ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва

Відділ наукової інформації та бібліографії

 

 

 

 

«Створено природою: найцікавіші природні пам’ятки України»

Віртуальний бібліографічний список літератури

 

Вінниця, 2018


Унікальні місця України створила природа із води, піску, гір, дерев

та кам’яних брил

В Україні є свої унікальні місця, які вражають масштабами і красою. Вони оповиті легендами і таємницями, які історики досі намагаються розгадати. Тут можна відновити сили, зробити гарні фото на пам’ять та знову закохатися.

А ви чули що-небудь про водоспад Шипіт? Це найбільший водоспад Закарпаття. Розташований неподалік с. Пилипець Міжгірського району. Спадає вниз численними мальовничими каскадами. Шипіт – один з найкрасивіших водоспадів України. Навколо нього ліс, прохолода і тиша. Шумить Шипіт, струмені води зриваються з 14-метрової висоти, декілька каскадів і красиві бризки розсіюються хмарою крапель. Особливо мальовничий водоспад навесні, коли на схилах гори Гемби тануть сніги.

     

Гілецький, Й. Р. Водоспади українських Карпат як об’єкти пізнавального туризму [Електронний ресурс] / Й. Р. Гілецький // Географія та туризм. – 2013. – Вип. 26. – С. 109–122.

До водоспаду та історичних цікавинок пропонують кінні тури в «Мисливській садибі «Шипіт» // Унікум. – 2014. – № 3. – С. 83.

Історія водоспаду Шипіт [Електронний ресурс] // Час Закарпаття : [веб-сайт]. – Режим доступу: http://chas-z.com.ua/news/58174 (дата звернення: 23.04.2018). – Назва з екрана.

Медвецька, А. «Шипіт» знову кликав на лоно природи / А. Медвецька // Фест. – 2009. – 16–22 лип. – С. 3.; Закарпатський місцевий час. – 2009. – 11 лип. – С. 7.

Нечаев, А. П. В мире брызг и пены : из поездок по водопадам / А. П. Нечаев. – Санкт-Петербург : Изд. кн. магазина П. В. Луковникова : Рус. Скоропечатня, 1911. – 60, [2] с., 28 рис.

Синевир, Шипіт, ведмедиці й мінералка : Міжгірщина має великий потенціал для розвитку туризму // Новини Закарпаття. – 2017. – 18 берез. – С. 15.

Озеро Синевир

На території Закарпаття розташовані 32 озера, але найпривабливішим і найчарівнішим вважається озеро Синевир, яке одночасно є найбільшим та найглибшим високогірним озером України. Озеро Синевир справедливо вважається найкоштовнішим природним скарбом однойменного Національного природного парку та однією з візитних карток Українських Карпат. Розташоване воно на висоті 989 м над рівнем моря.

Білогорка, Р. Ю. Оцінка шляхів екологізації та розвитку туристично-рекреаційних об’єктів на території НПП «Синевир» та озера Синевир [Електронний ресурс] / Р. Ю. Білогорка, І. І. Чонка // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія : Хімія. – 2014. – Вип. 1. – С. 87–92.

Галла-Бобик, С. В. Джерела антропогенного впливу на території національно природного парку «Синевир» [Електронний ресурс] / С. В. Галла-Бобик // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія : Хімія. – 2015. – Вип. 2. – С. 98–102.

Дербак, М. Ю. Діяльність національного природного парку «Синевир» як природно-заповідної установи [Електронний ресурс] / М. Ю. Дербак // Наук. часоп. НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 20 : Біологія. – 2015. – Вип. 6. – С. 105–108.

Зикова, М. О. Перші відомості про дискоміцети Національного природного парку «Синевир» [Електронний ресурс] / М. О. Зикова, В. В. Джаган, І. О. Дудка // Укр. ботаніч. журн. – 2016. – Т. 73, № 5. – С. 510–515.

Іванченко, Н.  Шляхами прикарпатських русинів. Зустріч із Синевиром / Н. Іванченко // Екол. газ. – 2010. – № 14/15. – С. 12–13 : іл.

Пархуць, Л. Традиційна дерев’яна житлова архітектура в культурних ландшафтах Національного природного парку «Синевир» [Електронний ресурс] / Л. Пархуць, З. Шеремета, М. Фітак // Вісн. Львів. нац. аграр. ун-ту. Серія : Архітектура і сільськогосподарське будівництво. – 2015. – № 16. – С. 144–158.

Тюх, Ю. Ю. Рослинний покрив Національного природного парку «Синевир» (Українські Карпати) / Ю. Ю. Тюх, С. М. Зиман, М. Ю. Дербак ; Нац. природ. парк «Синевир», Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. – Ужгород : Ліра, 2011. – 159 с. : табл.

Тюх, Ю. Ю. Смарагдові об’єкти Національного природного парку «Синевир» [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Тюх, Ю. М. Ярема, М. В. Нанинець // Науковий часоп. НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 20 : Біологія. – 2015. – Вип. 6. – С. 124–130.

Тюх, Ю. Ю. Фіторізноманіття національного природного парку «Синевир» та питання його охорони [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Тюх, О. М. Царенко, П. М. Царенко // Науковий часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія, 20 : Біологія. – 2012. – Вип. 4. – С. 3–9.

Устименко, П. М. Букові праліси Національного природного парку «Синевир»: стан та перспективи [Електронний ресурс] / П. М. Устименко, Д. В. Дубина, С. М. Зиман, Ю. Ю. Тюх, М. Ю. Дербак // Чорномор. ботаніч. журн. – 2012. – Т. 8, №. 4. – С. 354–361.

Швець, М. Синевир – морське око Українських Карпат / М. Швець, Н. Швець // Географія та основи економіки в шк. – 2010. – № 11/12. – С. 40–43.

Шутко, М. Озеро Синевир : Увійшло до семи природних чудес України / М. Шутко // Новини Закарпаття. – 2008. – 30 серп. –  С. 3.

Ярема, Ю. М. Розширення території Національного природного парку «Синевир» [Електронний ресурс] / Ю. М. Ярема, Ю. Ю. Тюх // Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія, 20 : Біологія. – 2015. – Вип. 6. – С. 143–147.

Олешківські піски200 гектарів гарячого піщаного моря, яке приховує на своєму дні багато таємниць знаходиться у Цюрупінському районі за 30 кілометрів на схід від Херсона.

З’явилася пустеля через випасання тут у ХІХ столітті величезних отар овець. Вівці знищили усю траву в районі, залишивши лише піски, які розширила вітрова ерозія.

Сьогодні Олешківська пустеля вважається найбільшим піщаним масивом Європи, який складається із семи так званих арен. Усі вони горбисті, із коливанням висот до 20 метрів.

Крім того, тут на глибині 300–400 метрів знаходиться прісне підземне озеро із дуже смачною водою, а посеред пустелі лежить один з унікальних витворів природи – оазис.

Дмітрієв, С. В Туристсько-рекреаційний потенціал Олешківських пісків [Електронний ресурс] / С.В. Дмітрієв // Географія та туризм. – 2012. – Вип. 19. – С. 100–106.

Мельник, Р. П. Про необхідність створення ботанічного заказника місцевого значення «Пилипцеві озера» (околиці НПП «Олешківські піски», Херсонська область, Україна) [Електронний ресурс] / Р. П. Мельник, М. Я. Захарова, О. Ф. Садова, І. І. Мойсієнко // Чорномор. ботанічн. журн. – 2015. – Т. 11, №. 3. – С. 379–385.

Сплодитель, А. О. Ландшафтознавче обґрунтування оптимізації діяльності національних природних парків України (на прикладі національних природних парків «Нижньосульський» та «Олешківські піски») : автореф. дис. … канд. геогр. наук : 11.00.11 / А. О. Сплодитель ; М-во освіти і науки України, Одес. держ. екол. ун-т. – Одеса, 2018. – 20 с. : іл.

Ходосовцев, О. Є. Лишайники та ліхеофільні гриби національного природного парку «Олешківські піски» (Херсон. обл., Україна) [Електронний ресурс] / О. Є. Ходосовцев, Ю. А. Ходосовцева // Чорномор. ботанічн. журн. – 2015. – Т. 11, №. 1. – С. 51–56.

Гранітно-степове Побужжя

Одна із найдавніших ділянок суші Євразії, яка не поринала у морські глибини вже протягом 60 мільйонів років, знаходиться в межах Північно-Західної частини Миколаївської області.

Тут було виявлено 86 представників флори і фауни, яких занесли до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.

Крім того, величні гранітні скелі місцями сягають до 50 метрів заввишки і чудово підходять для тренувань альпіністів.

Прямовислі скелі каньйону давно вважаються улюбленим місцем змагань спортсменів-скелелазів

Вирський, Д. С. Виправа князя С. К. Корецького у Степове Побужжя (серпень – жовтень 1644 р.) [Електронний ресурс] / Д. С. Вирський // Укр. іст. журн. – 2015. – № 1. – С. 26–38.

Марченко, О. В. До проблеми визначення історико-етнографічних районів : Степове Побужжя [Електронний ресурс] / О. В. Марченко // Інтелігенція і влада. – 2009. – Вип. 16. – С. 210–218.

Матвієнко, Л. В. Степове Побужжя на зламі ІІ–І тис. до н.е.: історія дослідження проблеми [Електронний ресурс] / Л. В. Матвієнко // Наук. праці Миколаїв. держ. гуманітарн. ун-ту ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія : Історичні науки. – 2008. – Т. 83, вип. 70. – С. 92–96.

Михайлик, Г. Є. Перші відомості про лишайники регіонального ландшафтного парку Гранітно-Степове Побужжя [Електронний ресурс] / Г. Є. Михайлик, С. Я. Кондратюк // Укр. ботанічн. журн. – 2004. – Т. 61, № 6. – С. 35–40.

Сучасний стан іхтіофауни водойм Гранітно-степового Побужжя і необхідність її збереження й відтворення / В.М.Сабодаш, В.В.Кулаков, А.І.Смирнов та ін. ; АН України. Ін-т зоології ім. І. І. Шмальгаузена. – Київ, 1993. – 47 с.

Товкайло, М. Т. Неоліт Степового Побужжя : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.04 / М.Т. Товкайло ; НАН України, Ін-т археології. – Київ, 1998. – 17 с.

Озеро Світязь

Найбільше та найглибше озеро природного походження в Україні знаходиться недалеко від селища Шацьк на Волині.

Воно вважається найбільшим озером у групі Шацьких озер. Живиться озеро підземними водами та артезіанськими джерелами.

Крім того, вода у ньому настільки прозора, що у сонячну погоду можна побачити кількаметрове дно..

Останні дослідження вчених підтвердили його льодовикове походження.

Серед особливостей озера, слід виділити його дивовижні властивості. Його вода має цілющі властивості, адже у своєму складі вона має срібло, йод і гліцерин.

Багато дівчат і жінок мріють скупатися у водах Світязя, адже шкіра після таких купань стає відчутно еластичною.

Альохіна, О. В. Батиметричні дослідження озера Світязь: минуле, сучасність та перспективи [Електронний ресурс] / О. В. Альохіна [та ін.] // Природа Західного Полісся та прилеглих територій. – 2014. – № 11. – С. 24–32.

Мельник, М. М. Експрес-моніторинг стану прибережних вод озера Світязь в умовах літнього антропогенного навантаження [Електронний ресурс] / М. М. Мельник, О. Б. Кулик // Відбір і обробка інформації. – 2015. – Вип. 42. – С. 47–49.

Мельник, М. М. Метрологічне забезпечення вимірювання глибини озера Світязь [Електронний ресурс] / М. М. Мельник, О. В. Альохіна, М. К. Штабський // Відбір і обробка інформації. – 2015. – Вип. 42. – С. 35–39.

Озеро Світязь: сучасний природно-господарський стан та проблеми / [С. П. Бондарчук; В. О. Волянський; В. А. Голян та ін.] ; за ред. Я. О. Мольчака. – Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2008. – 335 с. : іл., табл., [8] арк. іл.

Томченко, О. В. Комплексна оцінка екологічного стану водойм на основі космічної інформації дистанційного зондування Землі (на прикладі оз. Світязь та верхів’я Київського водосховища) [Електронний ресурс] / О. В. Томченко, Л. В. Підгородецька, О. Д. Федоровський // Гідроакустичн. журн. – 2013. – № 10. – С. 111–117.

Цвид, Н. В. Екологічний стан природних вод озера Світязь [Електронний ресурс] / Н. В. Цвид // Науков. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія, 20 : Біологія. – 2013. – Вип. 5. – С. 137–141.

Кам’яні могили

Урочище «Кам’яні Могили» – це гірська країна в мініатюрі, розташована у с. Назарівка на межі Донецької і Запорізької областей.

Тут можна побачити цілу купу природних скульптур і витворів з каменю, які сприймаються туристами як фантазії художників. Унікальні граніти урочища, вік яких сягає близько двох мільярдів років, не мають аналогів у світі.

За однією з легенд, на місці цієї «гірської країни» було розташоване велике місто зі своїм королівством, яке зачарував злий чаклун.

Сьогодні, Кам’яні Могили – це один із чотирьох відділів Украïнського державного степового природного заповідника Національної академії наук України.

Даниленко, В. М. Кам’яна Могила / В. М. Даниленко; АН УРСР, Ін-т археології. – Київ : Наук. думка, 1986. – 150, [2] с.

Заповідник «Кам’яні Могили» природна і духовна святиня України : [природа, історія, сучасність, мистецтво, легенди] / Укр. степ. природ. заповідник НАН України ; уклад. В. О. Сіренко. – [Київ : Зелена планета, 2005]. – 83 с.

Михайлов, Б. Д. Кам’яна Могила – світова пам’ятка давньої культури / Б. Михайлов. – Запоріжжя : Дике Поле, 2011. – 175, [3] с.

Михайлов, Б. Д. Кам’яна Могила – світова пам’ятка стародавньої культури в Україні : [фотоальбом]. – Київ : Такі справи, 2003. – 158 с.

Михайлов, Б. Д. Кам’яна могила / Б. Д. Михайлов. – Дніпропетровськ : Промінь, 1976. – 21, [1] с.

Михайлов, Б. Д. Петрогліфи Кам’яної Могили: Семантика. Хронологія. Інтерпретація / Міжрегіон. акад. упр. персоналом. – Київ, 2005. – 291 с.

Пєшанов, В. Ф. Кам’яна Могила : [унікал. пам’ятник природи та археології. Запоріз. обл.] / В. Ф. Пєшанов – Дніпропетровськ : Промінь, 1967. – 24 с.

Суханова, О. Г. Гніздові птахи відділення «Кам'яні Могили» Українського степового природного заповідника [Електронний ресурс] / О. Г. Суханова, В. О. Сіренко, Н. М. Сіренко // Проблеми екології та охорони природи техногенного регіону. – 2013. – № 1. – С. 153–162.

Оптимістична печера

Це найдовша у світі гіпсова печера. Розташована вона поблизу с. Королівка на Тернопільщині.

Утворилася Оптимістична печера внаслідок розчинення підземними водами гіпсів неогенового віку чотирнадцять мільйонів років тому.

Найбільшим скарбом печери вважаються вторинні мінеральні утворення, які протягом десятків тисяч років росли тут у підземних порожнинах. Це, насамперед гіпсові кристали різноманітної форми та кольору.

Крім того, вражає печера і своїми сніговими кучугурами – скупченнями на дні ходів печери прозорих голчастих кристаликів гіпсу. Туристи прозвали їх «печерним снігом».

Тут, у найбільш низьких ділянках лабіринту печери можна натрапити на підземні озера, які нагадують дзеркала з води.

Цікаво, що температура повітря в Оптимістичній печері протягом року постійна і коливається від 9,5 – 10,5 градусів і не залежить від температури повітря на поверхні.

Печера вражає своєю красою та унікальністю і приваблює з кожним роком все більше туристів.

Мороз, В. Оптимістичну продовжили на 7 км / В. Мороз // 20 хвилин. – Тернопіль, 2008. – 11 груд.

Оптимістична печера [Електронний ресурс] // 7 чудес України : [веб-сайт]. – Режим доступу: http://7chudes.in.ua/nominaciyi/optymistychna-pechera/ (дата звернення 23.04.18). – Назва з екрана.

Придибайло, О. Найдовша в Україні печера – Оптимістична [Електронний ресурс] / О. Придибайло // we.org.ua : [веб-сайт]. – Режим доступу: https://bit.ly/2Jiac1R (дата звернення 23.04.18). – Назва з екрана.

Сурова, В. М. Дослідження гіпсових форм у печерах Прикарпаття [Електронний ресурс] / В. М. Сурова // Коштовне та декоративне каміння. – 2009. – № 3. – С. 10–15.

Національний природний парк «Дворічянський» та його «Крейдяні гори» (Харківська обл. смт Дворічна) – довга гряда крейдяних пагорбів, що простягнулася на кілька десятків кілометрів у національному природному парку «Дворічанський». Гори не дуже високі, і на них можна піднятися, тим паче, що краєвид тут відкривається неймовірний – долина річки Оскіл. Кожна гора має свій образ: одна нагадує вулкан, інша – голову індійця. Є навіть такі, що мають печери з довгими коридорами. Цим Дворічанські висоти нагадують Слов’яногірськ.

Атемасова, Т. А. Національний природний парк «Дворічанський»: історія створення та початок шляху [Електронний ресурс] / Т. А. Атемасова, В. А. Токарський, М. О. Височин // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія. : Біологія. – 2014. – № 1097, вип. 19. – С. 5–10.

Баник, М. В. Птицы Двуречанского национального природного парка и его окрестностей (Харьковская область) / М. В. Баник [та ін.] // Беркут. – 2013. – Т. 22, вип. 1. – С. 14–24.

Гончаров, Г. Л. Риби водойм національного природного парку «Дворічанський» [Електронний ресурс] / Г. Л. Гончаров // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. : Біологія. – 2014. – № 1097, вип. 19. – С. 62–67.

Касьянова, Н. В. Картографування крейдяних відслонень у процесі розробки атласу національного природного парку «Дворічанський» [Електронний ресурс] / Н. В. Касьянова, О. І. Сінна // Часопис картографії. – 2016. – Вип. 15(1). – С. 110–124.

Базальтові стовпи (Рівненська обл., Костопільський р-н).

Геологічна пам’ятка природи – кам’яні стовпи, які місцями мають висоту у кількадесят метрів, каскадом спускаються до чаші, заповненої прозорою і від того неймовірно синьою водою. Площа 0,8 га. Створена на базі Івано-Долинського родовища базальтів. Природоохоронний статус з 1972 р. Перебуває у віданні ПАТ «Івано-Долинський спецкар’єр».

Пам’ятка є комплексною: стратиграфічною, петрографічною, мінералогічною, палеовулканічною. Розташована на західному схилі Українського кристалічного щита. Загальна протяжність відслонень базальтів у межах пам’ятки – 180–230 м. Товщина стовпів коливається в межах від 0,6 до 1,2 м. Переважають із товщиною 0,8–1,0 м. Висота – від 3 м до 30 м. Мають властивість давати прямий рівний розкіл.

Лисенко, О. А. Геологічні пам’ятки. «Базальтові стовпи» Іванової долини [Електронний ресурс] / О. А. Лисенко, І. Є. Меркушин // Зб. наук. пр. УкрДГРІ. – 2013. – № 3. – С. 98–111.

Мельник, В. І. Базальтовий край / В. І. Мельник – Костопіль ; Рівне : Овід, 2017. – 82 с. : іл.

Об’єкти природо-заповідного фонду Вінниччини

20.1(4УКР–4ВІН) Е 88 Характеристика територій та об’єктів природно-заповідного фонду Вінниччини // Еталони природи Вінниччини : монографія / Вінниц. акад. неперервної освіти. – Вінниця, 2015. – С. 193–333.

63.3(4УКР–4ВІН)М 74 Нагорянські печери : [про геолог. пам’ятку природи місц. значення] // Могилів-Подільський район. Окраса Поділля. –Могилів-Подільський, [2012]. –С. 10.

92 Е 64 Панасенко, Б. Д. Бернашівські пісковики : [геолог. пам’ятка природи в Могилів-Поділ. р-ні] / Б. Д. Панасенко // Енциклопедія Сучасної України / ред. М. Г. Железняк. – Київ, 2003. –Т. 2: Б – Біо. – С. 534.

63.3(4УКР–4ВІН) М 74 Нагорянські печери : [про геолог. пам’ятку природи місц. значення] // Могилів-Подільський район. Окраса Поділля. – Могилів-Подільський, [2012]. – С. 10.

26.8 В48 Гудзевич, А. В. Природоохоронні пам’ятки природи Вінниччини / А.В. Гудзевич // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. у-ту ім. М. Коцюбинського. Серія : Географія. – Вінниця, 2005. Вип.10. – С. 123–129.

26.8 В 48 Гудзевич, А. В. Історико-культурні комплекси в природоохоронному сьогоденні : [природно-заповід. території та об’єкти Вінниці. Парки, музеї- садиби] / А. В. Гудзевич // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ут ім. М. Коцюбинського. Серія : Географія. – Вінниця, 2007. – С. 92–98.

92 Е 64 Панасенко, Б. Д. Бернашівські пісковики : [геолог. пам’ятка природи в Могилів-Поділ. р-ні] / Б. Д. Панасенко // Енциклопедія Сучасної України / ред. М. Г. Железняк. – Київ, 2003. – Т. 2: Б – Біо. – С. 534.

92 Е 64 Панасенко, Б. Д. Гайдамацький Яр : [геолог. пам’ятка природи загальнодерж. значення (від 1975 р.). Знаходиться поблизу с. Бабчинці Чернівец. р-ну Вінниц. обл. на території Моївського лісництва] / Б. Д. Панасенко // Енциклопедія Сучасної України / ред. М. Г. Железняк. – Київ, 2006. – Т. 5: Вод – Гн. – С. 302.

Алея вікових лип : (ботаніч. пам’ятка природи місц. значення) / Г. І. Денисик [та ін.] // Перлини Східного Поділля. – Вінниця, 2008. – С. 137–139.

«Боброве поселення» : (зоолог. пам’ятка природи місц. значення) / Г. І. Денисик [та ін.] // Перлини Східного Поділля. – Вінниця, 2008. – С. 141.

Брендуляк, В. «Княгиня» : [урочище, комплекс. пам’ятка природи респ. значення Піщан. р-н] / В. Брендуляк // Вінниччина. – 2008. – 3 черв. – С. 3.

Буцький каньйон : [на кордоні Вінниц. та Черкас. обл. знаходиться одне з найкрасивіших місць України – гранітний каньйон на річці Гірський Тікич] // Крила України. – 2014. – 9–13 черв. – С. 16.

Вінницька, І. Красо України, Поділля! : [Нац. природ. парк «Подільські Товтри» визнано одним із семи природ. чудес України] / І. Вінницька // Україна козацька. – 2009. – №15–16 серп. – С. 18.

Вовкодав, В. Зелені пам’ятки Устима Кармалюка / В. Вовкодав // Комсом. плем’я. – 1984. – 5 січ. – С. 3.

Гайдамацький Яр : [про заказник держ. значення] // Новини Вінниччини. – 2012. – 27 черв. – С. 13.

Гайдамацький яр – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення / Г. І. Денисик [та ін.] // Перлини Східного Поділля. – Вінниця : «Теза», 2008. – С. 135–137.

Гайдамацький Яр : [про заказник держ. значення] // Новини Вінниччини. – 2012. – 27 черв. – С. 13.

Драган, О. «Іванкова криниця» : [про цілюще джерело мінерал. води для лікування захворювань очей та псоріазу у Бершад. р-ні] / О. Драган // Одигитріа. – 2010. – Лип. (№7). – С. 8.

Загниборода, М. Віковічні липи : [історія лип та нинішні насадження у парках м. Хмільник] / М. Загниборода // Я та місто. – 2015. – 29 січ. – С. 8.

Змерзлий, С. Дуб Данила Нечая : [у 1978 р. у Реєстрі заповід. об’єктів природи Вінниччини цей Брацлав. дуб був зареєстрований за № 33 як ботаніч. пам’ятка природи місц. значення. У 2014 р. весняним буревієм цього велетня вивернуло з корінням] / С. Змерзлий // Вінниччина. – 2015. – 15 квіт. – С. 8.

Катеринич, А. У заповідниках [Могилів-Поділ., Чернівец. і Ямпіл. р-нів] працюють науковці з Німеччини, Польщі, Австрії / А. Катеринич // Вінниччина. – 2016. – 4 трав. – С. 11.

Клименко, Ю. О. Зміни насаджень старовинних парків-пам’яток садово-паркового мистецтва Вінницької області / Ю.О. Клименко // Укр. ботанічн. журн. – 2010. – Т. 67, №2. – С. 200–207.

Литвиненко, А. Незвичайне полювання і занедбаний парк : [про історію створення парку с. Антопіль Томашпіл. р-ну] / А. Литвиненко // Комсом. плем’я. – 1972. – 25 січ.

Морозов, В. На Винниччине создали 4 новых заповедника : [у Жмерин., Погребищ. і в Чечельниц. р-нах]/ В. Морозов // Вінниц. реалії . – 2018. – 17 січ. – С. 12.

Не обміліє джерело : [ на території Бахтинської територіал. громади відбулось освячення гідролог. пам’ятки природи місц. значення «Теребіж»] // Наше Придністров’я. – 2007. 3 листоп.

Олійник, Т. 300-річний дуб – найстаріше дерево у Вінниці : [про ботаніч. пам’ятки природи в області] / Т. Олійник // Вінниц. газ. – 2009. – 16 жовт. – С. 8.

Природно-заповідний фонд області збільшився на п’ять об’єктів : [рішенням облради створені два ландшафти та один ботаніч. заказник у Козятин. р-ні, ботаніч. пам’ятка природи у Тиврів. та комплексна пам’ятка природи у Немирів. р-нах] // Сім’я. – 2010. – 10 берез. – С. 1.

Свідки старовини : (алея вікових лип; красень-дуб; дуб-велетень) : [ботаніч. пам’ятки природи місц. значення] // Заповідні куточки Вінниці / А. Гудзевич. – Вінниця, 2008. – С. 26–32.

Скеля М. М. Коцюбинського : (геолог. пам’ятка природи місц. значення) / Г. І. Денисик [та ін.] // Перлини Східного Поділля. – Вінниця, 2008. – С. 139–140.

Смілянець, Г. Буша – подільська Атлантида : [про пам’ятки Держ. іст.-культур. заповідника «Буша»] / Г. Смілянець // Независимый курьер. – 2010. – 16 черв. – С. 30.

Торкнутися до минулого : [про Держ. іст.-культур. заповідник «Буша»] // Пенсійний кур’єр. – 2016. – 11 листоп. – С. 11.

Чорний, Ю. Урочище Княгиня : [про природ. пам’ятку] / Ю. Чорний // Вінниччина. – 2016. – 15 черв. – С. 7.

Щербатюк, Т. На Вінниччині охоронятимуть ще дві природно-заповідні зони : [на Вінниччині з’явиться ще два природно-заповід. об’єкти – геолог. пам’ятка природи «Іллінецький кратер» на Іллінеччині та ландшафт. заказник «Розкошівський скарб» на Тепличчині] / Т. Щербатюк // Правди сила. – 2017. – 5 лип. – С. 7.

Щербацька, М. Найстаріше дерево Вінниці посадив Богун : [яке знаходиться на Хмельниц. шосе, поблизу будинку № 6] / М. Щербацька, Н. Піскунічева // 20 хвилин. – 2008. – 18 серп. – С. 12 : фот.

Іллінецький кратер

95.3 П 44 Жорна з космічного каменю // Подільські джерела : альманах / голов. ред. Л. М. Загородня. – Вінниця, 2011. – № 1 : Історії золотої провінції. – С. 181–187.

Місце падіння метеориту на Вінниччині стане об’єктом природно-заповідного фонду : [на території Вінниц. обл. буде створена геолог. пам’ятка природи «Іллінецький кратер»] // Новини Вінниччини. – 2017. – 1 берез. – С. 12.

Роговий,О. «Липовецько-Іллінецька астроблема» : [про кратер біля с. Іваньки Липовец. р-ну] / О. Роговий // Липовец. вісті. – 2011. – 28верес.

Роговий, О. Відстояти від «цивілізації» диво з космосу: [про Липовец.-Іллінец. астроблему] / О. Роговий // Вінниччина. – 2012. – 6 черв. – С. 15.

Буденність нашого життя підсилює прагнення до мандрів. Необов’язково їхати за кордон. Відкривайте для себе Україну та Вінниччину – чарівну країну та область, де можна побачити багато цікавого та незвичайного.

Підготувала бібліограф І категорії

відділу наукової інформації та бібліографії

Т. С. Пахомова

 

 
Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2018
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро