ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Версія для друку

Вінницька обласна універсальна наукова

бібліотека ім. К.А.Тімірязєва

НАШІ ВИДАТНІ ЗЕМЛЯКИ

Герш Іцкович Будкер

До 85-річчя від дня народження

всесвітньо відомого вченого-фізика

(1918-1977)

 

Вінниця, 2003

 

Видатний вчений-фізик родом з Мурафи

Слово „неможливо" для нього не існувало. Чим важчою була задача, тим більше вона його захоплювала. Рішення, які він знаходив, були оригінальні, несподівані, прості та ефективні В. Вайскопф, професор Массачусетського технологічного інституту, США

Фронтон головного корпусу Інституту ядерної фізики у Новосибірську прикрашає світлова доріжка, яка загоряється у святкові дні. І тоді над спорудою мчать одна одній назустріч дві яскравих цятки, щоб, зустрівшись посеред доріжки, спалахнути сліпучою зіркою. Це – символічне зображення зустрічних пучків і одночасно емблема Інституту ядерної фізики, який дав світовій науці найефективніший метод дослідження структури мікросвіту.

А тоді, в кінці п'ятидесятих, потрібна була неабияка сміливість і всеперемагаюча віра в успіх його керівника – Андрія Михайловича Будкера (в світі науки він більше знаний під цим ім'ям), якими зумів захопити своїх колег, щоб узятися за реалізацію такої, здавалося б, абсолютно безнадійної на той час ідеї зустрічних електронних пучків. І так було усі роки...

Мабуть не всі вінничани знають, що видатний вчений – фізик, академік Академії наук СРСР, засновник і до кінця життя незмінний директор Інституту ядерної фізики Сибірського відділення АН СРСР Герш Іцкович (Андрій Михайлович) Будкер, – уродженець Подільського краю.

За своє недовге 59-річне життя академік Будкер зробив так багато в науці, що його цілком можна поставити в один ряд з такими видатними вченими колишнього Радянського Союзу, як І.В. Курчатов, І.Є.Тамм, А.Б. Мигдал та іншими. Як великий учений та вмілий організатор своєю самовідданою працею та яскравим талантом він заклав основи експериментальної бази ядерної фізики і термоядерних досліджень.

Народився Андрій Михайлович 1 травня 1918 р. в селі Мурафа Шаргородського району Вінницької області. Коли малюку виповнилося всього два тижні від роду, батько його трагічно загинув. Мати виростила хлопця одна. У другій половині 20-х років сім'я Будкерів переїхала жити у Вінницю. Юнак вчився легко, йому досить було послухати пояснення учителя, щоб наступного разу відповісти на відмінно.

В 1936 р. Андрій Михайлович закінчує середню школу № 9 і вступає на фізичний факультет Московського державного університету. Фізика, як наука, захопила молодого Будкера з самого початку.

Свою першу наукову працю А.М. Будкер здійснив ще у студентські роки під керівництвом І.Є. Тамма. Вона була присвячена проблемі пошуку тензора енергії – імпульсу електромагнітного поля у рухомих середовищах. Можливо вже тут майбутній академік побачив величезні перспективи у дослідженнях таких складних систем, як потужно-струменеві прискорювачі та термоядерні реактори.

24 червня 1941 р. з останнього державного іспиту молодий Будкер іде на фронт. У польовій зенітній частині він зробив своє перше відкриття, вдосконаливши систему управління зенітним вогнем. Командир частини назвав створений ним прилад «АМБ».

По закінченні війни А.М.Будкер поступає в теоретичний відділ Лабораторії № 2, яка працювала під керівництвом І.В.Курчатова (так колись називався Інститут атомної енергії ім. І.В.Курчатова). Працював з видатними фізиками.

Перші професійні праці А.М.Будкера як вченого були присвячені ядерним реакторам.

Інтереси молодого вченого переходять на теорію циклічних прискорювачів. Наслідком робіт того періоду були кандидатська дисертація та Державна премія, якої він був удостоєний у 1949 р.

Андрій Михайлович все більше переконувався, що моральний обов'язок вчених – знайти більш раціональні і дешевші методи виготовлення прискорювачів. Він вважав, що такі методи існують – варто лише глибше замислитись, добре попрацювати і не йти стандартними шляхами. Академік Будкер любив повторювати, що в науці є багато можливих шляхів, крім одного – по якому пішли інші, тому його улюбленим гаслом було: „Переганяти, не наздоганяючи".

Всесвітню популярність Андрію Михайловичу принесли висунуті ним ідеї з розробки і створення термоядерних установок з магнітними пробками, методу „електронного охолодження" у прискорювальній техніці. Ним були запропоновані декілька нових напрямів у фізиці плазми та керованого термоядерного синтезу, які покладені в основи досліджень, що проводились у багатьох наукових центрах світу.

У 1958 р. при активній підтримці І.В.Курчатова лабораторія, очолювана Андрієм Михайловичем, переїздить з Москви до Новосибірська, де перетворюється у самостійний Інститут ядерної фізики Сибірського відділення АН СРСР. Умови роботи і атмосфера інтенсивної творчості молодого наукового центру сприяли здійсненню багатьох оригінальних ідей. Особливо плідною була робота А.М.Будкера на посаді директора інституту (1958-1977 рр.), який став під його керівництвом найбільшим ядерно-фізичним центром. Саме тут було втілено немало його творчих задумів у фізиці, техніці та організації науки. Накопичений ним досвід в Інституті атомної енергії ім. І.В.Курчатова, відкрив дорогу для вирішення фантастичного на той час завдання – одержання зустрічних пучків електронів та позитронів (Ленінська премія 1967 року).

Інший напрям робіт інституту – одержання антиречовини. Академік Будкер вважав: „Антиречовина дасть можливість людству завоювати всю сонячну систему. Можливо, що те, над чим ми працюємо, дасть можливість зробити реальною подорож до інших світів".

Вслід за першими пропозиціями по здійсненню керованих термоядерних реакцій Андрій Михайлович висунув ідеї по розробці і створенню термоядерних установок з магнітними пробками. Ідеї виявились дуже плідними, набули визнання і широкого розповсюдження в усьому світі. Ім'я Будкера стало всесвітньо відомим.

Вирішуючи фундаментальні питання, Андрій Михайлович при цьому наполегливо шукав, як застосувати досягнення сучасної фізики для насущних потреб народного господарства. Під керівництвом А.М.Будкера в Інституті ядерної фізики були розроблені і створені прискорювачі оригінальної конструкції для потреб народного господарства (різке підвищення термостійкості поліетиленової ізоляції: виготовлення спеціальних термоусаджувальних шлангів із полімерних матеріалів; дезінсекція зерна; знешкодження стічних вод; різання і зварювання металів та багато іншого).

Його піонерські дослідження дали початок серйозному вивченню інженерних проблем майбутнього термоядерного реактора. Інститут, як найулюбленіше дітище академіка, по праву став науковою школою для становлення молодих науковців у галузі фізики високих енергій.

Наукові досягнення А.М.Будкера високо оцінені державою – він нагороджений багатьма орденами, медалями, відзначений почесними званнями.

До останньої хвилини Андрій Михайлович напружено працював над новими науковими і технічними проектами, які він мріяв здійснити у своєму інституті

Праці Г.І.(А.М.)Будкера

Собрание трудов / АН СССР. Сибир. отд-ние. Ин-т ядер. физики. – М.: Наука, 1982. – 575 с.

Начало экспериментов на позитрон – электронном накопителе ВЭПП-2 // Атом. энергия. – 1967. – Т. 22, вып. 3. – С. 173-175.

Эксперименты по получению интенсивного протонного пучка методом перезарядной инжекции // Атом. энергия. – 1967. – Т. 22, вып. 5. – С. 348-356.

Эффективный метод демифирования колебаний частиц в протонных и антипротонных накопителях // Атом. энергия. – 1967. – Т. 22, вып. 5. – С. 346-348.

Состояние работ по встречным пучкам в Институте ядерной физики Сибирского отделения АН СССР [Сокр. излож. докл. на международ. конф. по ускорителям со встречными пучками. Сент. 1966 г.] // Атом. энергия. – 1967. – Т. 22, вып. 3. – С. 163-164.

Лауреат „Токамак" [Про термоядер. дослідж.] // Лит. газ. – 3 марта. – С. 13.

Про Г.І.(А.М.)Будкера

Про присудження Ленінських премій у галузі науки і техніки 1967 року: [В т.ч. академіку Г.І.Будкеру, директору Ін-ту ядер. фізики Сибір. від-ня АН СРСР за розробку методу зустрічних пучків для досліджень з фізики елементарних частинок] // Рад. Україна. – 1967. – 22 квіт.

АкадемикГ.И.Будкер: Очерки. Воспоминания. – Новосибирск: Наука, 1988. – 188 с.

Академік із Мурафи: 1 трав. – 75 р. Г.І. Будкеру // Земля Поділ. – 1993. – 1 трав.

БарковЛ.М. и др.. Герш Ицкович Будкер: [Біогр.] / Л.М.Барков, С.Т.Беляев, Д.Д.Рютов и др. // Будкер Г.И. Собр. тр. – М., 1982. – С. 4-10.

БілозероваЛ. „Академік з нашої школи" // Вінниц. правда. – 1967. – 25 квіт.

ВолодінМ. Лауреат Ленінської премії – вінничанин // Комс. плем'я. – 1967. – 28 квіт.

И невозможное возможно: [Спогади колег і учнів про Г.І.Будкера як про вченого та керівника Ін-ту ядер. фізики Сибір. від-ня АН СРСР] / Подгот. А.Мелик-Пашаева; фото Л.Шерстенникова // Лит. газ. – 1986. – 10 дек. – С. 13.

ИбрагимоваЗ.М., Тритвиц Н.А. „Треугольник Лаврентьева". – М.: Сов. Россия, 1989. – 336 с.

Із змісту: [Про Г.І.(А.М.)Будкера та очолюв. ним Ін-т ядер. фізики Сибір. від-ня АН СРСР]. – С. 66, 72, 120-121, 206-212, 247-250.

КанигінЮ. Шлях аріїв: Україна в духов. історії людства: Роман-есе. – К.: Україна, 2002. – 446 с.

Із змісту: [Про Г.І.Будкера]. – С. 425-427.

Костюк В. „Перегнати, не наздоганяючи" // Вінниц. правда. – 1988. – 27 січ.

Мелик-Пашаева А. А.М.Будкер в четырех ракурсах // Пути в незнаемое: Писатели рассказывают о науке. – М., 1988. – С. 282-319.

Обійми рідної школи: Зустріч через сорок років: [Г.І.Будкер зустрівся з випускниками 1936 р. вінниц. шк. № 9, де він навчався] // Вінниц. правда. – 1976. – 26 черв.

РомановськийВ. Видатний радянський вчений // Комунар (Шаргород. р-н). – 1988. – 26 квіт.

ШерстенниковЛ. Йду в антисвіт // Комс. плем'я. – 1968. – 10 лют.

ШуппеН.Г. Ленинские премии физикам. – М.: Знание, 1970. – 32 с.

Із змісту: [Про Г.І.Будкера, лауреата Ленін. премії 1967 р.]. – С. 24-26.

* * *

БудкерГерш Іцкович (Андрій Михайлович) // УРЕ. – 2-е вид. – К., 1978. – Т. 2. – С. 60.

БудкерГерш Іцкович // Укр. рад. енцикл. словник: В 3 т. – К., 1966. – Т. 1. – С. 247.

Герш Іцкович (Андрій Михайлович) Будкер: (До 75-річчя від дня народж.) // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 1993 р.: (Бібліогр. покажч.). – Вінниця, 1993. – С. 22-23.

Герш Іцкович (Андрій Михайлович) Будкер // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 1988 р.: (Бібліогр. покажч.). – Вінниця, 1987. – С. 14-15.

Герш Ицкович Будкер // Энциклопедический словарь юного физика. – М., 1995. – С. 276.

КордунГ.Г. Будкер Герш Іцкович // Кордун Г.Г. Біографічний довідник видатних фізиків. – К., 1985. – С. 66-67.

ХрамовЮ.А. Будкер Герш Ицкович (Андрей михайлович) // Храмов Ю.А. Физики: Биогр. справ. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 1983. – С. 48-49.

Укладач Л.Введенська

Редактор М.Спиця

Комп'ютерний набір Н.Дорошенко

Комп'ютерна верстка Н.Спиця

Тиражування Н.Дорошенко

Відповідальний за випуск В.Циганюк

 

Підписано до друку 30.04.2003. Папір офсетний. Тираж 80 прим.

Ксерокс Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

21100, Вінниця, вул. Соборна, 73.


Герш Іцкович Будкер
До 85-річчя від дня народження всесвітньо відомого вченого-фізика
(1918-1977)

  1. Видатний вчений-фізик родом з Мурафи
  2. Бібліографія

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше