ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Анатолій Бортняк

 

Біографія

Дух гідності

До 80-річчя від дня народження Анатолія Бортняка

(27.04.1938–22.07.2009)

Про Анатолія Бортняка писати в минулому часі для мене дуже важко. Навіть не віриться, що він уже ніколи не подарує щойно видану збірку віршів, не запросить на каву до своєї гостинної оселі, не порадіє талановитій добірці когось із колег. Вже дев’ять років немає Анатолія Агафоновича серед нас. А втрата ця досі залишається болючою, непоправною. Адже мав дар не лише тонкого лірика, яскравого пародиста, вдумливого, багатогранного знавця і дослідника тайнощів української мови, переконливого публіциста, самобутнього перекладача. А ще був людиною щедрої душі, понад усе цінував гідність, порядність, честь, вірність високим ідеалам, що було не так просто і в радянську епоху, і в перші десятиліття української незалежності.

Анатолій Агафонович Бортняк народився 27 квітня 1938 року в с. Олександрівка Тростянецького району Вінницької області в родині вчителів. Невдовзі батьки переїхали в с. Жабокрич Крижопільського району, де в 1955 р. він закінчив середню  школу.

А тоді поїзди юності покликали його в романтичну Одесу, в університетські аудиторії. Саме там, серед добірного творчого товариства, вигранювався, мужнів його поетичний хист, джерелами для якого були стародавні народні пісні, кобзареві думи, героїчна і трагічна історія Поділля.

Дебютні вірші А. Бортняка були надруковані в місцевих газетах, альманасі «Літературна Одеса», а збірка поезій «Мелодія» вийшла 1965 року в Києві. Вона була прихильно зустрінута літературною критикою, ім’я молодого поета стало все частіше з’являтися на сторінках газет, журналів, колективних збірок.

У доробку майстра слова – понад 30 збірок лірики, поем, сатири і гумору, пародій, епіграм. Його твори перекладені багатьма мовами, друкувалися окремими книгами в Москві і Нальчику, добірками – в Білорусі, Молдові, Казахстані, Чувашії, Башкирії, Польщі, Угорщині, Болгарії, США, Канаді, Австралії.

Анатолій Бортняк удостоєний багатьох літературних відзнак, серед яких йому особливо дорогими були премії імені М. Коцюбинського і С. Руданського, В. Сосюри, С. Олійника. Одним з перших серед видатних майстрів слова України наш земляк був відзначений орденом «За заслуги» III ступеня. Упродовж майже півстолітньої діяльності в лавах НСПУ мені доводилося зустрічатися, працювати з багатьма літераторами і старшого, і молодшого віку. Скажу відверто, що не завжди в одній творчій особистості мирно співіснують водночас великий талант і прагнення допомогти іншим, повага до людини і здатність чесно і ненав’язливо сказати їй про ті чи інші хиби у надрукованих творах, природна здатність не хилити голову перед представниками влади і водночас вміння відстояти інтереси письменницької громади, подбати про належні побутові умови колег. А Бортняк все це умів.

Тільки завдяки старанням тодішнього відповідального секретаря Вінницької організації Спілки письменників України у 1976 році мені було надано у Вінниці трикімнатну квартиру. І поріг студії обласного радіо я вперше переступила ученицею дев’ятого класу Моївської середньої школи теж завдяки Бортняку, який тоді працював тут, готував літературні передачі. І хоч вікова різниця у нас невелика, всього 9 років, але я теж можу вважати його своїм літературним наставником. Він учив нас у Всесвіті української мови шукати для своїх творів найкращі, найдобірніші слова. Він був для кожного з нас мірилом гідності, честі, не декларативного, плакатного, а діяльного патріотизму.

Анатолій Бортняк розповідав мені про те, як у травні 1963 року був учасником республіканського семінару молодих авторів, що проходив тоді в Одеському будинку творчості. Анатолію пощастило впродовж місяця не лише спілкуватися з молодим поетом, земляком Василем Стусом, а й жити в одній кімнаті.

Поет і скульптор Володимир Сорока вирішив тоді набрати глини на крутосхилах і виліпити портрет найталановитіших поетів того призову – Стуса і Бортняка. Стуса він виліпити встиг. Пішли рясні дощі, і необхідної кількості матеріалу для подальшої роботи під рукою в скульптора не виявилося.

– На мене в Бога не вистачило глини, – жартував Анатолій Бортняк.

У вірші, присвяченому пам’яті поета-політв’язня, Анатолій Бортняк писав:

 

Читаймо вірші Стуса Василя –

з-за грат казенних зблиски лазурові,

з довічного тернового гілля

круті, терпкі, запеклі грона крові.

 

В рядках, живих і спраглих, як рілля,

Його душа – незгойна та нетлінна.

У них лівіше серця – Україна.

Читаймо вірші Стуса Василя.

 

Упродовж багатьох років Анатолій Бортняк відстоював право української мови бути живою на устах свого народу. Він багато виступав у школах, технікумах, вузах, трудових колективах, публікував у періодиці статті про культуру української мови.

Очолюючи впродовж 12 років обласну організацію Спілки письменників України, Анатолій Агафонович твердо відстоював кожну українську школу, дбав про те, щоб кращі твори письменників-земляків були перекладені в Кабардино-Балкарії, у Липецькій області, з якою вінничани мали тоді дружні взаємовідносини.

Твердо, постійно, з «тихою відвагою» цей поет-патріот працював в ім’я майбутньої незалежності України. У вірші «Одинадцята заповідь» він писав:

Для світу тимчасових перехожих,

для піднебесних грішників земних

існує десять заповідей Божих.

Додаймо одинадцяту до них.

 

Її у фразу лаконічну втисну,

Щоб простоти тієї ж досягти.

«Люби народ свій і свою Вітчизну!»

Хіба вона не варта десяти?..

Дев’ять років немає поруч з нами цього високоталановитого поета, цієї сонячної душею людини. Та живе його Слово, живе, бореться, прагне перемагати численні негаразди і військові вторгнення Україна-ненька.

Ім’ям Анатолія Бортняка у Вінниці в мікрорайоні «Поділля» названо вулицю. МГО «Вінницьке земляцтво у Києві» у 2000 році заснувало Всеукраїнську літературну премію ім. А. Бортняка, лауреатами якої стали відомі українські поети Петро Осадчук, Ганна Чубач, Тетяна

У Крижопільському районі, на батьківщині поета, щороку відбувається літературно-мистецьке свято «Бортнякова весна». У Крижополі, Жабокричі проходять зустрічі з письменниками-земляками, звучать вірші, пісні, йде задушевна, щира розмова старших з молодими, зовсім юними земляками Анатолія Бортняка про ті життєві орієнтири, ідеали, до яких закликав цей невтомний сівач доброго, мудрого, вічного.

Щиро вірю, що до 80-ліття нашого земляка ляже на бібліотечні полиці томик вибраних творів поета, з’явиться на будинку у Вінниці, де він жив і працював, меморіальна дошка.

Слово Анатолія Бортняка, свіже, чисте, мудре, виважене, має сьогодні працювати в ім’я становлення справді незалежної України, де б щирі українці почували себе не національною меншиною, а справжніми господарями землі, долі. Щоб у кожній хаті був хліб і до хліба, мир і злагода, а в кожній душі – сонце і тепло, впевненість у майбутньому.

Н. Ю. Гнатюк


Бібліографія

Твори письменника

Бортняк, А. Поки дихаю, поки живу… : поезії / Анатолій Бортняк. – Одеса : Маяк, 1989. – 108 с.

Бортняк, А. Ну що б, здавалося, слова... : бесіди про культуру укр. мови / А. Бортняк. – Київ : Укр. письменник, 1994. – 73 с.

Бортняк, А. Важке щастя : вибр. поеми та віршов. цикли з авт. комент. / А. А. Бортняк. – Вінниця : Континент-ПРИМ, 2003. – 200 с.

Бортняк, А. Поетична графологія : вибрані пародії та епіграми / А. Бортняк. – Вінниця : Консоль, 2008. – 152 с. : іл., фот.

 

Про нього

Рабенчук, В. Сотні тисяч заповітних слів А. Бортняка / В. Рабенчук // Тінь перста вказівного, або Дожити б до Івана Купала : худож. проза. Публіцистика / В. Рабенчук. – Вінниця, 2006. – С. 214–219.

Подолинний, А. М. «Не зайва заповідь...» : [про поета А. Бортняка] / А. М. Подолинний // Жити Україною : ст., рец., есе / А. М. Подолинний. – Вінниця, 2007. – С. 226–229.

Просіваю мову, як зернини... : до 70-річчя від дня народження Анатолія Агафоновича Бортняка, укр. поета і публіциста : бібліогр. список / ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад.: Л. Заря ; ред. М. Спиця ; вступ. ст. А. Подолинного. – Вінниця : Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, 2008. – 12 с. – (Наші видатні земляки).

Гнатюк, Н. Повернення у слові : [про А. Бортняка] / Н. Гнатюк // Літ. Україна. – 2010. – 19 серп. – С. 2 : фот.

На громах настояний скарбник : Анатолій Бортняк у спогадах сучасників та укр. літературознавстві / упоряд. В. С. Рабенчук. – Вінниця : Консоль, 2010. – 464 с. : іл.

Пастушенко, Л. Провінційна голгофа Анатолія Бортняка / Л. Пастушенко // Пастушенко, Л. Знак скорпіона, або Переосмислення міфів / Л. Пастушенко. – Вінниця, 2010. – С. 62–75 ; Вінниц. край. – 2006. – № 2. – С. 117–126.

Усач, Г. На довголіття імені твого : [про А. Бортняка] / Г. Усач // Вінниц. газ. – 2015. – 24 квіт. – С. 7 : фот.

Волошенюк, І. Як живеш, Бортняче? : розмова підготовлена на «Барвінку» в Малих Хуторах 2004-го року, за п’ять літ до смерті поета / І. Волошенюк // Мій письменницький гербарій / Іван Волошенюк. – Вінниця, 2016. – С. 46–62.

Миттєвості «Бортнякової весни» : А. Бортняк, відомий поет, публіцист, перекладач і громад. діяч, лауреат багатьох престиж. літ. премій, відійшов у вічність 2009 р., але його пристрасні, виважені поезії хвилюють людські серця і досі // Культура і життя. – 2016. – 24 черв. – С. 11 : кольор. фот.

WEB’ЛІОГРАФІЯ

Біографічна довідка про Анатолія Агафоновича Бортняка

Перейти:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Бортняк_Анатолій_Агафонович

https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/bortnyak-anatolij-biografiya/

http://krasnoslov.org.ua/tag/анатолій-бортняк

“Просіваю мову, як зернини…” : до 70-річчя від дня народж. А. А.Бортняка, укр. поета і публіциста: бібліогр. список / уклад. Л.Заря; вступ. ст. А.Подолинного, ред.: М.Спиця, О.Кізян. – Вінниця, 2008. – 12 с.

 

Коротка біографічна довідка про Анатолія Бортняка.

Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2018 року : хронол. довід. / уклад.: Г. М. Авраменко, О. Ю. Антонюк ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова ; Упр. культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін. ; Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2017. – 272 с.

 

Посилання на повні тексти

Бортняк, А. А. Одинадцята заповідь : вибране / А. А. Бортняк ; упоряд. Н. Ю. Гнатюк. – Вінниця : Консоль, 2017. – 448 с. ; Електронна версія. – Режим доступу: http://ru.calameo.com/read/004793478c4665b3be337 (дата звернення: 19.03.2018), вільний. – Назва з екрана.

Ювелір у майстерні слова : до 80-річчя від дня на-родження відомого українського поета і публіциста А. А. Бортняка : бібліогр. покажч. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. Л. І. Заря ; авт. ст.: А. М. Подолинний, Н. Ю. Гнатюк ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця, 2018. – 156 с. : фот. – (Письменники Вінниччини). – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.library.vn.ua/publications/2018/Bortniak.html  (дата звернення: 18.0.2018), вільний. – Назва з екрана.

Поезія

Який не є, я син твій, Україно...

БАНДЕРІВСЬКА РЕМІСЦЕНСІЯ

З РЯДКІВ ПРО МАТІР

СВІТАНКОВИЙ СОН

Читаймо вірші Стуса Василя

Янгол-охоронець (уривок)

Про долю

Балада про позиченого полководця

 
Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2018
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро