ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Чайка у Дністрових небесах

До 70-річчя від дня народження Н. Ю. Гнатюк, поетеси, перекладача, критика, публіциста, упорядника

(18.03.1947)

 

Біографія

Гнатюк Ніна Юхимівна народилася 18 березня 1947 року в селі Безводне Чернівецького (тепер – Ямпільського) району в селянській родині. Перші вірші і статті надрукувала ще в роки навчання у Безводнівській восьмирічній школі. А в 19 років, другокурсницею Вінницького педагогічного інституту видрукувала першу збірку віршів «Пелюстка грому», про яку тепло відгукнувся Павло Тичина у статті «До молоді мій голос». Перу поетеси належать також збірки віршів «Прощання з березнем» (1972), «Посіяла жито» (1978), «Час колосіння» (1980), «Дякую долі» (1982), «Шовковиця» (1983), «Поки люблю і вірю» (1985), «Поміж небес і трав» (1998), «Вересневі багаття» (2007).

Багато років працювала в журналістиці – у редакціях могилів-подільської і ямпільської районних газет, на обласному радіо – кореспондентом, а згодом головним редактором. Десять років очолювала обласне літературне об’єднання при газеті «Комсомольське плем’я», виховала плеяду талановитих поетів Поділля, серед яких – П. Головатюк, П. Зарицький, Т. Яковенко, В. Сторожук та інші відомі майстри слова.

З 1991 р. живе у Києві. Працювала ведучою програм Національної радіокомпанії України, зокрема, радіожурналів «Кобзар», «Шевченківські лауреати», учасниками яких були найвизначніші майстри слова України та багатьох країн світу. Серед них – Дмитро Нитченко, Яр Славутич, Іван Висоцький, Ліна Костенко, Тарас Мельничук, Володимир Забаштанський, Іван Гнатюк, художник Микола Бідняк, співак Дмитро Гнатюк та багато інших яскравих особистостей.

Працювала відповідальним секретарем Національної спілки письменників України, помічником-консультантом народного депутата України, у редакціях газет «Українська столиця» та «Слово Просвіти».

Авторка 9 поетичних збірок, книги вибраних статей, упорядник антологій «Сто поетів Вінниччини за сто років» (разом з А. Подолинним), «І в смерті з рідним краєм поріднюсь. Василь Стус і Вінниччина», «Дністрове гроно. Літературно-мистецька Ямпільщина» (разом з Т. Ковальським).

Як заступник голови Вінницького Міжнародного земляцтва стала ініціатором проведення у Києві та області багатьох літературно-мистецьких свят, виставок, презентацій, серед яких – виставки «Мистецтво одного села» у Музеї літератури в Києві, літературно-мистецьке свято «Бортнякова весна» у Крижопільському районі. Поетесі також належить ідея заснування премій ім. О. Теліги, Є. Гуцала, А. Бортняка, лауреатами яких є чимало наших визначних земляків.

Н. Гнатюк – лауреат літературних премій ім. М. Трублаїні, П. Желюка, М. Островського, Т. Мельничука, П. Тичини, Д. Нитченка, М. Коцюбинського. Удостоєна почесного звання «За заслуги перед Вінниччиною». Нагороджена орденами «За заслуги» ІІІ і ІІ ст.

Твори нашої землячки публікувалися в багатьох газетах, журналах, колективних збірниках, антологіях, перекладені російською, грузинською, киргизькою, кабардинською, балкарською мовами.

 

Подоляночками квітне Подолянщина. Подоляночки – це пісня і краса. Чи не тому так ніжно ми співаємо: «Десь тут була подоляночка»? Чи не тому в нас так багато поетес?

Ось як відлунює промовисте ім’я: Ніна Гнатюк! Це ім’я невіддільне від предковічної подільської землі. Тієї землі, яка, за словами самої поетеси, – «не просто регіон України», а ціла країна сонця і поезії, пісні і доброти».

Ніна Гнатюк родом із виноградного Придністров’я. Але все життя росянистими планетами кружеляють навколо неї запашні солодкі яблука. І всюди чує чарівниця космічний подих цього сонячного дару. Яблуко – її талісман, її відрада і надія. У ньому – вся природа Подолянщини.

Коли, буває, кличе нас дорога до читачів, до земляків і друзів, – десь на привалі, у зеленосвіті раює Ніна, радується волі… А потім вірш озветься на світанку. І потечуть рядки, усе заграє:

І синь дощу, і непохитність грому,

І сік землі, і досвітків огні,

І диво рук – усе зіллється в ньому –

Маленькому могутньому зерні.

Диво рук – це не абстрактний вислів. Це доля матері, яка дарує хліб, якій нестерпно важко у житті. Бо світ, напевне, затомився, тому спирається на мамині долоні. Ото вже справді: епохальний образ! Він виростав разом із тим дівчатком, що помагало матері у полі копати мерзлі буряки під зиму:

Ми дві рабині. Тільки не із Риму.

Зігнулися удвох над копачами.

Тема колгоспного рабства цілком органічна для Ніни Гнатюк та її повоєнного покоління, яке стоїть на сімдесятім рубежі. Це покоління має що сказати. Воно прийшло в літературу під громові салюти шістдесятників. Йому відома істинна ціна пригнобленого та живого слова.

Символічна ознака: сімдесятники в літературі – вже сімдесятирічні у житті. А шістдесятникам видніє за снігами стрімка вісімдесята висота…

У яскравому сузір’ї сімдесятників талановита моя землячка Ніна Гнатюк займає особливе, тільки їй належне місце. Вона демонструє широкий діапазон тем і мотивів. Її поезії підвладне все навколо – від високих матерій до зухвалих пасажів на грані дозволеного чи суспільно прийнятного. Але справедливо буде сказати, що на відміну від багатьох модних сьогодні «сівачів» ненормативної лексики наша подолянка тримає в чистоті добірне слово і якоїсь там грані у своїй творчості не переступає.

Небесна віра у святість нашого слова – це в неї від матері-провидиці Феодосії Іванівни. Хіба можна все оте забути? Вечір. Задума. Благоговійна тиша. У примарному світлі мерехтливої гасової «лямпи» мати читає весноокій донечці пожовтілого старого «Кобзаря». І щемливий голос найріднішої душі луною відгукується на просторах невпокореного часу:

…То був урок літератури,

Найкращий, мабуть, у житті.

Мати. Батько. Батьківщина. Саме в цих словах-символах – триєдина основа усієї творчості вірної дочки зорецвітного нашого Придністров’я. Якщо є в цьому житті взірець відданості рідному краю – то це Ніна Гнатюк. Її серце з тихим раєм розмовляє. Її слово дише вітром вишини:

Дивлюсь на вас крізь айстри і гвоздики –

Мені червоні квіти до лиця.

Така висока я, така велика,

Що у волоссі зблискують сонця.

Важко уявити наше творче середовище без такої діяльної натури, як Ніна Гнатюк. Для нас вона – авторитет. Є в цій неординарній особистості якась приваблива харизма, є вроджене уміння гуртувати людей, допомагати їм у всьому. Іноді здається, що вона більше дбає про нас, аніж про себе. Можна багато говорити про Ніну Гнатюк як самовіддану громадську діячку. Можна перелічувати її державні та літературні відзнаки. Але навіщо? Не для почестей живе на світі ця справді одержима подолянка. Головне її покликання у житті – бути поетом. Це відчула вона ще у шістнадцять юних літ, коли над ніжною кульбабкою дитячої коси долесяйно засвітився отчий німб великого Тичини.

А щодо відзнак поетеси – то є серед них особливо жадана, серцю рідна. І називається вона просто: «За заслуги перед Вінниччиною». Щасливий той, хто має цю реліквію. Нехай комусь там дістаються лаври. Нехай про когось чують за морями. Та найдорожча нагорода для людини – любов і шана рідної землі. Лише до неї нас ведуть усі дороги. Послухаймо відлуння далини:

Я до тебе чайкою кигичу,

Хвилею дністровою лечу.

Це голос доброї і щедрої душі. Голос Ніни Гнатюк. Сивокрилої чайки у Дністрових небесах.

П. М. Перебийніс

Література

Талант бути собою : бібліогр. покажч. до ювілею поетеси, публіциста, критика, громад. діячки Ніни Юхимівни Гнатюк / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. О. Кізян [та ін.] ; ред. М. Спиця ; відп. за вип. Н. Морозова. – Вінниця, 2012. – 108 с. – (Наші видатні земляки).

Гнатюк, Н. Поетеса Ніна Гнатюк: «Я звикла «виходжувати» свої твори» : [інтерв’ю] / Ніна Гнатюк ; записав Роман Ковальський // Вінничанка. – 2013. – № 3. – С. 12–13 : кольор. фот.

Вітаємо з Почесною відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною» : [Н. Ю. Гнатюк та ін.] // Вінниц. край. – 2014. – № 3. – С. 2.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2017 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2017 року. Січень
  4. Січень
  5. Сонячні висоти подільського жайворонка
    До 80-річчя від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала
  6. Винокурова Фаїна Аврамівна
  7. Лютий
  8. Лютий
  9. Вершини скоряються сильним
    До 75-річчя від дня народження Василя Максимовича Мороза
  10. Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва – бібліотека майбутнього
  11. Березень
  12. Чайка у Дністрових небесах
    До 70-річчя від дня народження Н. Ю. Гнатюк
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Генеалогія: виклик чи покликання для Юрія Легуна?
  16. «А вік – то невеличка віха...»
    До 80-річчя від дня народження Валентини Василівни Хрещенюк
  17. Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова
  18. Територія музики. Сторінки історії Вінницької обласної філармонії
  19. Червень
  20. Битва під Батогом
  21. Петро Перебийніс. Життя і творчість
  22. Бойко Петро Адольфович
  23. Липень
  24. Серпень
  25. Життя, присвячене свободі і слову
    до 120-річчя від дня народження Леоніда Мосендза
  26. Вінницька трагедія 1937–1938 рр.
    До 80-річчя від початку репресій проти мирного населення
  27. Вересень
  28. Погляд через століття
    До 100-річчя заснування газети Вінниччина
  29. Жовтень
  30. Класик з хутора Теклівка, або Постійно мобілізований
    До 75-річчя від дня народження Володимира Олександровича Яворівського
  31. Вінницький академічний обласний театр ляльок
  32. Листопад
  33. Перекладач святого письма з Вінниці
    До 125-річчя від дня народження Івана Софроновича Хоменка
  34. Вінницька обласна бібліотека для дітей ім. І. Я. Франка
  35. Музей фольклору Гната Танцюри
  36. Грудень
  37. Микола Леонтович.Славетний син співочого Поділля
  38. Відомості про авторів текстових довідок
  39. Іменний покажчик ювілярів 2017 року
  40. ЗМІСТ
  41. calameo.com

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2017
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро