Академік Д. К. Заболотний
Рік видання: 1966
Місце зберігання: Сайт (електронне видання)
Вінницьке обласне управління по пресі
Республіканська наукова медична бібліотека
Вінницька обласна бібліотека ім. К. А.Тімірязєва
Вінницький краєзнавчій музей
Наші видатні земляки
Академік Д. К. Заболотний
Вінниця, 1966
СЛУЖИТИ НАРОДУ НАУКОЮ!
Д. И. ЗАБОЛОТНИЙ
ДАНИЛО Кирилович Заболотний — видатний радянський мікробіолог і епідеміолог, академік. Народився 28 грудня 1866 року в с. Чоботарці Подільської губернії (тепер с. Заболотне, Крижопільського району на Вінниччині), в сім'ї колишнього кріпака. В 1885 р. закінчив гімназію в Одесі і вступив до Новоросійського університету. Тут його світогляд формувався під впливом видатних учених О. О. Ковалевського, І. М. Сеченова, І. І. Мечникова та інших вчених.
За участь в революційному русі був виключений з університету і зазнав переслідувань з боку царизму.
Будинок, в якому народився Д. К. Заболотний.
Закінчив фізико-математичний факультет Одеського університету (в 1891 р.) та медичний факультет Київського університету (1894 р.). В 1894-95 рр. працював лікарем у Подільській губернії в 1895-97 рр. — у Київському військовому госпіталі, з 1 898 р. — професор Жіночого медичного інституту в Петербурзі, де організував першу в Росії кафедру медичної мікробіології.
Д. К. Заболотний (1910 р.)
Д. К. Заболотний глибоко зрозумів історичне значення Великої Жовтневої соціалістичної революції. В 1918 р. в телеграмі В. І. Леніну писав: «Вітаю Вас, Володимир Ілліч, з річницею Радянської влади, я щиро вірю в світле майбуття радянського народу».
В 1920 році Данила Кириловича обирають ректором медичного інституту в Одесі, де він організував першу в Росії кафедру епідеміології. З 1921 р. Д. К. Заболотний — член ВЦВК і ВУЦВК, з 1922 р. — академік Академії наук УРСР, з 1929 р. — академік Академії наук СРСР.
Експедиція по вивченню чуми в Забайкаллі та Східній Монголії в 1898 р.
В першому ряду — в центрі — Д. К. Заболотний.
З 1928 р. Д. К. Заболотний — Президент Академії наук УРСР.
Д. К. Заболотний овіяв себе славою борця проти «чорної смерті» (чуми, холери і сифілісу) в киргизьких і донських степах, на Уралі, в Аравії, Монголії, Ірані, Маньчжурії, Індії, Китаї. Він опублікував понад 200 праць, виховав численних учнів, створив велику наукову школу.
Д. К. Заболотний керує експедицією по ліквідації чуми в Маньчжурії (1910—1911 рр.).
15 грудня 1929 року Д. К. Заболотний помер. Похова ний за його заповітами в с. Заболотному біля своєї хати, яку тепер перетворено в меморіальний музей.
Д. К. Заболотний і О. М. Безредка. (Париж, 1923 р.).
Громадськість села на честь 100-річчя з дня народження першого Президента Академії наук УРСР Д. К. Заболотного спорудила йому пам'ятник, збудувала нове приміщення музею та медамбулаторію.
Робочий кабінет Д. К. Заболотного в одній з кімнат музею
ОКРЕМІ ПРАЦІ Д. К. ЗАБОЛОТНОГО
Общая бактериология. (Курс лекций, читанных проф. Д. К. Заболотным в 1907—1908 гг. в Женском медицинском институте). СПБ, 1909.
Чума. Эпидемиология, патогеноз и профилактика. Наблюдения и исследования Д. К. Заболотного. СПБ, 1907. 94 с. (Сборник работ по чуме, вып. 1).
Холерная эпидемия 1908—1909 гг. в Петербурге. СПБ, 1910. 26 с.
Заразные болезни и защита от них. М.-П., 1924. 94 с.
Основы эпидемиологии, том 1, М.-Л. 1927. 207 с.
Курс мікробіології. Харків, 1932. 192 с.
Избранные труды, т. 1—2. К., Изд-во Акад. наук УССР, 1956—1957.
Д. К. Заболотний— Президент Академії наук УРСР (1928 р.).
ЛІТЕРАТУРА ПРО Д. К. ЗАБОЛОТНОГО
Бейлин П. По велению сердца. Очерки и рассказы. (О микробиологе и эпидемиологе Д. К. Заболотном). К., «Молодь», 1961. 236 с.
Гимельфарб Я., Бродский К. Д. К. Заболотный (1866—1929). М., Мед- гиз, 1958, 224 с.
Голубев Г. Н. Житие Даниила Заболотного. (Врач-эпидемиолог. 1866—1929). М., «Мол. гвардия», 1962. 255 с. (Жизнь замечательных людей).
Маренко Ф. Віч-на-віч із смертю. Нарис про життя і діяльність академіка Д. К. Заболотного. Одеса. Кн. в-во, 1959, 159 с.
Третьяк К. В., Іванов Г. Л. За- болотнянський меморіальний музей Д. К. Заболотного. Вінниця, 1956, 20 с.
АКАДЕМИК Д. К. ЗАБОЛОТНЫЙ
(на украинском языке)
Склали: Н. В. Мельник, Г. К. Смагло, К. В. Третьяк.
Редактор П. П. Войцехівський. Техредактор М. А. Шустер.
Художник Я. О. Остапов.
Вінницьке обласне управління по пресі.
Республіканська наукова медична бібліотека.
Вінницька обласна бібліотека ім. К. А. Тімірязєва.
Вінницький краєзнавчий музей.
БЮ 01370. Підписано до друку 11.XI 1966 р.
Формат паперу 60x90/16 Друк. арк. 0,5
Зам. № 6814. Тираж 5000. Ціна 5 кап.
Вінниця, облдрукарня, Київська, 4.