ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації



Народний календар

14 Серпня (Маковія)

 Маковія – древнє і дуже красиве свято, відмічається 14 (1) серпня.   Християни вважають його днем пам’яті семи мучеників Маковеїв. Цікаво, що в християнських святцях Маковія  - досить незначне  свято, по суті робочий день. Проте, якщо подивитися на кількість прихожан біля церкви цього дня, то більше буває хіба що на Великдень і Різдво. Отже в супереч християнським канонам в народі Маковія шанують, як одне з найбільших свят. Деякі дослідники пов’язують назву Маковій із заняттям – віянням маку.  В цю пору дійсно достигає мак, його освячують в церкві, а також лущать і провіюють. Але якщо взяти до уваги народну приказку “Сім літ мак не родив і голоду не було”, варто засумніватися, чи маку присвячене це величне і красиве святкування.

Можна висловити припущення, що Маковія, як і свято Маланки, у давнину приурочувалось Великій богині Макоші. До сьогоднішнього дня у селі Мартинівка Барського району зберігся звичай  на Маковія пекти паляницю “Макошу”. (див обрядові хліби) Цілком ймовірно, що українське свято Маковія до прийняття християнства відбувалось на честь цієї богині.   Адже цього дня освячують воду, а   Макоша  – богиня дощу.  Жінки  освячують на Маковія  перші городні плоди, а дівчата святять квіти. Квіти  та перший урожай городини то пожертвування Макоші від жіноцтва і дівчат, адже саме вона є їх заступницею.

Мабуть  на свято Маланки українці відмічають день шлюбу Великої богині, а на Маковія вшановують її  як матір, що породила  – хліб та городину. Адже свято знаменує собою закінчення збирання зернових культур,   вважається днем подяки за врожай ранніх зернових і городини. Цього дня  традиційно печуть коржі з маком з нового врожаю. Такі коржі ламають на невеличкі шматочки, кидають в макітру, заливають медовою ситою та розтертим маком. Цю страву називають «шуліками», її дуже люблять діти та й дорослі також. Вважається що до Маковія не можна їсти мак та молоді соняхи, бо насіння позастрягає в зубах і будуть чорні та гнилі зуби.  А ще цього дня освячують, виготовлені з колосся нового урожаю обжинкові квітки, городину і  маковійки. 

Маковійки – це букетики до складу яких входять колоски хлібних злаків, голівки маку, свіжі (щойно зірвані) і засушені квіти та цілющі трави. В середину маковійки вставлялась свічечка, яку запалювали в церкві і яка мусила горіти під час служби.  Виготовляли «маковійки» і святили їх у церкві дівчата та дівчатка підлітки. Якщо в сім’ї  дівчинки не було, запрошували сусідську дитину, або родичку. Перед тим, як приступити до роботи дівчинку годували «шуліками», вважається, якщо маковійку буде робити голодна дитина,  наступний рік буде неврожайним. Виготовляючи «маковійки»  дівчатка зачаровували майбутній врожай і свою долю, існували примовки мало не до кожної квіточки чи зіллячка. Хлібні колоски, щоб з хлібом бути, мак, щоб нечисту силу відігнати, ласкавці, щоб в родині панували теплі стосунки й ласка, чорнобривці, щоб бути вродливою -  чорнобривою, повняки, щоб щічки повненькими були, васильок, щоб як густо квіти його обліпили так і хлопці до дівчини липли… Нести маковійку до церкви святити слід було дуже обережно, щоб бува не згубити якої рослинки, бо щось в господарстві згубиться і пропаде – худоба, птиця, чи врожай.    Принісши маковійку додому, її ставлять за образи і використовують як ліки і очисний засіб від злих сил та нещасть. Деякі квіти і трави дівчата взимку або ранньою весною вплітали у волосся, щоб не випадало.  За працю дітям, які робили маковійки і носили їх до церкви, дають винагороду – пироги з маком, мед і інші ласощі.

Цікаві відомості про святкування Маковія наведено етнографічному довіднику Українська минувшина:  “У деяких селах Київщини на Маковія встановлювали високі хрести, прикрашаючи їх квітами і головками маку, а зверху прикріплювали гарбузову маску з запаленою свічкою всередині, що нагадувало людський череп. Протягом усієї ночі хлопці та дівчата співали й танцювали, оберігаючи свій маковіївський хрест ”  від сусідів-однолітків з інших вулиць  чи кутків, які намагалися його викрасти, або зламати.” (С.98)

Символи свята: маковійка;  свячена вода.

Звичаї:  виготовляють і освячують маковійки; освячують воду. 

Обрядові страви: шуліки; “Макоші”, пироги з маком”.

Світлана Творун – етнолог, кандидат історичних наук

На Маковiя українці святять мак і воду та починають поститися

Маковія - Спас на воді. Преображення Господнє

14 августа - Маковея

Обрядовая кулинария
 
Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2017
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро