ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації



КУЛЬТУРА – ДОЛЯ, НАТХНЕННЯ, ЖИТТЯ Анатолія Левицького

Версія для друку

 І. Колеги, партнери, друзі про Анатолія Левицького

Народний інтелігент

Це словосполучення, винесене в заголовок, виникло і поширилося ще в дев’ятнадцятому сторіччі. Стосувалося воно тієї частини інтелігенції, яка не мала дворянського походження, значних статків, зв’язків у вищих колах суспільства, проте зуміла завдяки природним здібностям, наполегливості, важкій праці і любові до «меншого брата» здобути освіту, щоб служити потім своєму поневаженому народові. Були це переважно вчителі, лікарі, митці, агрономи, дрібні й середні службовці... Називали їх народними, бо вони не лише жили серед народу, але й з народом, у нерозривному зв’язку з ним і складали разом одне ціле.

Сьогодні цей сталий вислів хоча й зберігся, але набув нового значення. Народним інтелігентом називаємо тепер людину, яка навчаючи або лікуючи, пишучи музику чи поезію, будуючи міста чи співаючи в хорі, працюючи в бібліотеці, зберігає в собі основні ознаки народного світовідчуття, погляду на життя, характеру, не відірвалася, як кажуть, від загальної маси, чесно і самовіддано трудиться разом з усім народом і є для нього близьким і своїм.

Таким я бачу і сприймаю Анатолія Левицького, який усе своє життя поклав на вівтар відданого служіння культурі і пісенному мистецтву рідної України, щиро сповідуючи слова великого Івана Франка про народне, материнське пісенне слово: «Пісня ж твоя в невмираючій силі в мойому серці ясніє, живе».

Анатолій Подолинний,

заслужений працівник культури України

Анатолію Івановичу Левицькому на многії літа

Кожен, хто працював у свій час під началом Анатолія Левицького, оцінив сповна його неабиякі організаторські здібності, неординарні підходи у розбудові творчого процесу, яскраві новаторські проекти. Для працівників культури він завжди був незаперечним авторитетом, яким залишився, власне, і донині. А від себе скажу, що його роль у моєму становленні як працівника культури – величезна. 

Коли я у 1976 році розпочала свій трудовий шлях методистом в обласному будинку народної творчості, Анатолій був наймолодшим в Україні директором філармонії. То був час так званих всесоюзних оглядів самодіяльної творчості, під час яких у склад журі обов’язково вводили відомих артистів, заслужених діячів мистецтв. А співочих колективів було так багато, що їх виступи відбувались у різних залах міста одночасно, і здавалось, що вся Вінниця дзвенить піснями. 

Левицький вважався одним із потужніших фахівців, до якого всі прислухались. Саме він ініціював створення таких колективів, як ансамбль пісні і танцю «Поділля», камерний оркестр «Арката», симфонічний оркестр, що з його легкої руки стали надзвичайно популярними і улюбленими на Він- ниччині та й в Україні. Тоді ж з ініціативи Анатолія Івановича було створено наш вокальний дует з Галиною Левицькою (я в той час працювала ще й артисткою філармонії). Ми співали народні пісні акапельно. Де тільки не виступали: і на Вінниччині, і в Києві, і в Липецьку, і в Кабардино-Балкарії (Нальчик), і в Польщі. Ми пишались тим, що несли у світи пісенне багатство нашого роду і народу, а бурхливі аплодисменти глядачів сприймали як найвищу винагороду.

Згодом Анатолій Левицький, уже як очільник культури області, призначив мене директором ОЦНТ. До речі, з його благословення ми і започаткували у 2003 році альманах «Світлиця», що нині такий відомий на теренах Вінниччини. Цей рік якраз було оголошено Роком культури. Скільки задумано і зроблено в той час! Вінниччина тоді звітувала у Києві з проектом «Краса України – Поділля». Левицький був його автором і художнім керівником. Надовго запам’яталися ті напружені дні підготовки і виступу та неповторні миті визнання.

А вже у 2009 році, коли Анатолій Іванович повернувся у філармонію, все одно координатором та режисером-постановником проекту «Благословенна земля моя, Вінниччина» знову ж таки був він. Всі ми доклали чимало зусиль до того тріумфального дійства.

Чимало мистецьких акцій було започатковано і реалізовано невтомним Анатолієм Левицьким. Але не менш важливою була і його адміністративна діяльність, зокрема той факт, що йому вдалось поступово повернути нормальну оплату праці (адже він застав 0,25 %), а разом з тим – і багатьох працівників культури, які в непростих дев’яностих мусили шукати заробітків деінде. Що ж, йому доводилось очолювати культуру в найскладніший період її становлення в незалежній Україні в контексті національного духовного відродження.

З висоти пережитих років все, що відбувалося тоді, бачиться мені сподвижництвом талановитих особистостей на теренах вітчизняної культури. У їхньому сузір’ї – і Анатолій Левицький, заслужений працівник культури України, харизматичний лідер, далекоглядний керівник.

Скільки б не пройшло років, скільки б подій не засвічувалося на небосхилі нашої культури, я завжди цінуватиму співпрацю з ним – завзятим і мудрим, врівноваженим і спокійним, а найголовніше – людяним. Завжди буду дякувати йому за підтримку та розуміння.

Побажаю шановному ювіляру, щоб все, виплекане ним, дало щонайкращі плоди. Щоб тієї пошани і любові, яку йому дарували люди, вистачило на всі труди і дні, на нові творчі досягнення. 

З ювілеєм Вас, дорогий друже! Хай він принесе тільки радість Вам і Вашій славній родині. Спасибі Вам за все!

Тетяна Цвігун,

директор ОЦНТ,

заслужений працівник культури України


КУЛЬТУРА – ДОЛЯ, НАТХНЕННЯ, ЖИТТЯ Анатолія Левицького

  1. Митець, керівник, людина
  2. Колеги, партнери, друзі про Анатолія Левицького
  3. Колеги, партнери, друзі про Анатолія Левицького
  4. Повні тексти опублікованих інтерв’ю
  5. Повні тексти опублікованих інтерв’ю
  6. Культура Вінниччини – його турбота (Бібліографічний список літератури)
  7. З М І С Т
  8. Фотоматеріали

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2017
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро