ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Земле моя, запашна, барвінкова...:
Календар знаменних і пам’ятних дат Вінниччини 2007 року

Версія для друку

11 лютого

 Наполеон Орда

польський по­лі­тич­ний ді­яч, художник, пі­а­ніст і ком­по­зи­тор

11.02.1807 26.04.1883

(До 200-річчя від дня народження)

На­по­леон Орда на­ро­ди­в­ся в родинному маєтку у с.Воро­це­ви­чах Гро­д­не­н­сь­ко­го по­віту (Білорусь). Він походив з польського шляхетського роду, був сином Мі­ха­ла, ма­р­шалка шляхти Ко­б­ри­н­сь­ко­го по­віту, і Юзе­фи з Бу­т­ри­мо­ви­чів. З дитячих років Наполеон ви­вчав гру на фо­р­те­пі­а­но. За­кін­чив гі­м­на­зію у м.Сві­с­ло­чі Волковіського повіту (Білорусь), від 1823 р. студіював математику у Ві­лен­сь­кому університеті. На четвертому році навчання юнак був за­а­ре­ш­то­ва­ний за приналежність до та­є­м­но­го студентського товариства «Zorzanie» («Зоряни»). Від­бу­в­ши 15-місячне ув’я­з­нен­ня, він по­ве­р­ну­в­ся до­до­му, де го­с­по­да­рю­вав у ма­є­т­ку ба­ть­ка, а також займався самоосвітою.

Призваний 1830 р. до російського вій­сь­ка, Наполеон Орда слу­жив як рядовий у кін­ній гва­р­дії литовського ко­рпусу. Після ви­бу­ху польського національно-визвольного Листопадового по­вс­тан­ня (1830-1831 рр.) він був за­ра­хо­ва­ний до шта­бу головно­ко­ма­н­ду­вача повстанців, служив під командуванням генералів – Ю.Хло­пі­ць­ко­го, М.Ра­дзі­віл­ла і Я.Скжи­не­ць­ко­го. Опу­б­лі­ку­вав у той час у Ва­р­ша­ві вірш «Litwin do Polakуw» («Литовець полякам»). Отримав звання підпоручи­ка 4 полку кін­них стрі­ль­ців (13.04.1831 р.) і був відзначений золотим хрестом Virtuti Militari (25.05.1831 р.). Як ад’­ю­та­н­т ген. Дж.Рамо­рі­но пі­с­ля падіння Ва­р­ша­ви у вересні 1831 р. Орда перейшов разом з ці­лим корпусом до Га­ли­чи­ни, де був інтерно­ва­ний ав­с­т­рій­ця­ми і за­кін­чив свою військо­ву ка­р’є­ру.

Пі­с­ля нетривалого пе­ре­бу­ван­ня у свого друга Е.Краінсько­го в Са­но­ць­ко­му во­єводстві Наполеон Орда ви­ру­шив разом з Т.Плонським до Фран­ції – пішки че­рез Ав­с­т­рію, Іта­лію і Швей­ца­рію. У кі­н­ці 1833 р. він знаходився вже в Па­ри­жі, де роз­по­чав си­с­те­ма­ти­ч­ні художні сту­дії, зокрема ма­ляр­сь­кі – у ­пей­за­жи­с­та П.Жирара. З того часу походить його сама рання відома робота «Французький пейзаж» (1833 р.) Тоді ж Орда познайомився і подружився з Ф.Шопеном, польським композитором і піаністом, який пізніше здобув світову славу. Шопен допоміг Наполеону розвинути музичний талант (безкоштовними уроками), ко­ре­с­по­н­ду­ва­в­ся з ним, постійно дарував йому пер­шо­дру­ки сво­їх ком­по­зи­цій із при­свя­та­ми, пор­т­ре­та­ми та різни­ми па­м’я­т­ка­ми (ба­га­то з них зберігається в му­зей­них та бібліотечних зі­бран­нях Товарист­ва ім. Ф.Шо­пе­на у Ва­р­ша­ві), познайомив його з іншим видатним представником музичного світу, угорським композитором і піаністом Ф.Лістом. Шопен і Орда виконували фо­р­те­пі­ан­ні ком­по­зи­ції Орди в Шо­пе­на, Пля­те­рів, Ча­р­то­ри­сь­ких, де ча­с­то зби­ра­лися польські емі­г­ра­н­ти.

Утри­му­ва­в­ся Наполеон Орда уро­ка­ми музики. Влітку він здій­с­ню­вав ма­н­д­рі­в­ки по всій Фран­ції, від­ві­ду­вав Го­лла­н­дію, Бель­гію, Іс­па­нію, Пор­ту­га­лію, Ан­г­лію, Шо­т­ла­н­дію. Крім того, де­який час пе­ре­бу­вав у Ал­жи­рі, де внаслідок не­ща­сного ви­па­д­ку отри­мав пе­ре­лом ру­ки чи но­ги (зві­д­ти на­віть при­йш­ло до Па­ри­жа повідомлення про його мниму смерть). Мандрівник під час своїх по­до­ро­жей зробив со­т­ні ес­кі­зів і сту­дій, з яких відомі лише французько-надрейнський (1840-1844 рр.) та іспансько-португальський (1842) цикли.

У 1838 р. Орда ви­дав у Па­ри­жі збірку «Album dzieі kompozytorуw polskich» («Альбом творів польських композиторів»), при­зна­чивши весь при­бу­ток на до­по­мо­гу бідним по­ля­кам-­емі­г­ра­н­там. Крім то­го, під впливом Шо­пе­на і Лі­с­та він ви­дав у Па­ри­жі та Ва­р­ша­ві власні по­ло­не­зи, ва­ль­си, се­ре­на­ди, ко­ли­с­ко­ві й со­ль­ні пі­с­ні на сло­ва С.Ві­т­ві­ць­ко­го, А.Пєткевича й інших відомих польських поетів.

Наполеон Орда брав активну участь у житті польської еміграції, зокрема входив до Іс­то­ри­ч­но-­лі­те­ра­ту­р­но­го товариства в Па­ри­жі (від 1839 р.), Ко­мі­те­ту по­льської емі­г­ра­ці­ї (від 1848 р.) і Ко­мі­сії фундушів для під­три­м­ки бі­д­них спів­ві­т­чи­з­ни­ків у Па­ри­жі, заснованої генералом Ю.Две­р­ні­ць­ким. У паризький період він зустрічався з видатним поетом і політичним діячем А.Міцкевичем та багатьма іншими відомими поляками.

У 1843 р. Орда одружився з фра­н­цу­з­кою Іре­ною Буґле. Разом з А.Ма­ков­сь­ким він заснував і провадив у 1843-1847 рр. То­р­го­во-­ко­мі­сій­ний дім у Парижі. У 1847 р. Орда на про­по­зи­цію акціонерного товариства став му­зи­ч­ним ди­ре­к­то­ром Іта­лійської опе­ри в Па­ри­жі, а після її закриття в 1848 р. присвятив себе музиці й живопису. У той період він написав для сво­го си­на підручник з польської граматики, виданий під назвою «Grammaire analytique et pratique de la langue polonaise б l’usage des Franзais» («Аналітична і практична граматика польської мови, призначена для французів», ч. І: Па­риж, 1856; ч. ІІ: Берлін, 1858; вид. 2 (перероблене): Варшава, 1874). Пробував свої сили і на публіцистичній ниві, пу­б­лі­ку­ю­чи бі­ль­шість ста­тей ано­ні­м­но.

Попри ве­ли­ку популярність серед польських емігрантів і фра­н­цу­зів, Наполеон Орда, якого мучила ностальгія за рідним краєм, ско­ри­с­та­вся ам­ністією 1856 р. і по­ве­р­ну­в­ся до Во­ро­це­ви­чів (дру­жи­ну й си­на він зо­ста­вив тим­ча­со­во в Па­ри­жі). У родинному маєтку зайнявся господарством, зокрема збудував тут фа­б­ри­ку сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких ма­шин. Не за­не­дбу­вав він і ми­с­те­ц­т­ва: взя­в­ся на­віть за скульптуру. Потім (ймовірно, в 1862 р.) Орда став гу­ве­р­не­ром у сім’ї генерала А.Же­ву­сь­ко­го у с.Верхівні Сквирського повіту (нині село Ружинського р-ну Житомирської обл.); перебував там ще в 1870 р.

Після повернення з еміграції Наполеон Орда спочатку епізодично замальовував краєвиди Вороцевичів, Гродна, Познанщини, Волині. Однак він за­го­рі­в­ся іде­єю за­малювати іс­то­ри­ч­ні й архітектурні па­м’я­тки давньої Речі Посполитої, які поступово зазнавали руйнації; прагнув хоч у такий спосіб зберегти їх для прийдешніх поколінь. Близько 1872 р. він взя­в­ся за ви­ко­нан­ня цього про­е­к­ту, щораз більше роз­ши­рюючи територію своїх мистецьких подорожей. Зокрема, в 1872-1874 рр.

Орда відвідав Київщину, Волинь, Поділля, в 1875-1877 рр. – Литву, Жмудь, Інфлянтію, Білорусію, у 1878-1880 рр. – Галичину, Князівство Познанське і Західну Пруссію, в 1880 р. – Куяви, Каліську губернію і Краківську землю, після 1880 р. – Королівство Польське. Відвідав і замалював багато населених пунктів сучасної Вінниччини. З ма­н­д­рі­вок він по­ве­р­та­в­ся на зи­му до своєї рідної се­с­т­ри Го­р­те­н­зії, у шлюбі Скі­р­му­н­тт, у Ружин Сквирського повіту (нині районний центр Житомирської обл.). Плодом тих подорожей, які митець здійснював до 1881 р. (пі­шки або на бри­ч­ці), була понад 1 тисяча малюнків аквареллю,

крейдою або олівцем, які пред­ста­в­ля­ли пов’язані з ле­ге­н­дами або іс­то­ри­ч­ними по­діями місця (мі­с­та і се­ла, ру­ї­ни, цви­н­та­рі, хра­ми, го­ро­ди­ща, ку­р­га­ни), ці­ка­ві своєю архітектурою мальовничі ма­г­нат­сь­кі ре­зи­де­н­ції, окремі пейзажі. Літографії зі своїх робіт (виконані А.Мі­сє­ро­вичом) Орда видавав у 1873-1883 рр. власним коштом у Лі­то­гра­фі­ч­но­му за­кла­ді М.Фа­я­н­са у Ва­р­ша­ві як «Album widokуw historycznych Polski» («Альбом історичних краєвидів Польщі»), до якого загалом увій­ш­ло 260 по­зи­цій. Видання здійснювалося окремими теками в серіях. Художник планував видати десять таких серій, однак не встиг: останньою стала восьма серія, яка ви­йш­ла посмертно, а за продовження видання ніхто не взявся. Розповсюджував видані теки Орда сам. Літографії з деяких кра­є­ви­дів художника ре­про­ду­ку­ва­ли­ся від 1880 р. в журналі «Tygodnik Ilustrowany» («Тижневик ілюстрований»). Інші польські часописи теж охоче друкували їх як ілюстрації до краєзнавчих нарисів. Високо оцінював «Album...» відомий польський письменник і видавець Ю.І.Кра­шев­сь­кий, родич Орди по батьківській лінії. Можливо, що саме він і наштовхнув художника на думку здійснити його видання. На це вказує фраза Орди в листі до Крашевського від 1881 р.: «Я виконав те, що ти мені доручив – щоб весь наш край відвідав і замалював – знаходжуся вже в кінці мого “Альбому”».

Орда на­ле­жав до лю­дей ду­же скро­м­них і не зу­мів достатньо представити свій ве­ли­че­з­ний творчий до­ро­бок ши­ро­кій громадськості. Свою всебічну обдарованість він вва­жав засобом для слу­жін­ня своїм спів­ві­т­чи­з­ни­кам шля­хом під­три­мки се­ред них на­ці­о­на­ль­но­го ду­ху в роки не­во­лі. Попри те, що митець став дій­с­ним чле­ном Товарист­ва сприяння ми­с­те­ц­т­ву у Ва­р­ша­ві, во­но не вла­ш­ту­ва­ло йо­му жо­д­ної ви­ста­в­ки.

До кі­н­ця жит­тя Наполеон Орда займався і му­зи­кою. Він іноді кон­це­р­ту­вав, жертвуючи зароблені кошти убогим, ви­дав під­ру­ч­ник «Gramatyka muzyki» («Граматика музики», Варшава, 1873). Кореспондувався з багатьма відомими польськими діячами, зокрема з Ф.Шо­пе­ном, А.Мі­ц­ке­ви­чем, Ю.Кра­шев­сь­ким, І.До­мей­ком, С.Козьмя­ном. На схи­лі жит­тя заснував сти­пе­н­дію сво­го іме­ні для здібних бі­д­них уч­нів ре­а­ль­ної шко­ли в Пі­н­сь­ку (Білорусь).

У 1878 р. митець побував у Парижі та Дрездені, де відвідав Крашевського. В остан­ні роки жит­тя жив навперемін у Ва­р­ша­ві та Пі­н­сь­ку, а за мі­сяць до сме­р­ті попав до Єван­ге­лі­ст­сь­кого шпи­та­ля у Ва­р­ша­ві. По­мер Наполеон Орда там же 26.04.1883 р., похований у родинному склепі в Янові Гро­д­не­н­сь­кої губернії (Білорусь). Пі­с­ля Другої сві­то­вої вій­ни ра­дян­сь­ка вла­да знесла цви­н­тар у Яно­ві. З мо­ги­ли Орди вці­лі­ла лише таб­ли­ч­ка, яка була від­най­де­на че­рез ба­га­то ро­ків і нині збе­рі­га­єть­ся в пінському кафедральному католицькому соборі.

У шлюбі з Іреною Буґле Наполеон Орда мав лише сина Ві­тольда. Він слу­жив у 13 пол­ку дра­гу­нів у Фран­ції у званні ка­пі­та­на, брав участь у фра­н­цузько-­пруській вій­ні 1870-1871 рр. Від 1878 р. Вітольд мешкав у Польщі, був одружений зі сво­єю родичкою Лєонтиною Ор­дою.

Частина робіт Наполєона Орди загинула під час репродукування, близько 1 тисячі (у т. ч. подільські, київські й волинські краєвиди) зберігаються в Національному музеї у Кракові, 29 – у На­ці­о­на­ль­но­му му­зеї у Ва­р­ша­ві, поодинокі – в інших музейних, бібліотечних і приватних зібраннях у Польщі й Литві. Усі теки видання «Album widokуw historycznych Polski» зберігаються в Національній бібліотеці у Варшаві та в Музеї історії м.Варшави. Малюнки митця – надзвичайно важливе до­ку­ме­н­та­ль­не дже­ре­ло до іс­то­рії ар­хі­те­к­ту­ри на землях, які колись входили до Речі Посполитої, оскі­ль­ки пе­ре­ва­ж­на бі­ль­шість зо­бра­же­них на них пам’я­ток втра­че­на або зна­ч­но пе­ре­бу­до­ва­на. Роботи Орди були використані під час складання проектів реставраційних робіт таких визначних архітектурних пам’ятників як Андріївська церква в Києві, костьол Іоанна Предтечі та пейзажний парк «Олександрія» в Білій Церкві, фортеця в Кам’янці-Подільському, замки в Луцьку, Дубні й Острозі.

Вікторія Колесник, старший науковий співробітник Вінницького краєзнавчого музею

Література

Ку­че­ре­н­ко В. На­по­ле­он Ор­да – май­с­тер ве­ду­ти // Хро­ні­ка. – 2000. – 1995. – № 1. – С. 153-162.

За­до­ро­ж­нюк А.Н. Ор­да про По­діл­ля // По­ля­ки на Хме­ль­нич­чи­ні: погляд крізь віки: Зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф. (23-24 черв. 1999 року). – Хмельницький, 1999. – С. 525-526.

Пажимський О.М. Полонія Старокостянтинівщини в особах // Велика Волинь: Поляки на Волині: історія і сучасність: наук. зб. – Житомир, 2003. – Т. 30. – С. 334-335.

Бабій В. Наполеон Орда захоплювався Поділлям: [Про комп., піаніста, худож., який подорожував поділ. селами і малював з натури] // Подолія. – 2003. – 1 січ. – C. 8.

Березіна І. Архітектурні пам’ятки Поділля у творчості Наполеона Орди // Pamiкtnik kijowski. – Kijуw, 2004. – T. VII: Polacy na Podolu / Pod red. naukow№ H. Stroсskiego. – S. 290-299.

*     *     *

Орда Наполеон // Энциклопедический словарь. Издание Брокгауза и Ефрона.– СПб., 1897. – Т. 43. – С. 116.

Орда Наполеон // Мистецтво України: Біограф. довід. / За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. – С. 452.

*     *     *

Orda Napoleon // Wielka encyklopedia powszechna ilustrowana. – Seria 2. – Warszawa, 1905. – T. V. – S. 485.

Orda Napoleon // Encyklopedia powszechna S.Orgelbranda. – Warszawa, 1901. – T. 11. – S. 116 (є зобр.).

German F. Orda Napoleon // Polski sіownik biograficzny. – Wrocіaw, 1979. – T. XXIV. – S. 160-163.

Polanowska J. Orda Napoleon // Sіownik artystуw polskich i obcych w Polsce dziaіaj № cych. – Warszawa, 1998. – T. VI. – S. 291-292.

Bielecki R. Sіownik biograficzny oficerуw powstania listopadowego. – Warszawa, 1995. – T. I. – S. 234.

Jenike L. Orda Napoleon // Tygodnik Ilustrowany. – 1883. – № 18. – S. 273-274 (є зобр.). [Некролог] // Tygodnik Powszechny. – 1883. – № 19. – S. 296, 298.



Земле моя, запашна, барвінкова...:
Календар знаменних і пам’ятних дат Вінниччини 2007 року

  1. Від укладачів
  2. Видатні постаті Вінницького краю, вшанування яких в області проводиться щорічно
  3. Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2007 року (січень-червень)
  4. Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2007 року (липень-грудень)
  5. Гуцало Євген Пилипович
  6. Анатолій Іванович Левицький
  7. Людмила Ростиславівна Кароєва
  8. Наполеон Орда
  9. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека
  10. Павло Аполлонович Тутковський
  11. Іґ­на­ци (Іґнаци Фелікс) Добжинський
  12. Вінницька область
  13. Ніна Юхимівна Гнатюк
  14. Анатолій Петрович Звірик
  15. Нестор Павлович Кондратюк
  16. Анатолій Миколайович Овчаренко
  17. Микола Петрович Трублаїні
  18. Вінницька обласна організація Національної спілки журналістів України
  19. Алєксандер (Алєксандер Кароль) Ґроза
  20. Андрій Дмитрович Гудима
  21. Леонід Маркович Мосендз
  22. Віктор Володимирович Нарушевич
  23. Лавро Миронюк
  24. Національний музей-садиба М.І.Пирогова
  25. Вінницький літературно-меморіальний музей М.М.Коцюбинського
  26. Володимир Петрович Прилипко
  27. Вінницька обласна бібліотека для дітей ім.І.Я.Франка
  28. Джозеф Конрад
  29. Микола Дмитрович Леонтович
  30. Тульчинський краєзнавчий музей
  31. Вінницька обласна філармонія

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2018
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро