ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Народний календар

4 Червня (Шуляка (Розори, Розигри))

Зелені свята  включають в себе: Русалчин Великдень (відмічається у четвер напередодні Трійці, на сьомому тижні після Великодня), Зелену неділю (Трійцю)  та Шуляка інша назва “Розори” або “Розигри” (понеділок через тиждень після Зеленої неділі).

На цей період припадає цвітіння хлібів і він є уже відповідальним у землеробів. У ці дні селяни  намагаються задобрити  не лише предків, померлих природною смертю, але і самогубців, утоплеників, повішених, убієнних, а також мертвонароджених та померлих нехрещеними малолітніх дітей, які за народними повір’ями стають русалками, мавками, потерчатами. Цю категорію покійників у науковій літературі прийнято називати “заложними”.

За народними віруваннями в період від Русалчиного Великодня до Шуляка не можна купатися у відкритих водоймах, бо русалки залоскочуть і  втоплять, іноді говорять що на Зелені свята не можна купатися, бо “вода важить” і можна втопитися. Небезпека на воді, що виникає на початку літа, може мати і матеріалістичні пояснення: недостатньо прогріта вода на глибині приводить до  частих судорог. Народні застереження не є безпідставними,  за статистикою найвища смертність на воді  припадає саме на цей період.   

Перехідні свята тісно пов’язані з  місячними фазами,   протягом Зелених свят  настає повний місяць, який русалки та потерчата називають сонцем:

“А з неба місяць так і сяє;

І над водою, і над гаєм,

Кругом, як в усі, все мовчить .

Аж гульк – з Дніпра повиринали

Малії діти, сміючись.

Ходімо гріться! – закричали. –

Зійшло вже сонце! (Голі скрізь;

З осоки коси, бо дівчата ...”  – описує русалок і їх “сонце” Т.Г. Шевченко в поемі  “Причинна”.

 

Шуляка (Розори, Розигри) - Так називають понеділок через тиждень після Трійці,  це  перший день Петрівчаного посту.  Свято Шуляка є останнім днем перебування русалок на суші, після чого  вони покидають поля, гаї, села  і повертаються  у воду. В цей день у  полі і в городі працювати гріх. Не працюють коло землі “щоб нявкам ноги не порубати”, “щоб потерчатам очі не позатрушувати”. Особливо традицій дотримуються  жінки, які мали мертвонароджених дітей, або хоронили нехрещених немовлят – ті чиї діти стали потерчатами.  Цього дня вони влаштовують для них в полі на межі поминальну трапезу, яка  носить назву «Мнявку душити», «Шуляка гонити», або «Ру­салочку проводжати».

Шуляка жінки святкували без чоловіків, їм  дозволялось  брати з собою в поле лише малолітніх дітей (до семи років). Під час трапези в полі  русалкам в жито кидають через голову шматочки хліба та інших страв, виливають вино і воду, роздають діткам солодощі, співають русальні та  петрівчані пісні. По закінченні  трапези жінки струшують зі скатерки крихти їжі в жито і починають махати нею над головою, інші махають  невеличкими хустинками, принесеними з собою, вигукуючи: “Гай! Гай! Гай!, тікай, шуляк, тікай”. Так вони проганяють шуляка, який в народній уяві є символом передчасної наглої смерті. Це робиться для того, щоб відігнати від села пошесті, мор, голод, війну, які несуть передчасну (наглу) смерть населенню.

Хустинки, якими проганяли шуляка, кидають в жита поторочам на сорочечки.    В деяких селах   для кожної душі, яка померла в родині передчасно, наглою смертю, плетуть на Розгори віночки з польових квітів і також кидають їх у жита разом із їжею та питвом .

Дівчата влаштовували проводи руса­лок окре­мо. Це відбувалось в другій половині дня, коли сонце ось-ось мало сісти за горизонт. В самих лише сорочках і віночках на головах, з розплетеним волоссям вони рухались з села до хлібного поля. Дівчата ставали парами, трима­ючи руки «стільчиком», а по руках йшла семирічна дівчинка, також у самій лише сорочечці та віночку, символізуючи русалочку. Дійшовши, до поля. дівчинка стрибала з рук, кидала в жито свій віночок і зривала З колоски. Дівчата теж кидали віночки в хліби і бігли до села або до води. Колоски дівчинка клала коло криниці або кидала в копанку чи ставок.

Свято Шуляка не потрапило до християнського календаря, але воно є дуже відомим і шанованим на Поділлі. Його не лише пам’ятають інформатори старшого віку, але часто молоді сільські жінки зізнаються, що цього дня нічого не роблять в городі і роздають дітям ласощі, щоб і їх дітям на тому світі дали гостинчика. Інформатори старшого віку пригадують, як ще в  60-х роках ХХ століття жінки на Шуляка ходили в поле, на межі хлібної ниви розстеляли  скатерку і влаштовували спільні трапези і ніякі дорікання та погрози бригадира чи голови колгоспу не могли їх примусити цього дня працювати  (полоти буряки). Досвідчені керівники, як правило, закривали на це очі і обминали жіночий гурт стороною. Та коли хтось із  чоловіків намагався примусити жінок до праці, чи бодай наблизитися до їх гурту, йому було непереливки. Жінки спочатку запрошували чоловіка до своєї компанії, навіть чарку пропонували, а потім накидалися на нього і намагались зняти штани та пустити голим в село.   Такою була традиційна помста чоловікам за жіночі гріхи, за згублені через них ненароджені діти

 

Символи зелених свят:  татарське зілля (аїр), запашні трави та гілля.

 Звичаї: задобрювати заложних покійників; провідувати могили предків; чистити криниці, джерела, копанки.    

 Обрядові страви : манзарі (пироги з підсоленим сиром та зеленою цибулею і  кропом)

Світлана Творун – етнолог, кандидат історичних наук

 
Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2018
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше