ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Територія музики.

Сторінки історії Вінницької обласної філармонії

До 80-річчя від дня заснування

(1937)

Розвиток музичного життя довоєнної Вінниччини забезпечували літературно-артистичне товариство (1908–1918 рр.), Народна консерваторія (1920–1922 рр.), Музичне товариство імені М. Д. Леонтовича (1922–1928 рр.), Державна естрада (1928–1937 рр.), Мюзик-хол (1928–1937рр.), симфонічний оркестр Радіокомітету, Обласна державна єврейська капела ім. Шолом-Алейхема, оперний театр ім. Леніна та інші творчі осередки.

Навесні 1937 р. відбулося злиття Хорової капели ім. Леонтовича, Облдержестради, Мюзик-холу та симфонічного оркестру при Радіокомітеті в єдиний концертний колектив.

Філармонія стає першим закладом на Вінниччині, який планує, організовує та контролює професійну концертну діяльність.

У жовтні 1937 р. Вінницька філармонія розпочинає свій перший концертний сезон. Гастрольна карта перших же років діяльності включає виступи в містах України та Російської Федерації.

У 1941 р. роботу закладу перериває війна. У складі концертних бригад артисти регулярно виїжджають на фронт. В 1944 році після визволення Вінницької області від німецької окупації філармонія налагоджує звичний режим концертної діяльності. Директором призначено Михайла Шерємєткєра, посаду художнього керівника обіймає відомий педагог-хормейстер В’ячеслав Мерзляков.

У повоєнні роки творчий актив організації складають естрадно-циркова група, ансамбль оперети, ансамбль ліліпутів, джаз-ансамбль під керівництвом М. Біндера, ансамбль шкільної естради, бригади музичного лекторію, очоленого мистецтвознавцем Г. Ландою. Український ансамбль пісні і танцю реформовано в ансамбль бандуристів «Вітерець Поділля», одним із фундаторів якого став фольклорист, педагог, композитор Родіон Скалецький.

Протягом двадцяти років (1953–1973 рр.) філармонію очолює Павло Пушкін, майже десятиліття посаду художнього керівника обіймає Анатолій Мархлевський.

Філармонійна діяльність 50–60-х рр. відображала тогочасну ідеологію, основану на впровадженні принципів соціалістичного реалізму. Значний внесок в історію філармонії цього періоду здійснили майстер художнього слова Микола Кравченко, співак Володимир Бівєров, бандурист Олексій Плахотнік, акордеоніст Ральф Мархлевський, адміністратори Г. Хохлов, О. Смолянський, Л. Басманов, Микола та Федір Шевчуки.

Активізується організація гастролей запрошених колективів.

У 60–70-х рр. естафету підхоплюють Вінницький естрадний молодіжний ансамбль, естрадний ансамбль «Зорі над Бугом», інструментальний ансамбль «Юність». Своєрідною візитівкою філармонії стає дует бандуристок – заслужені артистки КБАРСР Лілія та Віра Ткачук, які представляють мистецтво Вінниччини на ІХ Всесвітньому фестивалі молоді в Софії, виступали на Кубі, в Німеччині, Польщі, Чехії, Монголії, Росії.

У 1975 р. філармонію очолив 27-річний Анатолій Левицький – наймолодший директор філармонії у тодішньому Радянському Союзі, який віддав цій роботі майже 25 років творчого життя. Художнім керівником у 1976 р. призначено Серафима Гладецького.

Збільшується кількість творчих колективів, розширюється географія їх виїздів, гастрольні плани поповнюються виступами артистів з усього СРСР.

Цікавою віхою історії філармонії стали Декади культури та мистецтва Вінниччини в Кабардино-Балкарії, за участь у яких ряд артистів філармонії отримали звання заслужених артистів КБАРСР.

Уповноважений з організації концертів гастрольних колективів (1978–89 рр.) Іван Бондарчук став єдиним адміністратором філармонії, удостоєним почесного звання «Заслужений працівник культури України».

Період 70–80-х найбільш плідним став для розвитку естрадного напрямку. У філармонії успішно працюють та отримали дозвіл Міністерства культури УРСР на гастрольну діяльність в Україні та за її межами вокально-інструментальні ансамблі: «Подоляни» (під керівництвом Бориса Іванова), «Панорама» (очолюваний В’ячеславом Шайгардановим та Юрієм Денисовим), «С песней по жизни» (керівник – лауреат телевізійного конкурсу Василь Харьковий), «Движение» (музичний керівник – Семен Рудман), концертують заслужені артисти УРСР Олена Коломієць, Любов та Віктор Анісімови, популярний конферансьє Михайло Рибак, майстер художнього слова Борис Остромогильський.

Насиченість гастрольного плану та зростаючий інтерес слухачів спричинили започаткування фестивальних традицій на Вінниччині. Початком цілої мистецької віхи стало народження у 1978 р. фестивалю мистецтв «Зорі над Бугом» (автор проекту – А. Левицький, режисер-постановник – І. Масляєв, художник-постановник – К. Вітавський), який за короткий час виріс із вінницького у всесоюзний, збираючи під гаслом «Майстри мистецтв країни – трудівникам села» кращих виконавців з усього СРСР.

У 80-х рр. у філармонії працює струнний квартет – лауреат Республіканського конкурсу (Галина Гусєва, Юхим Стінерман, Наум Калиновський, Роман Семко), пізніше його наступником був фортепіанний квартет «Аркона» (Ангеліна та Роман Семко, Наум та Семен Калиновські).

Естрадний сектор представляють пародист народний артист України О. Жигалкін, артист оригінального жанру А. Кашпіровський, ВІА «Зимовий сад» (керівник – заслужений артист України Олександр Тищенко, солістка – заслужена артистка України Ауріка Ротару), ВІА «Грай» (керівник – заслужений артист України Юрій Васильковський).

У 1982 р. на базі «Вітерця Поділля» створено ансамбль пісні і танцю «Поділля», керівниками якого в різні роки були Григорій Новіков, народний артист України, професор Віталій Газінський, заслужені артисти України Василь Ткаченко та Анатолій Кондюк.

Знаковою подією в культурному житті Вінниці та всієї країни стає відкриття в 1985 р. Будинку органної та камерної музики, якому в 1990 р. Постановою Ради Міністрів УРСР присвоєно ім’я П. І. Чайковського. Художнім керівником органного залу був Юхим Стінерман. Першим виконавцем на вінницькому органі стає один із ініціаторів його будівництва – професор Арсеній Котляревський, на роботу запрошені молоді органісти – випускники мистецьких вузів – Вікторія Харламова та Георгій Курков, незмінною ведучою концертів стає Наталія Долгая. Працює заснований у 1984 р. Вінницький камерний хор під керівництвом Віталія Газінського – знаний тепер у всьому світі володар Гран-прі міжнародних конкурсів, засновується ряд фестивалів, просвітницькі традиції «університету музичної культури», започатковані ще у 1937 р., продовжує музичний лекторій, очолений музикознавцем Тетяною Сніжко, проводяться відбіркові тури національних та міжнародних конкурсів, коло виконавців-гастролерів охоплює легендарних Святослава Ріхтера і Леопольдаса Дігріса, Тетяну Ніколаєву і Таливальдіса Дексніса, Дмітрія Башкірова і Олега Янченка, Богодара Которовича і Наталію Гутман, Ніколая Луганського і Максима Венгерова, Ольгу Басистюк і Гаррі Гродберга.

У 1986 р. на базі філармонії проходив перший Республіканський конкурс артистів естради, лауреатами якого стали солісти філармонії В’ячеслав Кузін та Ірина Головенко.

50-річний ювілей філармонія зустріла як повноцінна концертна організація, що відіграє значну роль у справі естетичного виховання та культурного обслуговування населення області та республіки. Щорічно проводиться біля 2,5 тисяч концертів, які відвідують до 800 тис. глядачів. Виконання такого неймовірного обсягу роботи забезпечують досвідчені заступники директора Ілля Рудковський, Микола Безносюк, Володимир Савєльєв, режисери Михайло Пєнс, Ілля Рєзнік, адміністратори Іван Бондарчук, Олександр Бірман, Олександр Іванов, Григорій Співак, Юрій Міщенко, Світлана Ходякова, Валентина Плахотнік, Юрій Поволоцький, Борис Пустильніков, Неля Сушко, Ірина Сидоренко, Федір та Микола Шевчуки.

Географія гастрольної діяльності постійно розширюється: БАМ, Сибір, Далекий Схід, Казахстан, Тюмень, Камчатка, Прибалтика, Молдова, Середня Азія, Грузія, Азербайджан і...Чорнобиль.

Творчі досягнення колективів та солістів філармонії відзначені Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Почесною Грамотою Верховної Ради КБАРСР, пам’ятними медалями та іншими почесними нагородами.

За результатами соціалістичних змагань серед філармоній України в 1985 році Вінницька філармонія за І місце нагороджена перехідним Червоним Прапором Міністерства культури України і першою грошовою премією.

З розпадом СРСР знищені республіканська та всесоюзна системи гастрольних концертних планів, що поставило філармонію в умови пошуків не лише нових мистецьких зразків, але й ефективних шляхів їх презентації. У період, для якого з одного боку характерне залучення європейського досвіду в культурно-мистецькій сфері, а з іншого – зубожіння концертного життя, звуження системи гастролей, серед усіх закладів культури краю обласна філармонія залишається єдиною концертною організацією, яка планово і систематично пропагує класичне мистецтво.

У таких непростих умовах у 1993 р. відомий органіст, піаніст, заслужений діяч мистецтв України Георгій Курков заснував і очолив камерний оркестр «Арката», який згодом став флагманом класичного музичного виконавства на Вінниччині і першим з колективів філармонії отримав статус академічного. Оркестр брав участь у багатьох фестивалях камерної музики в Україні та за кордоном, був ініціатором та учасником практично всіх музичних проектів Вінниччини.

Пошуки нових прогресивних форм організації культурного життя призводять до активного розвитку фестивальних тенденцій.

Дні П. І. Чайковського (1992 р.), які в 2003 р. набули статусу міжнародного фестивалю, стали для Вінниччини першими масштабними заходами, що відроджують традиції меценатства та пропагують класичну музику.

Значну підтримку та мотивацію отримання музичної освіти талановитою молоддю надає започаткований у 1992 р. Обласний (з 1997 р. – міжнародний) фестиваль дитячо-юнацького естрадного мистецтва «Музична парасолька».

З 1995 до 2007 року директором та художнім керівником філармонії працює заслужений працівник культури України Віктор Клєпіков. Адміністративний корпус поповнюється перспективними співробітниками, серед яких – Ірина Френкель, Павло Третяков, Інна Солдатова, Олексій Сливка, Тетяна Бурдейна, Георгій Іванов, Анатолій Ряполов, Максим Філанчук.

Завдяки Міжнародним дням джазової музики (Vinnytsia Jazz Fest), що проводяться з 1996 р., сьогодні Вінниця по праву вважається однією із джазових столиць країни.

З реставрацією органа та встановленням його в Храмі Матері Божої Ангельської в 1999 р. народжується фестиваль «Музика в монастирських мурах», який щороку протягом двох місяців презентує вінничанам органістів з усього світу.

Креативний проект заслуженої артистки України Ірини Френкель «Барви музики ХХ сторіччя. Авангард. Класика. Джаз» з 2001 р. презентує досягнення сучасного музичного мистецтва, а з 2013 р. проходить під гаслом «Слухай українське».

З 2008 р. в рамках мистецького проекту «Хорові асамблеї Леонтовича» на концертних майданчиках міста та області лунають перлини світового хорового мистецтва та нове життя отримують твори видатного композитора, написані на подільській землі.

Розширюючи традиції міжнародних культурних обмінів, творчі делегації вінничан презентують мистецтво Поділля в Польщі, Молдові, Румунії, Німеччині, Австрії, дипломатичних представництвах країн Євросоюзу.

З 2008 р. до керівництва філармонією повертається досвідчений керівник – заслужений працівник культури України, кавалер орденів «За заслуги», «Знак пошани» Анатолій Левицький. Започатковано нові творчі проекти: мистецький марафон «Благословенна земля моя Вінниччина» до 80-річчя заснування Вінницької області, конкурс юних виконавців класичних творів «Жмеринський камертон» у рамках Міжнародного фестивалю ім. П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк, «Вечори національної музики та кухні», «Об’єднаємо мистецтвом Україну», «Шевченкіада», концерти для учнів дитячих музичних шкіл області, «Майстри сцени – сільській та учнівській молоді», абонементні цикли концертів «Вечори з Аркатою», «Браво, маестро!», «Молоді віртуози», щороку готуються прем’єри новорічних та літніх інтерактивних концертних шоу-програм.

Філармонія на постійній основі бере участь у благодійній діяльності.

Щороку більше трьох тисяч дітей-сиріт та дітей із багатодітних та малозабезпечених сімей безкоштовно відвідують Дитячий музичний лекторій, новорічні вистави та літні шоу-програми.

Частина коштів, що виручаються з продажу квитків Міжнародного фестивалю ім. П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк, який з 2014 р. проходить під гаслом «Мистецтво заради миру», перераховується у Фонд підтримки Збройних сил України.

Колективи та солісти філармонії щороку стають учасниками міжнародних фестивалів. У першу чергу, вінницьких – Чайковський-фест, органний фестиваль, «Барви музики», джазовий фестиваль, а також у інших містах України та за кордоном: Фестиваль слов’янських муз (Люблін), «Травневі музичні зустрічі» (Кіровоград), «Буковинський листопад» (Чернівці), «Музика без кордонів» (Ужгород).

Сьогодні у творчому арсеналі закладу – лауреат Всеукраїнського хореографічного конкурсу ім. П. Вірського – Академічний ансамбль пісні і танцю «Поділля», Академічний камерний оркестр «Арката», лауреат І премії Міжнародного конкурсу «Весняна рапсодія-2012» – Квартет дерев’яних духових інструментів «Гальярда», Дитячий музичний лекторій, Вокально-інструментальний ансамбль «Експромт», солісти-вокалісти та інструменталісти, серед яких – 12 заслужених артистів України, 2 заслужених діячі мистецтв України, лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Відома співачка Ірина Швець удостоєна високих звань та нагород: народна артистка України, кавалер ордена княгині Ольги, професор ВДПУ ім. М. Коцюбинського, академік НАНУ.

Провідні фахівці Г. В. Курков, І. Б. Швець, Т. Д. Грінченко, М. В. Червоній, Л. О. Остапчук поєднують концертну діяльність з науково-педагогічною роботою і є доцентами та викладачами вищих навчальних закладів. На матеріалах з історії Вінницької обласної філармонії у 2009 році колишній режисер та лектор філармонії Т. В. Бурдейна-Публіка захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства.

У 2017 році Вінницька обласна філармонія відзначає своє 80-річчя. За багаторічну історію колективами закладу дано більше 70 тис. концертів, які відвідали понад 15 млн глядачів.

Протягом 80-го концертного сезону філармонія проводить ряд святкових заходів: мистецьку акцію «Об’єднаємо мистецтвом Україну», Дні філармонії в усіх районах області, оновлення тематичної експозиції «Сторінки історії філармонії», підготовка та друк ювілейної книги «Територія музики», створення симфонічного оркестру, проект для школярів у рамках муніципальної програми «Вінниця-2020», ювілейний гала-концерт.

Всі 80 років активної творчої діяльності, розвиваючись і трансформуючись, реагуючи на поклик часу і стильові тенденції, Вінницька обласна філармонія гідно представляє свої концертні програми на українських та закордонних сценах, даруючи слухачам незабутні хвилини спілкування зі світом музичного мистецтва.

Л. В. Смішко

Література

Сливка, О. І. Вінницька обласна філармонія : [культурно-освіт. установа. Заснована 1937 р. у складі кількох лектор. груп та Хор. капели ім. М. Леонтовича] / О. І. Сливка // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2005. – Т. 4 : В-Вог. – С. 562.

Кушка, Н. Вінницька обласна філармонія / Н. Кушка // «Земле моя, запашна, барвінкова…» : Календар знамен. і пам’ят. дат Він-ниччини 2007 р. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2006. – С. 180–191.

Сегеда, Ю. З ювілеєм, філармоніє! : [Вінниц. обл. філармонії виповнилось 70 років] / Ю. Сегеда // Вінниччина. – 2007. – 12 черв. – С. 4.

Мозговой, В. Здесь 75 лет льётся музыка для понимающих... : [Вінниц. обл. філармонія відзначила 75-річ. ювілей] / Владимир Мозговой // Вінниц. реалії. – 2012. – 17 жовт. – С. 11.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2017 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2017 року. Січень
  4. Січень
  5. Сонячні висоти подільського жайворонка
    До 80-річчя від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала
  6. Винокурова Фаїна Аврамівна
  7. Лютий
  8. Лютий
  9. Вершини скоряються сильним
    До 75-річчя від дня народження Василя Максимовича Мороза
  10. Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва – бібліотека майбутнього
  11. Березень
  12. Чайка у Дністрових небесах
    До 70-річчя від дня народження Н. Ю. Гнатюк
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Генеалогія: виклик чи покликання для Юрія Легуна?
  16. «А вік – то невеличка віха...»
    До 80-річчя від дня народження Валентини Василівни Хрещенюк
  17. Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова
  18. Територія музики. Сторінки історії Вінницької обласної філармонії
  19. Червень
  20. Битва під Батогом
  21. Петро Перебийніс. Життя і творчість
  22. Бойко Петро Адольфович
  23. Липень
  24. Серпень
  25. Життя, присвячене свободі і слову
    до 120-річчя від дня народження Леоніда Мосендза
  26. Вінницька трагедія 1937–1938 рр.
    До 80-річчя від початку репресій проти мирного населення
  27. Вересень
  28. Погляд через століття
    До 100-річчя заснування газети Вінниччина
  29. Жовтень
  30. Класик з хутора Теклівка, або Постійно мобілізований
    До 75-річчя від дня народження Володимира Олександровича Яворівського
  31. Вінницький академічний обласний театр ляльок
  32. Листопад
  33. Перекладач святого письма з Вінниці
    До 125-річчя від дня народження Івана Софроновича Хоменка
  34. Вінницька обласна бібліотека для дітей ім. І. Я. Франка
  35. Музей фольклору Гната Танцюри
  36. Грудень
  37. Микола Леонтович.Славетний син співочого Поділля
  38. Відомості про авторів текстових довідок
  39. Іменний покажчик ювілярів 2017 року
  40. ЗМІСТ
  41. calameo.com

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2017
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро