ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Земле моя, запашна, барвінкова...:
Календар знаменних і пам’ятних дат Вінниччини 2007 року

Версія для друку

17 лютого

Павло Аполлонович Тутковський

український композитор, педагог, піаніст, громадський діяч

17.02.1857 – 28.02.1931

(До 150-річчя від дня народження)

Композитор з Надсобчанського краю

Історію української музичної культури важко собі уявити без таких імен, як Петро Столярський, Генріх Літинський та Микола Тутковський – уродженців благодатної липовецької землі. Особливо багато зробив для розвитку українського музичного мистецтва Микола Аполлонович Тутковський, брат відомого вченого-геолога, академіка Павла Тутковського.

Народився Микола Аполлонович в місті Липовці 17 лютого 1857 року в інтелігентній дворянській сім’ї. Батько майбутнього композитора, Аполлон Лукич, випускник юридичного факультету Київського університету, був засідателем Липовецького повітового суду. Стежку юриста обрав і дядько Миколи Тутковського, Платон Лукич, який викладав курс загальнонародного права у Київському університеті. Мати, Юлія Ліпоман, була донькою француженки та офіцера-італійця, який брав участь у наполеонівських війнах. Імовірно, що маючи таких батьків, а також під впливом мальовничої природи Поділля та її співочих людей, і прокинувся ще змалку музичний талант у найстаршого сина – Миколи.

Початкову освіту хлопець здобув удома завдяки старанням матері. Згодом Микола разом із братом Павлом навчається у Житомирській гімназії, яку обоє закінчили із срібними медалями. До речі, у ті ж роки у ній також навчався В.І.Липський, майбутній академік і президент АН УРСР.

У 1876 році здібний юнак продовжує навчання спочатку на фізико-математичному, а згодом на юридичному факультеті Київського університету, але доля розпорядилася інакше: замість престижної тоді професії юриста він обирає нелегкий життєвий шлях професійного музиканта. Музичну освіту Микола Тутковський здобув у Київському музичному училищі, яке закінчив у 1880 році (його наставником по класу фортепіано був відомий метр класичної музики В.В.Пухальський). Надалі, з метою наступного вдосконалення професійної майстерності, Микола Аполлонович у 1881 році здає екстерном іспити у Петербурзькій консерваторії і отримує звання вільного художника. Після цього впродовж десяти років викладає історію музики та мистецтво гри на фортепіано у Київському музичному училищі. Одночасно, як піаніст, бере участь у численних симфонічних та камерних концертах місцевого музичного товариства.

Проте справжньому таланту завжди затісно у вузькому колі усталених звичок, канонів та понять, навіть якщо вони і освячені працею минулих поколінь. Тому в 1893 році Микола Аполлонович Тутковський організовує у Києві власну музичну школу, яка проіснувала аж до 1931 року. Ця школа зібрала під своїм дахом найкращі музичні сили, які були тоді у Києві, а, можливо, і в Україні. Один лише перелік імен уславлених митців підтверджує сказане. Зокрема, заняття у школі по класу фортепіано вели М.Лисенко (основоположник української класичної музики), Л.Паращенко (дружина Миколи Аполлоновича), В.Пухальський, С.Короткевич, а також сам Микола Тутковський. По класу скрипки заняття проводили В.Коханський та Д.Бертьє (був ще клас віолончелі). Спів викладали О.Сантагано-Горчакова, Н.Нолле, Є.Ряднов та Г.Гандольфі.

Як свідчать сучасники, школа Миколи Тутковського була найкращою у Києві (заняття у ній велись за програмою консерваторії). Вона виховала багатьох талановитих музикантів, серед яких зустрічаємо імена таких корифеїв української класичної музики, як М.Донець, В.Горовиць, Л.Ревуцький та багато інших.

Окрім музично-педагогічної діяльності, чимало сил та часу відводив Микола Аполлонович і громадсько-культурній роботі. Зокрема він організовував численні концерти та лекції з мистецтва в Літературно-артистичному товаристві (кілька років був його головою), а також у Товаристві сприяння початковій освіті. В 1907-1910 роках Микола Тутковський був організатором симфонічних концертів у Київському оперному театрі. Що ж до творчої спадщини самого Миколи Аполлоновича, то вона, хоча і була невеликою за обсягом, проте значною і місткою за своїм змістом. Зазначимо, що, крім опери “Буйний вітер”, Тутковський був творцем симфонії “Богемська вакханалія”, ряду вокальних, фортепіанних та інших творів, в тому числі і підручника з вивчення гармонії (1905 р.). Особливою популярністю серед слухачів користувалися і романси Миколи Тутковського на слова Пушкіна, Толстого, Апутіна, Жемчужникова, а також на власні слова. В цілому, як зазначав український радянський музикознавець М.В.Дремлюга, “у багатьох фортепіанних творах Тутковського виявляються хороша музикальна культура (наприклад, у найкращому з них Експромті – романсі опус 19), незаперечна піаністичність, часом віртуозність (“Спогад про Відень”, концертний вальс опус 24). Та поряд з цим вони позначені салонністю, сентиментальністю і здебільшого позбавлені національного колориту.”

Після 1917 року музичний талант та здібності Миколи Аполлоновича не залишились непоміченими. Впродовж 1920-1923 років як професор Київської консерваторії, а згодом (1923-1929 роки) Державного музичного технікуму викладав музично-теоретичні дисципліни, віддаючи свою енергію та світло душі молоді. За свою плідну та багаторічну діяльність на музично-педагогічній ниві удостоївся почесного звання Героя Праці (1924 рік).

Після смерті Миколи Аполлоновича (28 лютого 1931 року) його традиції продовжувала дружина Л.С.Паращенко-Тутковська. Людина великої внутрішньої культури (талановита піаністка, яка вільно володіла кількома мовами), вона після закриття школи в 1931 році не втрачала зв’язків з учнями, багатьох навчала безкоштовно.

Пам’ять про добрі діла подружжя Тутковських, безперечно, житиме серед нащадків у віках. Наше завдання – берегти та примножувати славу наших уславлених предків, одним з яких був Микола Аполлонович Тутковський – український композитор, піаніст, педагог та громадський діяч.

Костянтин Завальнюк, провідний архівіст Державного архіву Вінницької області

Література

Тутковський М. Пам’яті П.І.Чайковського // Чайковський на Україні: Матеріали і док. – К.: Мистец., 1940. – С. 67.

Про М.А.Тутковського

Тутковський Микола Аполлонович // Дремлюга М. Українська фортепіанна музика. – К: Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. л-ри УРСР, 1968. – С. 164-165.

Новицький А. Історико-мистецький календар // Вінниц. газ. – 1997. – 18 лют.

Завальнюк К. Композитор з надсобчанського краю // Земля Поділ. – 1997. – 23 трав.

*     *     *

[Тутковський Микола Аполлонович] // Бернандт Г.Б., Ямпольський И.М. Кто писал о музыке: Библиогр. слов. – М., 1979. – Т. ІІІ. – С. 140.

Тутковський Микола Аполлонович // Митці України: Енцикл. довід. – К., 1992. – С. 591.

Кулик Р.І. Тутковський Микола Аполлонович // УРЕ. – К., 1984. – Т. ХІ. – Кн. 1. – С. 413.



Земле моя, запашна, барвінкова...:
Календар знаменних і пам’ятних дат Вінниччини 2007 року

  1. Від укладачів
  2. Видатні постаті Вінницького краю, вшанування яких в області проводиться щорічно
  3. Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2007 року (січень-червень)
  4. Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2007 року (липень-жовтень)
  5. Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2007 року (листопад-грудень)
  6. Гуцало Євген Пилипович
  7. Анатолій Іванович Левицький
  8. Людмила Ростиславівна Кароєва
  9. Наполеон Орда
  10. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека
  11. Павло Аполлонович Тутковський
  12. Іґ­на­ци (Іґнаци Фелікс) Добжинський
  13. Вінницька область
  14. Ніна Юхимівна Гнатюк
  15. Анатолій Петрович Звірик
  16. Нестор Павлович Кондратюк
  17. Анатолій Миколайович Овчаренко
  18. Микола Петрович Трублаїні
  19. Вінницька обласна організація Національної спілки журналістів України
  20. Алєксандер (Алєксандер Кароль) Ґроза
  21. Андрій Дмитрович Гудима
  22. Леонід Маркович Мосендз
  23. Віктор Володимирович Нарушевич
  24. Лавро Миронюк
  25. Національний музей-садиба М.І.Пирогова
  26. Вінницький літературно-меморіальний музей М.М.Коцюбинського
  27. Володимир Петрович Прилипко
  28. Вінницька обласна бібліотека для дітей ім.І.Я.Франка
  29. Джозеф Конрад
  30. Микола Дмитрович Леонтович
  31. Тульчинський краєзнавчий музей
  32. Вінницька обласна філармонія

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше