ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Вінницька трагедія 1937–1938 рр.

До 80-річчя від початку репресій проти мирного населення

 

«Вінницька трагедія» – узагальнене поняття, під яким розуміють репресії проти мирного населення Вінниці та Вінницької області, здійснені радянською владою за допомогою її карально-репресивних органів Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) в період 1937–1938 рр., тобто часу Великого терору в СРСР.

Хвиля масового терору в Радянському Союзі та УРСР зокрема, розрахована в першу чергу на ліквідацію потенційних «ворогів народу», переважна більшість яких навіть з точки зору радянського законодавства були невинним цивільним населенням країни, розпочалась з низки адміністративних дій, таких, як призначення М. Єжова очільником НКВС СРСР та дозволу Політбюро на колективні списки майбутніх репресованих разом із сумно-звісними «трійками» (начальник підрозділу НКВС, секретар обкому партії, прокурор), які колективно виносили вирок засудженим.

У Вінницькій області, яка була прикордонною в УРСР, пік репресивних дій припав на кінець літа 1937-го – початок 1938 рр. За однією з версій, у період 1937–1938 рр. управління НКВС у Вінницькій області стратило близько 20 000 осіб. Арештованих утримували в приміщенні управління НКВС та місцевій в’язниці. Після виконання смертельного вироку тіла жертв таємно перевозились на територію об’єкту «Фруктовий сад», згодом там відбувалось масове поховання у спільних могилах. У першій половині 1938 р. локації таємних поховань були розширені завдяки територіям колишнього католицького цвинтаря (тоді – ділянки Центрального парку) та православного кладовища, впритул до Пироговської лікарні. Згідно з поширеною практикою, рідним арештованих повідомлялось про строки ув’язнення у віддалені райони СРСР без права листування.

З початком радянсько-німецької війни у 1941 р. та окупації Вінниці нацистами існували звернення до нової міської адміністрації з проханням дослідити гіпотетичні ділянки масових розстрілів, які залишились без реакції. Натомість у травні 1943 р. розпочались масштабні розкопки, ініційовані німцями задля поширення антирадянської пропаганди серед населення. Впродовж літа 1943 р. дві комісії, одна з яких мала міжнародний статус, досліджували ексгумовані рештки тіл за допомогою місцевих жителів, які проводили розпізнання загиблих. Також було створено 2 кримінальних комісії, задача яких полягала у зборі інформації серед місцевого населення. Таким чином, на момент осені 1943 р. було розпізнано 670 тіл, 202 з яких ідентифіковані по виявлених особистих речах чи документах. Всього було розкопано 95 могил, з яких ексгумовано 9439 тіл. Виявлені жертви були перепоховані за участі православного духовенства, окрім тих решток, які дозволили забрати родичам, що їх опізнали. У 1944 р. в Берліні вийшов друком окремий звіт за результатами лікарського та кримінального дослідження виявлених масових поховань.

Після повернення радянської влади на терени Вінниччини в березні 1944 р. були репресовані (засуджені до позбавлення волі) ті члени родин, які брали участь у розпізнаннях за часів окупації, також існує недоведений документально факт про показовий розстріл 100 жінок та використання зігнаних вінничан-свідків розкопок 1943 р. у якості «чорної піхоти», який активно використовували в післявоєнний час представники української еміграції задля привернення уваги до теми масового злочину. У вересні 1959 р. в Конгресі США відбулись спеціальні слухання, присвячені «Він-ницькій трагедії».

В останні роки існування Радянського Союзу тема репресій у Вінниці широко висвітлювалась у місцевих та українських ЗМІ. Після здобуття незалежності України, з ініціативи місцевого товариства «Меморіал» ім. В. Стуса був споруджений пам’ятний знак жертвам на території Центрального кладовища «Підлісне». Поруч з меморіалом знаходиться храм УАПЦ, колишній будинок ритуальних послуг, під фундаментом якого знаходяться перепоховані у 1943 р. ексгумовані тіла вбитих. На початку 2000-х рр. за підтримки обласної та місцевої влади пам’ятні хрести з’явились на колишніх місцях поховань: поряд з храмом Воскресіння Господнього та в Центральному парку.

О. Ю. Федоришен

Література

Злочин Москви у Вінниці : іст. літ. – New York : Printed in USA, 1951. – 55 с.

Драган, А. Вінниця. Забутий Холокост / А. Драган. – Нью-Джерсі, 1986.

Kamenetsky, I. The Tragedy of Vinnytsia: materials on Stalin's policy of extermination in Ukraine during The Great Purge 1936–1938. – Toronto-New York, 1989.

Селешко, М. Вінниця : спомини перекладача коміс. дослідів злочинів НКВД в 1937–1938 / Михайло Селешко. – Нью-Йорк ; Торонто ; Лондон ; Сідней : Фундація ім. О. Ольжича, 1991. – 212 с.

Трембовецький, А. Злочин у Вінниці / А. Трембовецький // Вінниця: злочин без кари : док., свідчення, [матеріали про большевиц. розстріли у Вінниці в 1937–1938 рр.] / ред. і упоряд. Є. Сверстюк. – Київ : Воскресіння, 1994. – С. 13–34.

Васильєв, В. Політичні репресії на Вінниччині 1918–1980-ті роки / В. Васильєв, П. Кравченко, Р. Подкур // Реабілітовані історією. Він-ницька область. – Кн. 1. – Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. – С. 10–92.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2017 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2017 року. Січень
  4. Січень
  5. Сонячні висоти подільського жайворонка
    До 80-річчя від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала
  6. Винокурова Фаїна Аврамівна
  7. Лютий
  8. Лютий
  9. Вершини скоряються сильним
    До 75-річчя від дня народження Василя Максимовича Мороза
  10. Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва – бібліотека майбутнього
  11. Березень
  12. Чайка у Дністрових небесах
    До 70-річчя від дня народження Н. Ю. Гнатюк
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Генеалогія: виклик чи покликання для Юрія Легуна?
  16. «А вік – то невеличка віха...»
    До 80-річчя від дня народження Валентини Василівни Хрещенюк
  17. Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова
  18. Територія музики. Сторінки історії Вінницької обласної філармонії
  19. Червень
  20. Битва під Батогом
  21. Петро Перебийніс. Життя і творчість
  22. Бойко Петро Адольфович
  23. Липень
  24. Серпень
  25. Життя, присвячене свободі і слову
    до 120-річчя від дня народження Леоніда Мосендза
  26. Вінницька трагедія 1937–1938 рр.
    До 80-річчя від початку репресій проти мирного населення
  27. Вересень
  28. Погляд через століття
    До 100-річчя заснування газети Вінниччина
  29. Жовтень
  30. Класик з хутора Теклівка, або Постійно мобілізований
    До 75-річчя від дня народження Володимира Олександровича Яворівського
  31. Вінницький академічний обласний театр ляльок
  32. Листопад
  33. Перекладач святого письма з Вінниці
    До 125-річчя від дня народження Івана Софроновича Хоменка
  34. Вінницька обласна бібліотека для дітей ім. І. Я. Франка
  35. Музей фольклору Гната Танцюри
  36. Грудень
  37. Микола Леонтович.Славетний син співочого Поділля
  38. Відомості про авторів текстових довідок
  39. Іменний покажчик ювілярів 2017 року
  40. ЗМІСТ
  41. calameo.com

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2017
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро