ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Земле моя, запашна, барвінкова...:
Календар знаменних і пам’ятних дат Вінниччини 2007 року

Версія для друку

10 квітня

Анатолій Миколайович Овчаренко

актор Вінницького обласного українського академічного 

музично-драматичного театру ім.М.К.Садовського

10.04.1937

(До 70-річчя від дня народження)

 Народився 10 квітня 1937 року у відомій акторській родині заслуженого артиста України Миколи Овчаренка. Батько, талановитий актор, улюбленець публіки, передав сину у спадок і талант до сцени, і талант до праці, і талант до життя. У 30 Анатолій – заслужений артист України.

З ним цікаво і колезі, і режисеру, і, звичайно, глядачеві. Разом з ним вони раділи і сумували, були закоханими і ненавиділи, мріяли, та завжди знаходили себе. Один з найяскравіших акторів театру з гостро розвиненим відчуттям правди, багатим внутрішнім монологом, що здатний тонко відчувати партнера по сцені. Він глибоко поринав у запропоновані обставини.

Скільки б глядач не дивився Овчаренка на сцені, він завжди був різний, кожною новою роботою актор відкривав нову, десь навіть несподівану грань свого обдарування.

Ось він у драмі А.Кіцберга “Перевертень”. За три години вистави Маргусу-Овчаренку треба було на очах глядача пройти шлях від юнака до зрілої, битої життям людини, закохатися в Тійну, намагатися захистити її від озвірілого натовпу, пережити біль розлуки з нею й утратити її навіки. У другій картині – безтурботний, сяючий, веселий, безмежно закоханий у природу. У четвертій картині – неспокійний, сповнений страхами й сумнівами перед майбутнім. У п’ятій – грубий хазяїн. Скільки муки було в його героя – літнього бородатого чоловіка, коли у фіналі з його грудей виривається страшенний зойк над убитою ним коханою. У ньому і прокляття старому укладові життя й забобонам, і марно прожитим рокам.

У драмі “У неділю вранці зілля копала” він повний внутрішнього неспокою. У його Гриці поєднались впевненість в собі й нерішучість, нахабство й лагідність, наївний егоїзм і приваблива щедрість. А як затанцює! Крила виростають! Несеться вдалечінь посвист – чи то богатиря, чи то розбишаки, – злітає Грицева душа!

Коли ж з’являвся Чорний (“Голубі олені”), народжувалася і віра у щастя.

Красень-пустоцвіт з “Собору Паризької богоматері”, інтелектуал Папагатто з комедії “Моя професія – синьйор з вищого світу”, пристаркуватий закоханий франт з “Дванадцятої ночі”.

Вінницький театр рідний ще й тому, що тут служив мистецтву його батько заслужений артист України Микола Овчаренко. Тут зустрів друзів і однодумців, а ще й і віру в себе з боку Ф.Г.Верещагіна, який підтримав юного артиста, коли у 1959 році той прийшов до театру після закінчення Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. І.Карпенка-Карого. Тут зіграно до 200 ролей. Тут і долю свою зустрів на усе життя – Тамару. А перша роль у виставі “Небезпечні літа” стала знаковою, бо ж дійсно літа на нього чекали нелегкі.

Талановитий, наділений Божою іскрою. Про народного артиста України Анатолія Миколайовича можна впевнено сказати, що кожного разу глядачі приходили на Овчаренка, намагаючись розкрити його таємницю. Думка, погляд, жест... Він і на гітарі грає, й на акордеоні. Малює й чеканить, вирізьблює... У юності мріяв бути художником. І проніс мрію крізь життя, ніколи не розлучався з олівцем. Малював своїх майбутніх героїв, щоб відчути їх внутрішній стан й створити цікаве зовнішнє втілення.

 Світлана Фицайло, керівник літературно-драматичної частини

Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру ім.М.К.Садовського

 Література

Публікації А.М.Овчаренка

Справа, якій служиш // Культура і життя. – 1982. – 7 листоп.

Мрію і сподіваюсь // Вінниц. правда. – 1985. – 1 листоп.

Разговор о герое: [Інтерв’ю вів Г.Усач] // Работаем по-новому. – О., 1987. – С. 149-152.

Провінція веде у безвість // Камертон-ікс. – 1992. – 24 верес. – С. 5.

Поет у другорядному місці: [Оповід. Є біограф. довідка, фото] // Камертон-ікс. – 1993. – 12 лют. – С. 8.

Про А.М.Овчаренка

Пивоваров К. Зрілість // Укр. театр. – 1977. – № 1. – С. 27-29.

Право на бенефіс: [Творч. вечір А.Овчаренка в Респуб. будинку актора] // Культура і життя. – 1985. – 14 квіт.

Каменюк М. Третій дзвінок // Вінниц. правда. – 1986. – 1 січ.

Опариста Н. Роки і долі / Фото В.Осьмушка // Комс. плем’я. – 1986. – 27 берез.

Петраченко А. Виховай, майстре...: [Про самодіял. театр-студію “Діалог” при Вінниц. ПТУ № 15, яким керує А.М.Овчаренко] // Комс. плем’я. – 1988. – 9 квіт.

Поспішайте познайомитися...: [Про виставу “Винуватець торжества” за п’єсою Б.Рацера і В.Константинова у пер. і постановці А.Овчаренка] // Подолія. – 1994. – 1 груд.

Касіяненко Г. Не тільки актор... // Вінниц. газ. – 1997. – 10 квіт.

Овчаренко А.М. // Хто є хто в Україні. – К.: “К.І.С.”, 1997. – С. 361.

Гнатюк Н. Персональні стипендії відомим митцям Вінниччини: [Комент. консультанта голови облдержадмін., секретаря коміс. по присудж. персон. стипендій, щодо встановлення персон. стипендій, в т.ч. А.М.Овчаренку] // Вінниччина. – 1998. – 3 лют.

Скрипник В. Акторам – вінничанам: [Нар. артист України А.Овчаренко став лауреатом Всеукр. премії в галузі театр. мистец. ім.М.Зарудного] // Голос України. – 2001. – 1 черв. – С. 16.

*     *     *

Овчаренко А.М. // УРЕ: 2-ге вид. – К., 1982. – Т. 7. – С. 478.

Овчаренко А.М. // Митці України: Енцикл. довід. – К., 1992. – С. 429.

Документи

Ф. Р-4960.



Земле моя, запашна, барвінкова...:
Календар знаменних і пам’ятних дат Вінниччини 2007 року

  1. Від укладачів
  2. Видатні постаті Вінницького краю, вшанування яких в області проводиться щорічно
  3. Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2007 року (січень-червень)
  4. Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2007 року (липень-жовтень)
  5. Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2007 року (листопад-грудень)
  6. Гуцало Євген Пилипович
  7. Анатолій Іванович Левицький
  8. Людмила Ростиславівна Кароєва
  9. Наполеон Орда
  10. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека
  11. Павло Аполлонович Тутковський
  12. Іґ­на­ци (Іґнаци Фелікс) Добжинський
  13. Вінницька область
  14. Ніна Юхимівна Гнатюк
  15. Анатолій Петрович Звірик
  16. Нестор Павлович Кондратюк
  17. Анатолій Миколайович Овчаренко
  18. Микола Петрович Трублаїні
  19. Вінницька обласна організація Національної спілки журналістів України
  20. Алєксандер (Алєксандер Кароль) Ґроза
  21. Андрій Дмитрович Гудима
  22. Леонід Маркович Мосендз
  23. Віктор Володимирович Нарушевич
  24. Лавро Миронюк
  25. Національний музей-садиба М.І.Пирогова
  26. Вінницький літературно-меморіальний музей М.М.Коцюбинського
  27. Володимир Петрович Прилипко
  28. Вінницька обласна бібліотека для дітей ім.І.Я.Франка
  29. Джозеф Конрад
  30. Микола Дмитрович Леонтович
  31. Тульчинський краєзнавчий музей
  32. Вінницька обласна філармонія

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше