикантів по разу - два  катали безкоштовно дітей, а потім відбувалось ціле видовище, на яке сходилось подивитися все село. Хлопці наймали дівчатам “колиску”. При цьому хлопці платили чоловікам гроші за право прокататися із своєю дівчиною. Оратор голосно, щоб чули всі, викликав попарно парубка і дівчину по імені і прізвищу, або прізвиську до “колиски”. А всі зацікавлені дивилися, який парубок якій дівці найме колиску. Дівчина увечері віддячувала парубкові за колиску писанками. 

Символи свята:  Великодня паска, писанки, крашанки. 

Звичаї: освячувати страви, влаштовувати розкішну трапезу, водити хороводи, влаштовувати ігри та забави біля церкви та на майданах, дзвонити в дзвони, христосуватися, дарувати писанки та крашанки і обмінюватись ними, 

Обрядові страви : Великодня паска,   крашанки, запечений солодкий сир,  шинка, ковбаси, сало.

Світлана Творун – етнолог, кандидат історичних наук

Великодня кулінарія

Великдень

Пасха - светлое Христово Воскресение

Пасха. История. Традиции и обряды. Приготовление Пасхи. Пасхальный кулич. Пасхальные яйца. Творожная пасха. Пасхальная бабка

Красим яйца

 
Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2018
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро