ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації



«А все ж нестерпна безневинна кара…»

(до 77-річчя від дня народження В. Стуса)

Каталог виставки 

Сходження на Голгофу слави 

«Умови сталінської політики продукували слуг, а не синів, рабів,

а не господарів своєї країни. Це продовжується і зараз.

Людській свободі наступили на горло, возводячи це в

вічну необхідність...Лицемірство не припинилося.

Воно продовжується далі».

Лист В. Стуса до першого секретаря ЦК КПУ

П. Шелеста після арешту (1972).

 

Стус, В. Вечір. Зламана віть : вибране / В. Стус. – Київ : Дух і Літера, 1999. – 382 с. – (Бібліотека ХХІ століття).

Стус, В. Вибране : поезії / В. Стус ; упоряд. А. І. Лазоренко ; авт. передм. А. Лазоренко. – Донецьк : Донбас, 1998. – 208 с. 

Стус, В. Вибрані твори / Василь Стус ; упоряд. Д. Стус. – К : Смолоскип, 2012. – 869 с. : портр. – (Шістдесятники).

Видання дозволяє скласти повне уявлення не лише про головні етапи творчої еволюції поета, а й демонструє перцепцію та інтерпретацію його творчості. Тут уперше в повному обсязі представлено магаданську версію збірки «Палімпсести», створену поетом у с. Матросова Магаданської області в 1977-1979 рр. Окрім того, поетичний доробок В. Стуса репрезентовано вибраними віршами зі збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Час творчості» та програмними текстами різних періодів, що не увійшли до збірок. У книзі широко відображено епістолярну спадщину поета, головні критичні праці та публіцистичні виступи. Критичні роботи, присвячені творчості В. Стуса, охоплюють півстоліття. 

Стус, В. Вікна в позапростір : вірші, статті, листи, щоденникові записи / В. Стус ; авт. передм. Ю. Покальчук ; упоряд.: Ю. Покальчук, Д. Стус ; авт. післямови М. Жулинський ; ред. Я. М. Орос. – Київ : Веселка, 1992. – 262 с.

Стус, В. Дорога болю : поезії / В. Стус ; упоряд. М. Коцюбинська ; ред. В. Коломієць ; худож. В. Чебаник. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 222 с.

Стус, В. Зібрання творів : У 12 т. Т. 1 : Ранні вірші (сер. 1950-х-початок 1960 рр.). Дело № 13/БЕ 1339. Круговерть. Вірші 1960-х років / В. Стус. – Київ : Київська Русь : Факт, 2007 – 560 с. – (Бібліотека журналу «Київська Русь»).

До першого тому «Зібрання творів» Василя Стуса у 12 томах увійшли «Ранні вірші» поста від середини 1950-х років до початку 1960-х, саморобна збірка «ДЕЛО № 13 / БЕ 1339», яку поет не подавав у жодне видавництво, частково реконструйована збірка «Круговерть» та вірші, написані до середини 1960-х років. У 1965 році В. Стус отримав відмову від публікації своєї першої збірки віршів «Крутоверть». З цієї збірки вдалося врятувати тільки першу частину. 

Стус, В. Золотокоса красуня : [вірші] / В. Стус ; упоряд. Д. Стус ; худож. В. Смирнов ; ред. В. Теліченко. – Київ : Слово і час, 1992. – 48 с. 

Стус, В. Листи у вічність / В. Стус. – Донецьк : БАО, 2012. – 272 с.

Василь Стус – український поет-класик, творчість і доля якого викликають щире захоплення та глибоку повагу. Трагічна, велична й вічна постать поета, що сам на сам змагався з несвободою і невіглаством, є певним уособленням усієї духовної історії нашого народу. До збірки ввійшли твори Василя Стуса, що є золотим спадком вітчизняної літератури. Читач також має можливість ознайомитися з життєвим і творчим шляхом поета. 

Стус, В. Листи до сина / В. Стус. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2002. – 192 с. : іл., портр.

Стус, В. «Народе мій, до тебе я ще верну...» : поезія / В. Стус ; авт. передм. : І. Дзюба, М. Коцюбинська. – Вінниця : Віноблдрукарня, 1998. – 20 с. : портр.

Стус, В. Передчуття : збірка вибраних творів / В. Стус, Ю. Литвин ; авт. післямови О. Покальчук. – Львів. : Фенікс, 1991. – 160 с. 

Стус, В. Під тягарем хреста : поезії / В. Стус ; авт. передм. І. Дзюби ; упоряд. О. Орач ; ред. В. Дудок ; худож. М. Бідняк. – Львів : Каменяр, 1991. – 159 с.

До збірки увійшли твори Василя Стуса (1933-1985рр.), чиє життя обірвалося по багатьох роках тюремних поневірянь за колючими дротами ГУЛАГу. Лицарськи вірний непроминущим ідеалам, він не спасував перед реченцем, бо ж дорогу боротьби і страждань обрав свідомо. Написане вилучали й нищили, а він з вірою, що переможе у двобої, не переставав творити, допоки пронизливі сибірські вітри не видули із кволого тіла роз'ятреної душі. Уціліле ж слово промовляє до кожного з нас, утверджуючи на думці: всі ми залишаємося в'язнями сумління доти, доки не зійде над стужілою Вітчизною заблукане сонце волі. 

Стус, В. Палімпсест : вибране / В. Стус; упоряд. Д. Стус. – 2-е вид. – Київ : Факт, 2006. – 432 с. 

Стус, В. Таборовий зошит : вибрані твори / В. Стус ; упоряд. Д. Стус. – Київ : Факт, 2008. – 452 с.

“Внаслідок багатьох причин соціально-політичного і культурного характеру національна належність українця стає мало не предметом його сорому. Це калічить людину, травмує її морально. Все її рідне минуле стає непотрібним тягарем, ба більше – гріхом і мало не тавром” – зазначав Стус. В «Таборовому зошиті», напевно, вперше в такому повному обсязі зібрані всі програмні для Василя Стуса-мислителя вірші з його основних збірок, найдовершеніша літературознавча праця «Зникоме розцвітання» (про творчість і філософію життя Володимира Свідзінського і Василя Стуса), нотатки «З таборового зошита» і своєрідні духовні заповіти з листів до дружини і сина. 

Стус, В. Твори : В 4 т. Т. 1, кн. 1. : Зимові дерева. Веселий цвинтар. Круговерть / В. Стус ; ред. М. Гончарук. – Львів : Просвіта, 1994. – 431 с.

Стус, В. Твори : В 4 т. 6 кн. Т. 6. Кн. 2. Листи до друзів та знайомих / В. Стус. – Львів : Просвіта, 1997. – 262 с.  

Стус, В. Феномен доби : (сходження на Голгофу слави) / В. Стус ; ред. Л. Паламарчук. – Київ : Знання України, 1993. – 96 с. – (Письменники України та діаспори ; вип. 1-2) (Українське відродження : історія і сучасність).

«Книга «Феномен доби» написана в 1970-1971 рр. Упродовж двох десятиліть рукопис її пролежав в архівах КДБ. Уявляєте силу її смислового заряду? Літературна праця підривала безпеку наймогутнішої на планеті держави, найдемократичнішої в світі країни. Так і було сказано у вироку Київського обласного суду: ворожа, антирадянська, націоналістична. А насправді це книга любові і болю. З глибоким проникненням у таке видатне і трагічне явище української літератури, як Павло Тичина. Але це книга не лише про Тичину  вона про трагедію людини в умовах тоталітарного режиму

Такий твір міг написати тільки В. Стус, і він його написав, одержавши в нагороду тюрми, табори, заслання, розплатившись за нього власним життям.»

Микола Жулинський

Стус В. Час творчості/Dichtensezeit / В.Стус. – Київ : Дніпро, 2005. – 704 с. : порт. – (Бібліотека Шевченківського комітета).

Сьогодні вже важко уявити українську поезію другої половини минулого століття без постаті Василя Стуса поета, критика, літературознавця, мислителя, правозахисника... Нова книга вибраного - амбітна спроба представити не лише різні етапи творчих шукань, а й вершинні здобутки письменника в різних жанрах. 

Бондаренко, А. Час вибору : вивчення творчості Василя Стуса в школі / А. Бондаренко, Ю. Бондаренко. – Київ : Академія, 2003. – 232 с. – (Відкритий урок).

Василь Стус (1938-1985) : поет, перекладач, літературознавець, громадський діяч // Сто найвідоміших українців. – Київ, 2002. – С. 564–571.

Віват, Г. Сакральні числа та геометричні фігури як образні засоби : за творчістю Василя Стуса / Г. Віват // Дивослово. – 2006. – № 7. – С. 41–43.

Ільницький, М. Палімпсести Василя Стуса / М. Ільницький // На перехрестях віку / М. Ільницький. – Київ, 2008. – С. 651–655.

Іщенко, Є. Містичні переживання в поезії Василя Стуса / Є. Іщенко // Дивослово. – 2004. – № 8. – С. 53–57.

Малецька, А. Молитва в поезії Василя Стуса / А. Малецька // Укр. літ. в загальноосвітн. шк. – 2011. – № 9. – С. 13–17.

Молода нація : альманах. № 1(38) : Василь Стус. Двадцять років після смерті: сучасне сприйняття і переосмислення / відп. ред. вип. О. Обертас. – Київ : Смолоскип, 2006. – 400 с. : фото. – (Архів. Історія ідей. Політична філософія. Політичні науки).

Семикіна, Т. Десь під грудьми тече гірка калина : про інтимну лірику Василя Стуса / Т. Семикіна. – Відкритий урок. – 2013. – № 4. – С. 84.

Сташевська, О. Екзистенційно-духовні домінанти лірики Василя Стуса / О. Сташевська // Літературознавчі студії : зб. наук. ст. Вип. 8. – Вінниця, 2013. – С. 371–379. 

Стус, Д. Життя і творчість Василя Стуса / Д. Стус. – Київ : Факт, 2005. – 368 с. : іл.

Ніхто не знає, в чому полягає загадка слави. Часто трапляється, що про когось, хто все життя перебував у епіцентрі подій, забувають відразу після смерті. До Василя Стуса широка відомість прийшла після перепоховання в 1989-му. Що цьому причиною: поетична творчість? героїка життя? непримиренність позиції? здатність перейматися чужим болем? На ці та інші питання пробує знайти відповіді син поета Дмитро, який майстерно поєднує об’єктивні біографічні відомості про життя Василя Стуса з власними спогадами і спостереженнями про батька. 

Стус, Д. На п’єдесталі страждань : духовний портрет Василя Стуса / Д. Стус // Слово і час. – 2006. – С. 74–79.

Хорунжий, Ю. Йоган Вольфганг Гете і Василь Стус / Ю. Хорунжий // Мужі чину : Іст. парсуни / Ю. Хорунжий. – 2-е вид. – Київ, 2005. – С. 369–424 с.

Яструбецька, Г. Концепт «Україна» в поезотворчості Василя Стуса / Г. Яструбецька // Слово і час. – 2004. – № 10. – С. 37–43. 

Василь Стус у колі своїх сучасників 

Актуальність полягає в недостатньому вивченні

проблематики окремих творчих і біографічних фактів, що

були загнані в літературне підпілля і зсередини впливали

на становлення національної свідомості українців.

Віддзеркалюючи такі сакральні прагнення, яких хотіли

добитися окремі митці, необхідно зазначити, що вони

щодня ставили під загрозу своє існування і як

письменників - патріотів, і як громадян. Це стає відчутним

та помітним через їхні слова, твори повчання, власний

приклад, про те проблематика їхнього невільного життя та

творчого мовчання залишається досі актуальною та до

кінця не вивченою.

Роман Ярошенко

Василь Стус у віддзеркаленнях : спогади Василя Овсієнка про Василя Стуса / упоряд. О. Дворко. – Полтава, 2007. – 191 с. 

Грабовський, С. «Трагічний стоїцизм» Василя Стуса у контексті його доби / С. Грабовський // Мандрівець. – 2014. – № 3. – С. 75–79.

Автор досліджує філософські погляди Василя Стуса, який був не лише визначним поетом, а й непересічним мислителем. Філософія була не просто предметом зацікавлень, а життєвою потребою Стуса впродовж усього його зрілого життя, навіть в ув’язненні. Михаїл Хейфец, співтабірник Василя Стуса, згадує про численні бесіди зі Стусом на філософські теми, про його ерудицію і вміння аргументувати свою позицію. В статті розкриті чільні риси філософування Стуса, що ґрунтувалися на європейському екзистенціалізмі та можуть бути визначені як “трагічний стоїцизм”. 

Де сила й тиск – там опір повсякчас…: Стусове коло : спогади А. Гарматюка та його друзів. – Вінниця : О. Власюк, 2007. – 66 с.

Жила, В. Яр Славутич про Василя Стуса / В. Жила // Визвольний шлях. – 2003. – № 6. – С. 89–92. 

Жулинський, М. Василь Стус (1938-1985) / М. Жулинський // Слово і доля / М. Жулинський. – Київ, 2006. – С. 606–624.

У книзі українського літературознавця, політичного і громадського діяча, академіка НАН України, професора Миколи Жулинського у широкому спектрі здійснено систематизований грунтовний аналіз творчості яскравих українських письменників - від Григорія Сковороди до Василя Стуса, що дає можливість простежити важкий і довгий шлях національного образного слова кількох віків.  

Жулинський, М. Василь Стус / М. Жулинський // Гроно нездоланих співців : літературні портрети українських письменників ХХ сторіччя / упоряд. В. Кузьменко. – Київ, 1997. – С. 274–283.

Кириченко, С. 1976 : спогади / С. Кириченко // Дніпро. – 2001. – № 5–6. – С. 95–122.

Лисенко, І. Василь Семенович Стус : палаючий смолоскип /

І. Лисенко // Українські письменники у спогадах сучасників. – Київ, 2012. – С. 383–388.

Москалець, К. Страсті по Вітчизні : лист до мандрівника на схід / К. Москалець // Людина на крижині : літ. критика та есеїстка / К. Москалець. – Київ, 1999. – С. 209–254. 

Не відлюбив свою тривогу ранню... Василь Стус – поет і людина : спогади, статті, листи, поезії / упоряд. О. Орач. – Київ. : Укр. письменник, 1993. – 400 с.

Василь Стус повернувся на Україну... Через чотири роки по смерті. Його прах перевезено з табірного цвинтаря, що за Уралом, до Києва, на Байкове кладовище. Усе життя йшов він до свого народу, ніс на плечах тяжкий хрест правди і сумління, ішов, знаючи, що сходить на Голгофу. До книги увійшли спогади друзів поета, товаришів по ув’язненню, уривки з листів, вірші, фотодокументи. 

Нецензурний Стус : у 2 ч. / уклад. Б. Підгірний. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2002. – (Архів. Історія ідей. Політична філософія. Політичні науки).

Ч. 1. – 336 с

Ч. 2. – 318 с. 

Овсієнко, В. Світло людей : спогади про Василя Стуса / В. Овсієнко // Світло людей. У 2 кн. Кн. 1. / В. Овсієнко. – Київ, 2005. – С. 129–238.

Василь Овсієнко, учасник правозахисного руху 1960-х – 1980-х років, у минулому політв’язень, пропонує автобіографічну розповідь, спогади та статті про видатних особистостей свого часу – Василя Стуса, Юрія Литвина, Олексу Тихого, Оксану Мешко, Валерія Марченка – цінна своєю суворою достовірністю та інформаційною насиченістю, моральним максималізмом та офірним ідеалізмом, який дають «лагерні університети».

Петренко, М. Стусова коляда / М. Петренко // Вітчизна. – 2002. – № 11–12. – С. 10.

Пічкур, Д. Біля Стусової криниці : статті та спогади / Д. Пічкур. – Вінниця : Континент-ПРИМ, 2002. – 68 с. : фотогр.

Поезія / Л. Костенко, О. Олесь, В. Симоненко, В. Стус. – Київ : Наук. думка, 2008. – 272 с. : портр. – (Бібліотека школяра).

Поезія із-за грат : антологія / упоряд. О. Голуб. – Київ : Смолоскип, 2012. – 872 с.

Тихолоз, Б. Поети шістдесятники / Б. Тихолоз. – Київ : Всеувито, 2001. – 78 с. 

Сверстюк, Є. Василь Стус – летюча зірка української літератури (1987) / Є. Сверстюк // Правда полинова. – Київ, 2009. – С. 16–23.

У цій книзі зібрано виступи Євгена Сверстюка, переважно закордонні, пройняті прагненням сказати слово про українську ідентичність у явищах культури і постколоніальної реальності. Оскільки Україна століттями була прихованим від світу краєм, з його правдою і кривдами, то головною метою виступів було подати голос за нашу замовчану чи приховану правду, про нашу культурну ідентичність. Василь Стус виступає високим репрезентантом нашої культури. Його ім'я символічне для кінця ХХ віку. Проти течії, за найжорстокіших обставин він проніс у руслі української традиції ідеали гуманізму і патріотизму. 

Стус, Д. Василь Стус: життя як творчість : біографія окремої особи / Д. Стус. – 2-е вид., випр. – Київ : Факт, 2005. – 368 с. : фото.

Хейфец, М. «В украинской поэзии сейчас нет никого крупнее...» / М. Хейфец // Украинские силуэты / М. Хейфец. – Киев : Сучасність, 1983. – С. 7–100.

Ярошенко, Р. Літературне підпілля – гріх чи реальність? / Ярошенко, Д. Приліпко // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2013. – № 7-8. – С. 51–55.

У статті розкрито проблематику творчих і біографічних фактів, що спричинили переслідування українських письменників митців. Розглянуто вибрані твори, що стали вироком підпілля для кожного автора, а також продемонстровано національний патріотичний дух, яким митці сповідували свою любов до України та української літератури. 

Політичні та філософські погляди Василя Стуса неможливо зрозуміти, якщо брати їх у відриві від контексту доби 1960–1980-х років і від особистої долі поета та мислителя.

Освідчена молодь у 60-70-роки зачитувалася не тільки віршами Л. Костенко, М. Вінграновського, І. Драча та цілої плеяди іншіх молодих поетів, ще й «Розповідями про неспокій» Юрія Смолича, «Неопалимою купиною Юрія Колісниченка та Сергія Плачинди і «Чашею Амріти»» Олеся Бердника.

Бердник, О. Чаша Амріти : феєрії / О. Бердник. – Київ : Рад. письменник, 1968. – 366 с.

Український астрофізик Михайло Сагайдак, індійський біолог Свамі Рішідева, американський астронавт Гаррі Соун... Вони здружилися ще у фашистському концтаборі, звідки молодим солдатам союзних військ пощастило майже чудом втекти.

Повоєнні роки не затьмарили, не похитнули давньої дружби. Гаррі готується до польоту на Місяць, Михайло розкриває таємниці далеких галактик, Свамі вивчає складність людської психіки. Але поряд з вершинами наукових досягнень часто діють прірви розпачу й зневіри. Тільки в титанічній боротьбі духу і серця можна відшукати ясну путь до невмирущих цінностей правди та любові. Феєричний роман «Чаша Амріти» Олеся Бердника торкається важливих питань етики, таємниць буття. 

Білик, І. Меч Арія : роман написаний літа Божого 1970 і видрукований у Києвіліта Божого 2003 / І. Білик. – Київ : Веселка, 2003. – 431 с.

Роман Івана Білика «Меч Арея» вперше побачів світ 1972 року і одразу після друку підпав під заборону радянської влади за «неправильне трактування історії». Твір вилучали з бібліотек, а нерозпродані примірники — з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників із 65-тисячного накладу).

Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції газети "Літературна Україна". Відтак три з половиною роки він був безробітним і лише 1976 року вдалося влаштуватися в редакцію часопису "Всесвіт" на вільну вакансію — "секретар-друкарка", хоч, звісно, займався там Іван Білик літературною справою.

Іваничук, Р. Мальви. Орда : романи / Р. Іваничук. – Київ : Таст-М ; Харків : Євроекспрес, 2000. – 416 с.

«Я напишу історію яничарів! Дам у романі волю роздумам над долями імперій, які неминуче приходять до упаду».

Роман «Мальви» Романа Іваничука був офіційно заборонений та вилучений з бібліотек в 70-роках 20 ст. 

Павличко, Д. Поєдинок / Д. Павличко // Поеми та притчі / Д. Павличко. – Київ, 1986. – С.108–121.

Українець по крові та духу Дмитро Павличко живе за звичаями свого народу, дотримуючись своїх українських традицій. Він намагається розпалити вогнище духовного вивищення українців, натомість засуджує тління душі та згарище пережитого. Дмитро Павличко вірить у "воскресіння" життя, у відновлення духу та покладає великі сподівання на літературну культуру своєї країни.

«Це велика честь – бути у тих «чорних» списках. Я нічого не хотів би змінити в моєму минулому житті. Вірші, написані мною в молоді роки, були щирими».                     

Дмитро Павличко

 
Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2017
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро