ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Версія для друку

"ХАЙ ЗГАДКОЮ Я БУДУ ВАМ..." 

На першій сторінці партитури Четвертої симфонії П. І. Чайковського написано: «По­свящается моему лучшему другу». Петро Ілліч не міг у присвяті написати ім'я, тому що ні він сам, ні його «найкращий друг» Надія Філаретівна фон Мекк не бажали відкрити перед усіма ті взаємини, які їх пов'язували. А тим часом жодних стосунків між Петром Іллічем і Надією Філаретівною, окрім листування, що тривало понад тринадцять років, і не було.

...Надія Філаретівна народилась 29 січня 1831 року в сім'ї дрібного поміщика Ф. В. Фроловського. Від батька, скрипаля-аматора, вона успадкувала палку любов до музи­ки, отримала хорошу музичну освіту, познайомилась з кращими творами великих класиків. Мати, яка походила з роду Потьомкіних, передала дочці сильний характер, уміння керувати людьми, владність і незалежність. Однак було б помилкою уявляти Надію Філаретівну лише суворою «діловою жінкою», їй були властиві глибокі почуття, романтичний настрій, мате­ринська любов.

Вона рано вийшла заміж. Дворянський родовід її чоловіка Карла Федоровича фон Мекка

сягав XV ст. Карл Федорович був талановитим інженером, спеціалізував­ся на будівництві залізниць, і саме на цьому він нажив мільйони, примножив­ши багатство свого сімейного клану.

У 1868—1881 роках сім'я фон Мекків володіла браїлівськими маєт­ками (нині Жмеринський район), де успішно діяли цукроварня, цигаркова фабрика, мідний, ливарний, спирто­вий, цегельний та вапняковий заводи, винокурні.

Коли Надія Філаретівна ввій­шла у життя Чайковського, у неї було одинадцятеро дітей. Смерть чоловіка у 1876 р. справила на неї гнітюче вра­ження. Вона прагнула усамітнитись, позбутися суєти. Розрадою для неї стала музика. В її московському домі бували М. Рубінштейн, Г. Венявський та інші відомі музиканти. Людина вдячна і діяльна, вона на­давала значну грошову допомогу Російському музичному товариству, яке опікувалося роз­витком національної музичної культури, запровадила при Московській консерваторії сти­пендію фон Мекк.

Особливо захоплювалася вона творами Чайковського. У цій музиці Надія Філаретівна знаходила відгомін власних думок і почуттів. Заочне знайомство Надії Філаретівни з компо­зитором відбулося через Й. Котека — його учня і приятеля. Вона дізнається про складні мо­ральні та матеріальні умови його життя, ставиться до нього зі співчуттям і глибоким ро­зумінням, прагне підтримати. Отож з 1877 року Надія Філаретівна вирішує виплачувати Чайковському щорічну субсидію в розмірі шести тисяч карбованців.

Петро Ілліч знав чимало прикладів меценатської допомоги музикантам. Це не кидало бодай найменшої тіні на людську гідність тих, хто її приймав заради творчості. Пропозиція

Надії Філаретівни надійшла у важкий період його життя. Невідомо, як би склалася подаль­ша доля генія російської музики без цієї благо­словенної допомоги, яку він із вдячністю прийняв.

Чайковський пише Надії Філаретівні: «До встречи с Вами я еще не знал, что мо­гут существовать люди с столь непостижимо нежной и высокой душой. Для меня одинаково удивительно и то, что Вы делаете для меня, и то, как Вы это делаете. В Вашем письме столь­ко теплоты, столько дружбы,— что оно одно достаточно, чтобы заставить меня снова полю­бить жизнь и с твердостью переносить житей­ские невзгоды». І згодом:

«Каждая нота, которая отныне выльется из-под моего пера, будет посвящена Вам! Вам буду я обязан тем, что любовь к труду возвра­тится ко мне с удвоенной силой, и никогда, никогда ни на одну секунду, работая, я не позабу­ду, что Вы даете мне возможность продолжать мое артистическое призвание». Вона відповідає:

«Вы знаете, мой несравненный друг, как мне нужен Ваш талант, как я хочу беречь его: в Вашей музыке я слышу себя, свое состояние... Так как же мне не беречь Вас?»

На запрошення Н. Ф. фон Мекк композитор у 1878—1888 роках побував у Браїлові та Сьомаках. Він полюбив навколишні краєвиди, місцевих селян, написав тут низку прекрасних музичних творів. Це засвідчують його листи до Надії Філаретівни:

«...В моем портфеле теперь масса эскизов. Я написал, кроме скрипичных пьес, шесть романсов, около дюжины фортепианных пьес, альбом маленьких пьес для детей, большую сонату, всю литургию Иоанна Златоуста...» (1878)

«...Я провел целый ряд незабвенных для меня дней; я испытал в Браилове столько са­мых чистых, светлых наслаждений, я так мно­го упивался прелестями здешней симпатичной природы, мне было так хорошо, привольно, что дни эти навсегда останутся в моей памяти светлым чарующим воспоминанием. Благо­дарю Вас за них...» (1878)

«...Итого я работал над "Орлеанской девой" с конца ноября (Флоренция) до конца августа (Симаки), следовательно, ровно девять месяцев! Замечательно, что начал и окончил я эту оперу в гостях у моего милого, бесценного друга!» (1879)

Стосунки Петра Ілліча з Надією Філаретівною обмежува­лися листами. Особистих зустрічей не було, незважаючи навіть на те, що у 1880 році син фон Мекк Микола Карлович од­ружився з племінницею Чайковського Ганною Львівною Давидо­вою, їхнє багаторічне листування — це відверті бесіди про музику, літературу, філо­софію, релігію, політику тощо. Цей казковий роман у листах навіть у неповному виданні 1934— 1936 років складає три томи, по­над тисячу сімсот друкованих сто­рінок.

У   1890   році   з   ініціативи Н. Ф. фон Мекк взаємини між нею і Чайковським припиняються, її останній лист до композитора закінчується словами: «Вспоминайте меня иногда...»

Петро Ілліч відповів на це схвильовано:

«...Неужели я могу хоть на единый день забыть то, что Вы для меня сделали и сколько я Вам обязан? Скажу без всякого преувеличения, что Вы спасли меня и что я, наверное, со­шел бы с ума и погиб бы, если бы Вы не пришли ко мне на помощь и не поддержали Вашей дружбой, участием и материальной помощью... совершенно угасавшую энергию и стремле­ние идти вверх по моему пути. Нет, дорогой друг мой, будьте уверены, что я это буду по­мнить до последнего издыхания и благословлять Вас...»

Надія Філаретівна померла незабаром після Чайковського — 14 січня 1894 року.

Так, Н. Ф. фон Мекк врятувала Чайковського для Росії, для всього світу, повернула його до творчості, пер­ша розгадала його музичний геній, на­пророкувала йому майбутнє світове виз­нання. Цього абсолютно достатньо, аби ми дякували їй за її ставлення до велико­го композитора і не лише інколи згадува­ли її, а й віддали належне її пам'яті.

Тамара АЛЕКСЄЄВА,

директор Державного музею П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк  у Браїлові

 

Твори П.І. Чайковського

 присвячені Н. Ф. фон Мекк

Симфонія № 4, f-moll. Op. 36. 1877.

Сюїта N 1, d-moll. Ор. 43. 1878- 1879.

написані у Браїлові та Сьомаках

1.  «Воспоминания о дорогом месте» для скрипки з фортепіано. Ор. 42.1878. «Размышление»; «Скерцо»; «Мелодия». Присвячено Браїлову.

2.  Велика соната, G-dur. Op. 37. 1878.

3.  «Дитячий альбом», 24п'єси. Ор. 39. 1878.

4. Шість романсів. Ор. 38. 1878. «Серенада Дон-Жуана» (вірші О. К. Толстого) «То было раннею весной» (вірші О. К. Толстого) «Средь шумного бала» (вірші О. К. Толстого) «О, если б ты могла...» (вірші О. К. Толстого) «Любовь мертвеца» (вірші М. Ю. Лермонтова) «Pimpinella»  (текст і наспів записані автором у Флоренції)

5. Літургія Св. Іоанна Златоуста. Op. 41. 1878.

6.  «Орлеанська діва». Опера. Лібретто автора за однойменною   трагедією   Ф.    Шіллера   у   перекладі В. А. Жуковського. 1879.

7.  Сім романсів. Ор. 47

«Кабы знала я...» (вірші О. К. Толстого)

«Горними тихо летела душа небесами...» (вірші O.K. Толстого)

«На землю сумрак пал...» (вірші А. Міцкевича)

«Усни, печальный друг...» (віршіО. К. Толстого)

«Благословляю вас,леса...» (віршіО. К. Толстого)

«День ли царит...» (вірші О. М.Апухтіна)

«Яли в поле да не травушка была...» (вірші І. 3. Сурикова)

Література про Н. Ф. фон Мекк

ЧАЙКОВСКИЙ П. И. Переписка с Н. Ф. фон Мекк: ВЗт.— М.: Academia, 1934- 1936.

ЧАЙКОВСКИЙ П. И. Письма к родным. Т. 1: 1850-1879 /Ред. и прим. В. А. Жданова.— М.: Музгиз, 1940. — 768 с.: ил. — Див. імен, покажч.

ЧАЙКОВСКИЙ П. И. О музыке, о жизни, о себе /Лит. композиция А. А. Орловой. Л.: Музгиз, 1976. 272 с.: ил. Див. імен, покажч.

ЧАЙКОВСКИЙ П. И., ТАНЕЕВ С. И. Письма /Сост. и ред. В. А. Жданов. — М.: Госкультпросве-тиздат, 1951. — 557 с: ил. Див. імен, покажч.

ЧАЙКОВСКИЙ П. И. Переписка с П. И. Юргенсоном: В 2 т. Т. 1: 1877- 1883.— М.: Музгиз, 1938. — 384с.: ил. — Див. імен, покажч.

ЧАЙКОВСКИЙ П. И. Письма к близким: Избранное /Ред. и сост. В. А. Жданов. — М.: Музгиз 1955. 671 с.: ил. Див. імен, покажч.

ЧАЙКОВСКИЙ П. И. Литературные произведения и переписка. Т. XVB: Письма [ 1890] /Под-гот. К. Ю. Давыдова, Г. И. Лабутина.— М.: Музгиз 1977.— 384с. — Див. імен, покажч.

*  * *

ДНИ и годы П. И.Чайковского: Летопись жизни и творчества.М.; Л.: Музгиз, 1940.743 с.: ил. Див. імен, покажч.

ЧАЙКОВСКИЙ М. И. Жизнь Петра Ильича Чайковского: В 3 т. — М.; Лейпциг, 1901 - 1903. — Переизд.: М.: Аграф, 1994. Див. імен, покажч.

*  * *

МЕКК Г. фон. Как я их помню: [Спогади про родину фон Мекків] /Пер. с англ. Б. Ф. Никити­на. М.: Фонд им. И. Д. Сытина, 1999. 336 с.: ил. Див. імен, покажч.

ВОСПОМИНАНИЯ о П. И. Чайковском: Сб. /Сост. Е. Бортникова, К. Давыдова, Г. Прибегина; Общ. ред. В. Протопопова; Гос. центр, музей муз. культуры им. М. И. Глинки; Гос. Дом-музей П. И. Чайковского в Клину. — 3-е изд. — М.: Музгиз, 1980. — 572 с.: ил. — Див. імен, покажч.

ДАВЫДОВ Ю. Л. Записки о П. И. Чайковском. — М.: Музгиз, 1962. — 115с.

КАШКИН Н. Д. Воспоминания о П. И. Чайковском. — М.: Музгиз, 1954. — 226 с. — (Рус. классич. муз. критика). — Із змісту: [Про Н. Ф. фон Мекк].— С. 116, 153. 215.

ЛАРОШ Г. А. Избранные статьи: В 5 вып. Вып. 2: П. И. Чайковский. — М.: Музыка, 1975. — 368 с.: ил. — (Рус. классич. муз. критика). — Із змісту: [Про Н. Ф. фон Мекк]. — С. 7—9, 348.

*  * *

АЛЬШВАНГА. П. И. Чайковский.— 3-е изд.— М.: Музыка, 1970.— 816с.: ил.— Див. імен, покажч.

БЕРБЕРОВА Н. Чайковский: История одинокой жизни. — СПб.: Петро-Риф, 1993. — 238 с.

ВЛАДЫКИНА-БАЧИНСКАЯН.    П. И. Чайковский.—4-е изд.—М.:Музыка, 1975.—204с.

КУНИН И. Петр Ильич Чайковский. М.: Мол. гвардия, 1958. 367 с.: ил. (Жизнь замечат. людей).

МОСКОВСКАЯ консерватория. 1866- 1966.— М.: Музыка, 1966.— 726 с.: и/І.— Із змісту: [Про Н. Ф. фон Мекк]. — С. 50, 81, 86, 120-121, 154.

МУЗЫКАЛЬНОЕ наследие Чайковского: Из истории его произведений /АН СССР. Ин-т исто­рии искусств; Гос. Дом-музей П. И. Чайковского в Клину.М.: Изд-во АН СССР, 1958.— 54? с.: ил. Див. імен, покажч.

НИКИТИН Б. Ф. Чайковский: Старое и новое. М.: Знание, 1990. 208 с.: ил. Із змісту: [Про Н. Ф. фон Мекк].— С. 58-75.

ОРЛОВА £ М. Петр Ильич Чайковский. — М.: Музыка, 1980. — 271 с.:ил. —Див. імен, покажч.

СТОЙКО А. Великий композитор: Повесть о жизни П. И. Чайковского.Л.: Музыка, 1972.-334 с.

ТУМАНИНА Н. Чайковский: Путь к мастерству. 1840- 1877 /АН СССР. Ин-т истории искусств. - М.: Изд-во АН СССР, 1962. — 559 с.: ил.

ЧАЙКОВСКИЙ и зарубежные музыканты: Избр. письма иностр. кор. Л.: Музыка, 1970. 239 с.: ил. — Із змісту: [Про Н. Ф. фон Мекк]. — С. 80, 124, 142.

*  * *

ЧАЙКОВСКИЙ. 1840- 1893: Альбом: В 2 т. Т. 1 /Гос. Дом-музей П. И. Чайковского в Клину. -М.: Музыка, 1990. — 224 с.: ил. — Із змісту: [Про Н. Ф. фон Мекк]. — С. 74- 75, 84, 90.

ПЕТР ИЛЬИЧ ЧАЙКОВСКИЙ: Альбом. - 2-е изд. /Сост. Г. Прибегина. — М.: Музыка, 1984. -208с.— Із змісту: [Про Н. Ф. фон Мекк].— С. 68-69, 78-79, 88-89.

АЛЕКСЕЕВА Т. «Хай згадкою я буду вам...»: [До 100-річчя з часу смерті П. I. Чайковского та Н. Ф. фон Мекк] / /Подолія (Вінниця). — 1994. — 3 лют.

АЛЕКСЕЕВА Т. Бо музика вічна...: [З історії музею П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк у Браїлові] //Нові горизонти (Жмеринка).1991.18 квіт.

НИКОЛОГОРСКАЯ Т. Если б деревья могли говорить...: [Про музей П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк у Браїлові] / /Клуб (Москва). — 1995. — N° 4. — С. 24-25, 29.

 

 

Редактори М. Спиця, М. Шлеймович

Оригінал-макет Б. Шпеймовича

Тираж 50 прим.

Ксерокс Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва 21100 Вінниця, вул. Соборна, 70


Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше