ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Дзвінкими переливами пташиного співу, шелестом дібров, запашним різнотрав’ям і сонячними барвами чорнобривців вабить на свої терени родюча і гостинна Вінницька земля. Вона бере у полон щедрістю людських сердець, невичерпністю талантів, красою архітектурних пам’яток і проникливістю пісень. Дбайливі руки та гострий розум вінничан бережуть і примножують надбання минувшини, шанують звитягу предків, невтомно працюють задля розквіту краю.

«Вінниччина туристична» (Вінниця, 2014)

2017 рік в Україні оголошено

Роком Української революції 1917–1921 років

(Указ Президента України «Про заходи з відзначення

100-річчя подій Української революції 1917–1921 років»

від 22.01.2016 № 17/2016)

 

У 2017 році виповнюється:

655 років (1362) з часу появи першої писемної згадки про м. Ладижин Тростянецького р-ну, м. Хмільник, с. Брацлав, нині смт Немирівського р-ну.

625 років (1392) відтоді, як зафіксована перша писемна згадка про с. Чернівці, нині смт.

585 років тому (1432) Західне Поділля ввійшло до складу Польщі.

585 років (1432) з часу появи у джерелах першої писемної згадки про села Копистирин і Мурафа, нині Шаргородського р-ну.

565 років (1452) з часу заснування с. Долиняни, тепер Мурованокуриловецького р-ну.

525 років (1492) з часу появи першої писемної згадки про с. Мізяків, нині Калинівського р-ну.

525 років (1492) виповнюється Українському козацтву, одним із ареалів якого було Поділля.

505 років (1512) відтоді, як князем К. І. Острозьким, на той час Брацлавського та Вінницького старости, у Вінниці на Замковій горі було споруджено замок. Був спалений 1580 р. і більше не відбудовувався. Нині це археологічна пам’ятка неподалік Староміського мосту.

470 років (1547) відтоді, як зафіксована перша письмова згадка про с. Джурин, нині Шаргородського р-ну.

465 років відтоді, як у королівському привілеї 1552 р. з’явилася перша писемна згадка про надання с. Уланів (нині Хмільниц. р-ну) магдебурзького права.

415 років (1602) з часу появи у джерелах перших згадок про села Котюжинці, Нова Гребля, Польова Лисіївка, Лісова Лисіївка Калинівського р-ну, вперше засвідчено топонім «Липовець» (поряд з Айсином).

410 років (1607) відтоді, як зафіксована перша письмова згадка про м. Тульчин.

410 років (1607) з часу заснування домініканського монастиря у м. Бар.

405 років (1612) з часу створення у м. Вінниця єзуїтської резиденції та школи.

405 років (1612) відтоді, як у джерелах виявлено першу писемну згадку про с. Балабанівка, нині Оратівського р-ну.

395 років (1622) з часу появи першої писемної згадки про с. Журавлівка, нині Тульчинського р-ну.

315 років тому (1702) вибухнуло народне антифеодальне повстання під проводом С. Палія, С. Самуся, А. Абазина і З. Іскри (тривало до 1704 р.).

315 років (1702) з часу завершення будівництва дерев’яного триверхого храму Покрови Пресвятої Богородиці в с. Лозова Шаргородського р-ну.

305 років (1712) відтоді, як зафіксована перша писемна згадка про с. Бродецьке, нині Козятинського р-ну.

295 років (1722) з часу, коли у джерелах з’явилася перша писемна згадка про с. Сокілець, нині Козятинського р-ну, с. Мончинці Калинівського р-ну.

285 років (1732) з часу побудови Свято-Михайлівського храму в с. Митинці Хмільницького р-ну.

280 років тому народився Ян (Йоахім) Прагтль (Прахтль) (1737, м. Відень – 1799, м. Браїлів, нині смт Жмерин. р-ну), український художник-монументаліст австрійського походження, автор розписів у багатьох костьолах Поділля.

280 років (1737) з початку постійного поштового зв’язку у м. Вінниця.

275 років (1742) з часу появи в писемних джерелах першої згадки про с. Стрільники Шаргородського р-ну.

270 років тому (1747) в м. Бар був збудований Свято-Успенський храм.

270 років тому (1747) в джерелах з’явилася перша писемна згадка про с. Любомирка, нині Чечельницького р-ну.

265 років (1752) відтоді, як коштом воєводи Київського та Краківського князя Любомирського засновано Чечельницький костьол.

265 років тому (1752) було збудовано храм Чуда Архістра-тига Михаїла у Вороновиці, нині смт Вінницького р-ну.

255 років (1762) відтоді, як зафіксована перша писемна згадка про с. Безіменне, нині Козятинського р-ну.

250 років (1767) з часу створення пам’ятки сакральної архітектури – Свято-Успенської церкви у с. Марківка Томаш-пільського р-ну.

245 років від дня народження Нахмана Брацлавського (1772–1810), єврейського проповідника-хасида, автора притч і казок. У 1802–1810 рр. жив у м. Брацлав, нині смт Немирівського р-ну.

240 років (1777) з часу побудови храму Вознесіння Господнього в с. Уланів Хмільницького р-ну.

240 років (1777) відтоді, коли з’явилася перша писемна згадка про с. Нападівка, нині Калинівського р-ну.

235 років тому (1782) в описі Вінницького староства вперше з’явилася згадка про слободу Тяжилів, що нині знаходиться у межах м. Вінниця.

235 років (1782) з часу побудови палацу Потоцьких у Тульчині.

230 років (1787) відтоді, як було завершено будівництво кляштора (монастиря) кармелітів у м. Бар.

230 років від дня народження Ізраїля Аксенфельда (1787, м. Немирів – 1866), єврейського прозаїка, драматурга, одного із зачинателів сатири в єврейській літературі.

230 років (1787) з часу закладення дендрологічного парку в Немирові.

220 років (1797) з часу заснування с. Горишківка, нині Томашпільського р-ну.

220 років (1797) з часу кириличного видання «Часослова» церковно-слов’янською мовою у Могилів-Подільській друкарні М. Стрільбицького. Воно увійшло до всіх переліків стародруків України та Росії.

210 років від дня народження Михайла Якимовича Орловського (1807–1889), церковного і громадського діяча, історика і краєзнавця, дослідника минулого Вінниччини.

205 років (1812) відтоді, як на пожертви офіцерів 28-го єгерського полку в Літині було відкрито першу школу, де навчалося 15 хлопчиків та 2 дівчинки.

205 років тому (1812) відбулася Вітчизняна франко-російська війна, яка залишила значний слід в історії Подільсько-го краю.

185 років (1832) з часу відкриття Вінницької (російської) гімназії (1847 р. переведено до м. Біла Церква).

175 років (1842) храму Різдва Пресвятої Богородиці, побудованому в с. Пасинки Шаргородського р-ну.

175 років (1842) з часу заснування Мурованокуриловець-кого цукрового заводу. Нині не існує.

170 років тому (1847) був побудований храм Успіння Пресвятої Богородиці у смт Стрижавка Вінницького р-ну.

170 років (1847) з часу відкриття школи в с. Попівка – найдавнішої на Липовеччині.

170 років тому (1847) Ф. Ліст, угорський композитор, педагог і диригент, відвідав с. Воронівці (перебував у маєтку княгині Кароліни Іванівської-Вітгенштейн), нині Хмільниць-кого р-ну. Виступав з концертами в містах Немирів, Тульчин, Бердичів.

165 років (1852) з часу заснування нині працюючого Жданівського (Хмільниц. р-н) цукрового заводу.

165 років від дня народження Менахема-Нахума Літинського (1852, Вінниця – 1900), єврейського поета, прозаїка, драматурга, фольклориста, історика.

165 років від дня народження Гната Денисовича Галицького (1852, с. Чемериси Волоські, нині с. Журавлівка Бар. р-ну – ?), українського і польського віолончеліста, композитора, педагога.

165 років від дня народження Чеслава Гермогеновича Неймана (1852–1906), українського і польського історика, юриста, фольклориста, етнографа. Тривалий час жив у Вінниці, працював присяжним повіреним.

160 років (1857) з часу побудови храму Успіння Пресвятої Богородиці в с. Степанівка Вінницького р-ну.

160 років (1857) відтоді, як збудовано Соснівський цукро-вий завод (Шаргород. р-н). Нині не існує.

155 років (1862) з часу заснування Бабинського цукрового заводу (Іллінец. р-н, ліквідований у 2006 р.), Вищеольчедаївського цукрового заводу (Мурованокуриловец. р-н, ліквідований у 1999 р.)

155 років (1862) з часу відкриття шкіл у селах Зозівці, Козинці, нині Липовецького р-ну; церковно-приходських шкіл у селах Пагурці, Зозулинці, Пустовіти, Думенки, Сулківка, Торчин Хмільницького р-ну, с. Четвертинівка Тростянецького р-ну, с. Дяківка Бершадського р-ну, с. Івашківці Шаргородського р-ну.

145 років (1872) відтоді, як у Хмільнику побудована Свято-Троїцька церква. Входить до переліку семи чудес м. Хмільник.

145 років (1872) з часу відкриття церковно-приходських шкіл грамоти в селах Філіопіль, Петриківці Хмільницького р-ну.

145 років (1872) з часу заснування Немирівського спиртового заводу, Немирівського цукрового заводу (лікві-дований у 2007 р.).

140 років тому (1877) за ініціативи земства було збудовано храм Воскресіння Христового у с. Велика Бушинка Немирівсько-го р-ну.

140 років тому (1877) було побудовано цукрорафінадний завод у Гнівані (Тиврів. р-н).

135 років (1882) з часу заснування журналу «Киевская старина», де вміщувалися численні публікації про Вінниччину (виходив до 1906 р.).

135 років (1882) відтоді, як у Шаргороді було відкрито однокласне народне училище, у якому навчалося 60 дітей; у с. Пеньківка цього ж району відкрито міністерське училище.

125 років тому (1892) вперше українською мовою була видана «Одіссея» Гомера у перекладі нашого земляка П. Ні-щинського.

125 років (1892) з часу відкриття церковно-приходських шкіл у селах Клітенка, Пагурці, Рибчинці, Сьомаки Хмільниць-кого р-ну.

125 років (1892) тому завершено будівництво Жмеринської гілки Південно-Західної залізниці, що стало поштовхом до економічного піднесення Подільського краю.

120 років (1897) відтоді, як підприємцем Г. Ф. Келером було побудовано чавуноливарний завод (тепер ВАТ «Могилів-Подільський машинобудівний завод»).

120 років (1897) тому в Липовці було відкрито громадську бібліотеку з читальнею при ній (тепер – Липовецька центральна районна бібліотека).

115 років (1902) відтоді, як у Вінниці розпочав роботу Народний дім, побудований за проектом архітектора Г. Артинова. Головною метою його діяльності стало просвітництво, в основному для молоді. Будівля Народного дому не збереглася.

115 років (1902) закладу «Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 11 м. Вінниця».

115 років (1902) Вахнівській сільській лікарні, нині Липовецького р-ну.

115 років від дня народження Костя (Костянтина Андрійовича) Довганя (1902, за іншими даними – 1892, с. Жахнівка, нині Тиврів. р-ну – 13.07.1937, м. Київ), книгознавця, літературного критика, бібліографа. Репресований, реабіліто-ваний 1957 р.

110 років (1907) з початку будівництва Стефанівської церкви у с. Комаргород Томашпільського р-ну.

110 років (1907) відтоді, як засновано Чоботарську ремісничу школу, нині Заболотянське вище ПТУ (Крижопіл. р-н).

110 років тому (1907) засновано аматорський хоровий колектив Краснопільського сільського будинку культури (Гайсин. р-н).

110 років (1907) відколи у м. Вінниця було відкрито чоловічу гімназію.

110 років (1907) відтоді, як відкрито чоловічу гімназію в Жмеринці, нині СШ № 1.

105 років з часу відкриття (1912) в с. Комсомольське (тепер с. Махнівка) Козятинського р-ну костьолу святого Йоана Непомуцена.

105 років (1912) з часу заснування у с. Росоша Липовецького р-ну паперової фабрики. Наразі ліквідована.

105 років (1912) з часу побудови земської лікарні у с. Нова Прилука Липовецького р-ну, нині вона – в складі Турбівської міської лікарні.

105 років (1912) з часу побудови храму святого великомученика Димитрія Солунського у с. Салинці Немирівського р-ну.

105 років (1912) з часу:

  • побудови за проектом міського архітектора Г. Артинова першої у Вінниці шестиповерхової будівлі готелю «Савой» (нині готель «Савой-Вінниця»). Готель був обладнаний центральним водяним опаленням і електроліфтом;
  • відкриття у Вінниці першої лінії трамвайного сполучення центру та Замостя;
  • заснування у Вінниці взуттєвої фабрики «Ястреб»;
  • відкриття у Вінниці учительського інституту, четвертого на той час у Київському навчальному окрузі і восьмого в Україні. Його першим директором призначено М. Д. Запольського.

105 років від дня народження Рувима Яковича Лернера (1912, м. Янів, нині с. Іванів Калинів. р-ну – 1972), єврейського мовознавця, фольклориста.

100 років від дня народження Миколи Андрійовича Бринька (1917, с. Примощаниця, нині Бар. р-ну), військовика, повного кавалера ордена Слави (1944, двічі 1945). Учасник Другої світової війни.

95 років (1922) відтоді, як у Вінниці розпочато створення Подільського губернського історичного архіву для зберігання дореволюційних архівних документів. З його заснування бере початок історія сучасного Державного архіву Вінницької області.

95 років (1922) відтоді, як у с. Уладівка Літинського р-ну почали працювати сільська бібліотека, дитячий притулок, клуб, де було організовано роботу драмгуртка і оркестру.

95 років (1922) з часу заснування Браїлівського цукрорадгоспу (Жмерин. р-н).

95 років (1922) відтоді, як у маєтку колишніх панів Сабанських у с. Верхівка Тростянецького р-ну була організована агропромшкола. Після кількох реорганізацій, з 2009 р. навчаль-ний заклад має назву – Верхівський коледж Вінницького національного аграрного університету.

95 років (1922) відтоді, як у с. Дашківці Літинського р-ну було організовано товариство спільного обробітку землі.

95 років (1922) з часу заснування у м. Вінниця проти-туберкульозного диспансеру.

95 років (1922) відтоді, як у Тиврові було відкрито перший в області сільський кінотеатр.

95 років від дня народження Андрія Дмитровича Ковбасюка (1922, с. Кам’янка, нині в межах смт Липовець – 1959), Миколи Васильовича Савчука (1922, с. Ялтушків Бар. р-ну), повних кавалерів ордена Слави.

90 років (1927) з часу заснування середнього учбового закладу – сільськогосподарського технікуму. Нині вище професійне училище с. Комаргород Томашпіл. р-ну.

90 років (1927) з часу заснування фабрики художніх виро-бів «Художекспорт» – «Вінничанка».

90 років (1927) відтоді, як заснована Погребищенська публічна бібліотека для дорослих. Тепер центральна районна бібліотека.

90 років (1927) відтоді, як відкрито Тульчинський краєзнавчий музей.

90 років (1927) з дня виходу першого номера могилів-подільської газети (нині «Слово Придністров’я»).

90 років (1927) відтоді, як у с. Турбів Липовецького р-ну було відкрито підприємство з видобутку каоліну. Нині ВАТ «Турбівський каоліновий завод».

85 років (1932) з початку Голодомору 1932–1933 рр. На Поділлі (сучасні Вінницька та Хмельницька області) від голоду загинуло від 781 тис. 574 чол. до 1 млн 127 тис. 761 чол. Архівні джерела містять суперечливу інформацію. Населення Поділля до Голодомору становило 4 млн 726 тис. 400 чол. Якщо ж брати до уваги і сім районів, які відійшли у жовтні 1932 р. від Вінницької області до Київської (в 1937 р. чотири з них знову увійшли до складу Вінницької області), кількість жертв Голодомору серед подолян буде ще більшою.

85 років (1932) з часу створення Турбівської МТС (Липо-вец. р-н). 1960 р. на її базі було розпочато будівництво заводу чавунних водопровідних труб, який 1964 р. реорганізований у машинобудівний. Нині ВАТ «Атеко».

85 років (1932) з часу заснування Чечельницького молоч-ного заводу (нині ТОВ «Чечельницький молочний завод»).

85 років (1932) з часу відкриття Жмеринського тютюно-ферментаційного заводу (не діє), хлібозаводу (не діє), молокозаводу (нині філія ПрАТ «Тернопільський молокозавод ТОВ «Жмеринський молокозавод»»), фабрики-кухні (не діє).

80 років (1937) з часу відкриття Бершадської районної бібліотеки для дітей, Чернівецької публічної бібліотеки (нині Чернівецька центральна районна бібліотека), відкриття у Чернівцях нового Будинку культури.

80 років (1937) з часу заснування Хмільницької гідрометеорологічної станції.

80 років (1937) відтоді, як засновано ЗАТ «Хмільникмеблі». Це одне із 16 діючих деревообробних підприємств області.

70 років (1947) відтоді, як засновано районні бібліотеки для дітей: Вінницьку та Немирівську; Могилів-Подільську центральну районну бібліотеку для дорослих (тепер міська бібліотека № 1); Чечельницьку районну бібліотеку (тепер центральна районна бібліотека).

70 років (1947) відколи було відкрито музей О. В. Суворова в с. Тиманівка Тульчинського району.

70 років (1947) тому була випущена перша продукція Вінницького інструментального заводу.

70 років (1947) з часу відкриття Жмеринського будинку-інвалідів (нині Жмеринський психоневрологічний будинок-інтернат).

65 років (1952) з часу відкриття закладу «Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 26 м. Вінниці».

60 років (1957) з часу введення в дію Могилів-Подільського автомобільно-пішохідного мосту «Дружба», який з’єднав лівий та правий берег р. Дністер України та Молдови.

60 років (1957) відтоді, як вийшов перший випуск універсального бібліографічного покажчика «Література про Вінницьку область» – щорічного видання ВОУНБ ім. К. А. Ті-мірязєва. З 2003 р. – електронна база даних (ЕБД) з однойменною назвою.

60 років тому (1957) відкрито школу-інтернат в с. Стара Прилука Липовецького району.

60 років (1957) тому засновано Вінницький кооперативний технікум і бібліотеку при ньому (тепер Вінницький кооперативний коледж економіки і права).

55 років (1962) з часу виходу в світ документальної повісті Івана Авксентійовича Безуглого «Тайны «Вервольфа».

55 років (1962) з початку забудови у Вінниці житлового масиву Вишенька.

55 років (1962) відтоді, як у с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району створено аматорський фольк-лорно-етнографічний ансамбль «Горлиця».

55 років (1962) з часу започаткування Вінницькою обласною бібліотекою ім. К. А. Тімірязєва (нині ОУНБ) видання «Календар пам’ятних дат по Вінницькій області». На сьогодні це – хронологічний довідник «Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини … року».

55 років (1962) відтоді, як у с. Морозівка було відкрито пам’ятник 114 воїнам-односельчанам, які загинули на фронтах Другої світової війни (скульптор Пархоменко); у с. Немерче – пам’ятник на вшанування 148 воїнів-односельчан, які віддали своє життя за Перемогу над фашизмом (скульптори: Костевич, Кулагін) (Мурованокуриловецький район).

55 років (1962) тому в м. Вінниця розпочато трансляції телевізійних програм.

50 років (1967) з часу заснування Іллінецького краєзнавчого музею.

50 років тому (1967) в Іллінцях відкрито стадіон на 3 тисячі місць.

50 років (1967) з часу відкриття Бершадського медичного училища (нині Бершадський медичний коледж).

45 років (1972) з часу відкриття Музею Героя Радянського Союзу В. В. Порика в с. Порик Хмільницького району.

40 років тому (1977) відбувся перший рейс електропоїздів за маршрутом Вінниця – Київ.

35 років (1982) з часу заснування Вінницького державного аграрного університету, нині Вінницький національний аграрний університет (ВНАУ).

35 років (1982) з часу відкриття Музею лісового господарства Вінниччини у Вінниці; Музею історії с. Жабелівка Вінницького району.

35 років (1982) з часу відкриття закладу «Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 20 м. Вінниці».

35 років (1982) з часу заснування Журавлівської дачі (Тульчин. р-н) – ботанічного заказника загальнодержавного значення площею 582 га.

35 років (1982) з часу відкриття у м. Калинівка пам’ятника партизанам. Напис на постаменті: «Партизанам, які діяли в роки Великої Вітчизняної війни на території Калинівського району». Автор – скульптор А. Довженко.

30 років (1987) відтоді, як відкрито Піщанський районний історико-краєзнавчий музей.

30 років (1987) відтоді, як відбулося перше свято каменотесного мистецтва і скульптури «Подільський оберіг» у с. Буша Ямпільського району.

30 років (1987) відтоді, як у Вінниці було здано в експлуатацію адмінбудинок по Хмельницькому шосе – «Книжка».

30 років (1987) з часу відкриття санаторію «Поділля» у Хмільнику.

25 років (1992) з часу створення Вінницької єпархії Української православної церкви Київського патріархату в межах Вінницької області. Сьогодні в єпархії служить 112 священнослужителів. Парафії об’єднані у 21 благочиння. На парафіях діє двадцять недільних шкіл для дітей. Єпархія бере активну участь у громадському житті області.

25 років (1992) з часу відкриття Картинної галереї у смт Муровані Курилівці. В її основі – твори відомого українського художника, уродженця с. Калівка (нині с. Ягідне Мурованокуриловецького району) Федора Зотиковича Коно-валюка (1890–1984). Галерея розміщена в районному Будинку культури і нараховує понад 100 предметів.

25 років (1992) з часу заснування бренду української горілчаної компанії Nemiroff, яка за ці роки виросла до світового концерну та одного з найбільших світових імен у галузі.

20 років (1997) з часу створення в с. Рахнівка Гайсинського району Музею Василя Семеновича Стуса.

 

1917 р.: перший рік Української революції у Вінниці

До 100-річчя подій 1917–1921 рр.

У Вінниці першою реакцією на звістку про зречення царя Миколи ІІ стали збори тимчасової ради громадських організацій, які відбулись 3 березня 1917 р. у Білій залі міської Думи. За кілька днів новоутворена Рада громадських організацій (далі – РГО), очолена головою президії З. Ґрохольським, перебирає повноту влади у Вінниці. 8 березня виконком РГО після урочистої присяги міського гарнізону на вірність Тимчасовому уряду оголосив про відставку міського голови М. Оводова, 10 березня поліція Вінниці була перейменована в міліцію та підпорядкована місцевому самоврядуванню.

Паралельно йде процес створення своєрідних альтернативних представницьких органів – Рад, які визнають владу РГО, хоч і залишають за собою функцію контролю. 6 березня відбулось перше засідання Ради робітничих депутатів (56 представників від 5 міських підприємств), наступного дня формується рада офіцерських та солдатських депутатів. За місяць, 4 квітня, обидві ради зливаються в єдиний представницький орган – Вінницьку раду робітничих і солдатських депутатів (далі – ВРРСД). 6 квітня Вінниця отримала нового міського голову – І. Олтаржевського, а до складу муніципальних депутатів були включені представники РГО, ВРРСД, низки політичних партій та громадських організацій.

Найвпливовішою у Вінниці українською громадською, а згодом політичною силою, яка репрезентувала офіційну позицію утвореної в Києві Центральної Ради, був «Союз подільських українців» на чолі з Д. Марковичем. За їх сприяння в місті та на теренах краю відновлює свою діяльність «Просвіта», підтримано рух за українізацію війська та створено «Військову спілку українців Вінницького гарнізону», 5–6 травня утворено Подільську Губернську українську раду, яку також очолив Д. Маркович.

Серед політичних партій, які активно функціонували в місті в період весни – осені 1917 р., слід згадати Українську соціал-демократичну партію (В. Дудич, Ю. Щириця), Українську партію соціалістів-революціонерів (М. Литвицький, В. Приходько), Партію народної свободи (П. Ренненкампф), російських есерів (П. Казанасмас, Я. Журавльов), «меншовиків» (І. Слуцький, Е. Ренненкампф) та «більшовиків» (М. Тарногродський) від РСДРП, польські (З. Грохольський, Л. Длуголенцький, А. Станевич) та єврейські (І. Лейбельман, Х. Кіль, Ю. Радбіль) національні партії.

9 червня 1917 р. на засіданні РГО губернським комісаром було обрано лікаря М. Стаховського, але на той час РГО втратила свій політичний вплив, адже влітку 1917 р. відбулось серйозне посилення влади Ради робітничих та солдатських депутатів, де все більшу роль відіграють більшовики.

27 серпня 1917 р. відбулись перші в історії міста демократичні вибори до міської Думи: городяни мали змогу обрати своїх представників до муніципалітету з 15 партій і блоків та 350 претендентів на депутатський мандат. Результати показали, що симпатії вінничан розділились між більшовиками (21 %), єврейським національним блоком (17 %), об’єднаними соціалістами (12,8 %) та українськими соціалістами (12,7 %). На одному з перших засідань новообраної Думи, яка складалась з 59 депутатів, її головою був обраний І. Слуцький.

Восени 1917 р. внаслідок розвалу фронту та суспільної анархії відбувається низка заворушень, пограбувань та спалень господарств і маєтків навколо Вінниці. Вінницькі більшовики, які фактично контролювали ВРРСД, здобули перемогу на губернському з’їзді Рад. ВРРСД все більше репрезентувала себе як єдиний представницький орган влади у місті та готувалась до збройного протистояння: 20 жовтня в місті починають формуватись перші робітничі загони Червоної гвардії.

Поштовхом до збройного виступу став наказ командування Південно-Західного фронту виступити на фронт 15-му запасному полку, який мав ядро симпатиків більшовицької партії у Вінниці. 25 жовтня до Вінниці прибув каральний загін на чолі з В. Костіциним із завданням змусити полк виконати наказ, в інакшому разі – його роззброїти та розформувати. Протистояння закінчилось 28 жовтня збройною сутичкою біля Народного дому та 2-денними боями у центрі міста. Повстанців очолив поручик Зубрилін. Після успішного придушення повстання звістка про повалення влади Тимчасового уряду більшовиками мала наслідок кількаденного безвладдя у Вінниці.

На початку листопада влада формально переходить до Української Центральної Ради, владу якої визнає муніципалітет і низка політичних партій та громадських організацій у місті. 14 листопада Генеральний Секретаріат в особі В. Винниченка телеграмою підпорядкував собі губернських та повітових комісарів. Наступного дня у Вінниці був опублікований ІІІ Універсал, де було проголошено створення нової держави – Української Народної Республіки та підпорядкування усіх органів влади Генеральному Секретаріату. Така ситуація з перемінним успіхом продовжилась до кінця грудня 1917 р.: законність влади УНР в місті забезпечували підрозділи Українського (34-го стрілецького) корпусу під орудою генерала П. Скоропадського, який 22 грудня особисто приїхав до Вінниці.

Вже на початку 1918 р. політична ситуація в місті докорінно зміниться внаслідок повернення більшовиків, які проголосять радянську владу (17 січня 1918 р.) та розженуть муніципальний орган управління Вінницею – міську Думу (23 січня 1918 р.).

О. Ю. Федоришен

Література

Боротьба за владу Рад на Поділлі (берез. 1917 р. – лют. 1918 р.) : док. й матеріали / Держ. архів Хмельниц. обл. ; упоряд.: І. І. Кириченко, І. В. Гарнага, Ц. М. Фірштейн ; під ред. М. І. Ме-хеда. – Хмельницький : Хмельниц. обл. газ. вид-во, 1957. – 306 с.

Вінниця : іст. нарис / голов. ред. А. М. Подолинний. – Вінниця : Кн.-Вега, 2007. – 304 с. : фот.

Лисий, А. К. До питання встановлення радянської влади у Вінниці / А. К. Лисий // Тези доповідей 11-ї Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. – Вінниця, 1992. – С. 53–59.

Логінов, О. В. Вінниця у 1917 році : революція у провінц. місті / О. В. Логінов, Л. І. Семенко. – Вінниця : Держ. картогр. ф-ка, 2009. – 272 с. : фот.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2017 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2017 року. Січень
  4. Січень
  5. Сонячні висоти подільського жайворонка
    До 80-річчя від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала
  6. Винокурова Фаїна Аврамівна
  7. Лютий
  8. Лютий
  9. Вершини скоряються сильним
    До 75-річчя від дня народження Василя Максимовича Мороза
  10. Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва – бібліотека майбутнього
  11. Березень
  12. Чайка у Дністрових небесах
    До 70-річчя від дня народження Н. Ю. Гнатюк
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Генеалогія: виклик чи покликання для Юрія Легуна?
  16. «А вік – то невеличка віха...»
    До 80-річчя від дня народження Валентини Василівни Хрещенюк
  17. Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова
  18. Територія музики. Сторінки історії Вінницької обласної філармонії
  19. Червень
  20. Битва під Батогом
  21. Петро Перебийніс. Життя і творчість
  22. Бойко Петро Адольфович
  23. Липень
  24. Серпень
  25. Життя, присвячене свободі і слову
    до 120-річчя від дня народження Леоніда Мосендза
  26. Вінницька трагедія 1937–1938 рр.
    До 80-річчя від початку репресій проти мирного населення
  27. Вересень
  28. Погляд через століття
    До 100-річчя заснування газети Вінниччина
  29. Жовтень
  30. Класик з хутора Теклівка, або Постійно мобілізований
    До 75-річчя від дня народження Володимира Олександровича Яворівського
  31. Вінницький академічний обласний театр ляльок
  32. Листопад
  33. Перекладач святого письма з Вінниці
    До 125-річчя від дня народження Івана Софроновича Хоменка
  34. Вінницька обласна бібліотека для дітей ім. І. Я. Франка
  35. Музей фольклору Гната Танцюри
  36. Грудень
  37. Микола Леонтович.Славетний син співочого Поділля
  38. Відомості про авторів текстових довідок
  39. Іменний покажчик ювілярів 2017 року
  40. ЗМІСТ
  41. calameo.com

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2017
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро