Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва :: Наші видання

ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

Багатогранність її таланту

До 70-річчя від дня народження народної артистки України Л.О.Бєлозьорової

(31.03.1945)

Бєлозьорова Лідія Олексіївна народилася 31 березня 1945 р. у Херсоні. Розпочала свою трудову діяльність у 1963 р. артисткою Херсонського українського музично-драматичного театру. Закінчивши Київський державний інститут театрального мистецтва імені І.Карпенка-Карого, служила артисткою драми у Ровенському (тепер Рівненський) музично-драматичному театрі ім. М. Островського, Львівському академічному драматичному театрі ім. М.Заньковецької. З 1972 р. по даний час – артистка драми Вінницького академічного українського музично-драматичного театру ім. М.К.Садовського.

Заслужена артистка України. Народна артистка України (1993). Лауреат мистецької премії ім. М.Я.Зарудного. У 2003 р. отримала орден княгині Ольги ІІІ ступеня. Ім’я артистки занесено до енциклопедичного довідника «Жінки України».

Це не просто нагороди й відзнаки. За ними Життя. Життя, віддане справі. Життя, віддане сцені. Життя, віддане сину й онуку. Життя, віддане Любові.

Коли гортаєш сторінки життя народної артистки України Лідії Бєлозьорової, розумієш, що доля представила їй карт-бланш. Юною на сцені Ровенського театру вона дала життя Чаніті з «Поцілунку Чаніти», Глорії з оперети «Цирк запалює вогні», а згодом і циганці Азі з однойменної драми. І коли отримала запрошення до Львівського театру ім. М.Заньковецької, виходила на сцену з Федором Стригуном, Ларисою Кадировою, Богданом Ступкою, Іваном Розстальним, Вірою Полинською, Вірою Донською. Актриса і досі вважає цей театр найкращим театром України, згадує той час захоплено й додає: «Грати з такими акторами було справжнім щастям і наукою. З ними і сам стаєш Артистом».

Творчий шлях Лідії Бєлозьорової позначений високим професіоналізмом. На сцені Вінницького театру зіграла більше ста ролей у музичних та драматичних виставах. Серед яких Одарка («Запорожець за Дунаєм»), Наталка Полтавка («Наталка Полтавка»), Марія («Дванадцята ніч»), мама («Поминальна молитва»), Баядера («Баядера»), Мірандоліна («Мірандоліна»), Ханума («Ханума»), Любов Хведорівна («Мазепа»), Бобренчиха («Маруся Чурай»), Памелла («Дорога Памелла»), Бернарда Альба («Дім Бернарди Альби»), Марія Василівна («Дядя Ваня»), Марселіна («Шалений день, або Одруження Фігаро»), мама Марія («Осіння мелодія»), мати («Лісова пісня»), Фенна Степанівна («Шельменко-денщик»), Вронська («Анна Кареніна»).

Створені нею образи, психологічно-глибокі, виразно-життєві, колоритні, дають право говорити про яскраву палітру акторських засобів, багатогранність її таланту, різноплановість, високе мистецтво перевтілення. Наділена від природи сильним голосом, що дозволяє їй професійно поєднувати акторське виконання з вокальними партіями, створювати колоритні образи і в музичних виставах, і в концертах міста та області. На Національній кіностудії ім. О.Довженка знялась у кінострічках «Веселі Жабокричі» та «Пропала грамота», що увійшли до Золотого фонду кінематографії України.

Героїні Лідії Олексіївни різні і за віком, і за характерами, і за темпераментом, і за національністю... Вона розуміє і стилістику тих творів, над якими працює. Вона відчуває своїм внутрішнім переконанням художні образи, бо вони живуть поряд, оточують її, мають своє внутрішнє життя й внутрішні прояви. Тільки з однією різницею: у щоденному житті ми не завжди можемо побачити й зрозуміти внутрішній стан людини, а художній образ є відкритим для актора зі всіма його емоціями, почуттями й пристрастями, зі всіма задумами, цілями й найпотаємнішими бажаннями.

Творчий образ актора пов’язаний з його особистими якостями. Вони є нерозривними елементами: між характером створюваних ролей і характером актора є чітка залежність. Особистість актриси – вона сама – стала основою своєї привабливості. І не Наталку Полтавку, Хануму, Одарку, Одету, Голду, Войницьку обожнює глядач, а саму Лідію Бєлозьорову, її голос, її міміку, її ходу, її обличчя.

Для того щоб діамант засяяв, потрібне світло. Цим світлом для Ліди і стала сцена, бажання служити мистецтву, служити глядачеві, щоб кожний краще зрозумів себе й світ, у якому живе. Поєднує артистка у собі високе й земне. Чаніта, Маруся Богуславка, циганка Аза, Мірандоліна, Еліза Дулітл, Кочубеїха, Мавра – на сцені, а в житті – жінка, матуся, бабуся...

Коли спостерігаєш за грою артистки, розумієш, що театр живий, він живе за своїми власними законами. Бо ж Лідія Олексіївна переконана: поки б’ється серце, поки дихаєш, доти і працюєш, а найбільші досягнення – попереду.

С.В.Фицайло

Література та інтернет-ресурс

Бєлозьорова, Л. «Що б не відбувалось в державі, сім’ї, але актрисою я була, є і залишусь...» : [інтерв’ю з нар. артисткою України Л. Бєлозьоровою] / Л. Бєлозьорова ; розмову вела Л. Добринська // Місто. – 2005. – 25 берез. – С. 12 : фото.

Фицайло, С. Лідія Вакула – хто вона?: [про нар. артистку України, актрису ВОАМДТ ім. М. Садовського Л. Бєлозьорову] / С. Фицайло //Кіно-Театр. – 2010. – № 12. – С. 58-59.

Белозёрова Лидия Алексеевна [Електронний ресурс] : [біографія] // Кино-Театр.ru : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/13419/bio/ (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

Бєлозьорова Лідія Олексіївна [Електронний ресурс] : [біографія]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://party.civicua.org/b0038499.htm (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

Лідія Олексіївна Бєлозьорова [Електронний ресурс] : [біографія] // Вінницький обласний український академічний музично-драматичний театр ім. М. Садовського : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.teatr.vn.ua/aktory/83-lidiia-bielozorova.html (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.