ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Вінницький академічний обласний театр ляльок

До 80-річчя з часу заснування

(1937)

З давніх-давен Подільська земля славилась талановитими людьми: композиторами і письменниками, співаками та акторами, художниками та народними митцями. Великим надбанням культури Вінниччини є існування у нашому регіоні одного з найдавніших світових мистецтв – чарівливого мистецтва граючих ляльок.

У 2017 році виповнюється 80 років від часу заснування Він-ницького академічного обласного театру ляльок – одного з найстаріших професійних театрів ляльок України. Здавна мандрували селами лялькарі – звеселяли малечу, навчали доброчинності.

У 20–30-х роках минулого сторіччя у районах області створюються самодіяльні драматичні театри. У Вінниці працюють державні театри: 2 драматичних, 1 театр опери, крім того у 1934–37 рр. працюють 4 пересувних робітничо-колгоспних театри (Р.К.Т.), що фінансуються за рахунок місцевих та обласних коштів й обслуговують глядачів визначених районів. У 30-х роках в обласній пресі з’являються перші звістки й про гастролі лялькового театру в різних куточках області. Інформація про заснування та творчу діяльність тих невеличких колективів відсутня. Однак, за відомими даними, вже у 1937 році на Вінниччині існує 2 театри ляльок. У складі Р.К.Т. ім. Затонського, що обслуговує Могилів-Подільський та Барський райони, працює театр ляльок, директор Р.К.Т. – І. Ф. Іваношин (про що свідчить кошторис театру). А також Вінницький обласний театр ляльок, що створюється відділом у справах мистецтв Вінницької обласної ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів внаслідок реорганізації самодіяльного гуртка театру ляльок при Палаці піонерів і жовтенят м. Вінниця в професійний колектив для обслуговування мешканців Поділля.

Спершу трупа нашого театру налічувала невелику кількість працівників, які все робили разом: виготовляли ляльок та виконували ролі у новостворених виставах. Першим головним режисером театру стає В. Г. Нейбрандт-Ковешко, який очолював колектив до 1940 року. У своїх спогадах Вітольд Готфридович відзначав Володю, який попервах був першим художником, саме він продовжив справу першого режисера та майже 40 років поспіль очолював колектив. Ім’я заслуженого артиста УРСР, заслуженого діяча мистецтв УРСР, члена УНІМА (з 1966) Володимира Володимира Шестака назавжди залишиться на сторінках історії культури Вінниччини. Він вважається фундатором театру, який започаткував найкращі його традиції.

Понад 50 років театр існував як пересувний. Під час Другої світової війни (липень 1941 – лютий 1945) призупиняє роботу. Є. Дець, І. Канівець, тов. Петляк, Гавриш, Радомислянський, К. Ребренюк загинули, захищаючи Вітчизну. З 12 березня 1945 року відновлено роботу театру. Відродити театр було доручено Володимиру Шестаку. У 2016 році колектив Вінницького академічного обласного театру відзначив 100-річчя від дня народження театрального діяча.

У 1945–49 рр. театр базувався у м. Ямпіль, м. Жмеринка, а з 1949 р. – у м. Вінниця (у кімнаті та господарських приміщеннях квартири головного режисера В. В. Шестака, пізніше – у художніх майстернях міського парку культури та відпочинку). У 1965 р. переїжджає у приміщення по вул. Л. Толстого, 6, де з 1993 року існує стаціонарний сценічний майданчик та глядацька зала на 100 місць.

За роки існування театр створив власний репертуар, у якому прагне досягти впливу на естетичне та етичне виховання глядачів. Театральні постановки здійснювались за творами класичної та сучасної драматургії українських і зарубіжних авторів.

Різноманітність художніх форм досягається у створенні різних видів ляльок, системами їх керування. Традиційними для театру є верхові ляльки – петрушка (рукавична лялька) та тростинна лялька, маски; з 80-х рр. 20 ст. виготовляються планшетні й паркетні ляльки, маріонетки. У театрі створюються ширмові вистави, вистави, у яких використовується гра акторів у засіб «живого плану» (не за ширмою), силуетний театр. Репертуар формується з урахуванням вікової категорії глядачів, розмаїтої тематики та жанрів.

Серед кращих робіт театру – «Чарівні жорна» О. Кундзіча за мотивами української народної казки. «Лісові друзі» В. Шестака, І. Ровінського (1946), «За щучим велінням» Є. Тараховської (1949, 1985), «Сорочинський ярмарок» Юхвіда та Авваха за М. Гоголем (1955), «Майська ніч» М. Старицького за М. Гоголем (1959), «Боги, чорти, люди» Г. Усача (1970), «Котигорошко» Г. Усача (1972), «Веселе мишеня» Ю. Чеповецького (1980), «Кіт у чоботях» Г. Владичиної (1987), «Гноми доброї Білосніжки» Г. Усача (1990), «Золотий ключик» О. Борисової (1999), «Вовк та троє поросят» Г. Усача, С. Єфремова (1998), «Як Лисичка пташкою була» О. Кузьмина (2005), «Івасик-Телесик» О. Кузьмина (2006), «Кошеня на ім’я Гав» (2008), «Попелюшка» Т. Габбе (2011), «Суворий іспит» О. Гончарука, «Стариган із крилами» А. Курейчика за Маркесом, «Півтори жмені» Н. Осипової (2016 р.) та ін.

Значний внесок у розвиток театру зробили директори: Петляк (ім’я, по-батькові через брак архівних документів не відомі (1937–40); заслужений артист УРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, член УНІМА (з 1966) В. В. Шестак (1945–49, 1966–80); І. І. Чернов (1949), М. К. Шереметкер (1949–1951), М. І. Мирошниченко (1951), В. М. Чернего (1951–58), І. Ф. Іванюшин (1958–66), в. о. І. Ф. Шуба (1980), в. о. А. А. Шелудько (1980–81), С. І. Олейник (1981–92), І. Т. Масляєв (1992–93).

Сьогодні керівництво театром здійснює заслужений пра-цівник культури України, лауреат премії НСТД України «Наш родовід» Михайло Дмитрович Байдюк (з 1993) та головний режисер, заслужений діяч мистецтв України Олександр Володимирович Свіньїн (з 1999 р.).

У різні роки обов’язки головного режисера театру виконували В. Г. Нейбрандт-Ковешко (1937–1940); заслужений артист УРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, член УНІМА В. В. Шестак (1945–1980); І. Ф. Шуба (1980–1981); в. о. Л. Г. Расенко (1982); заслужений артист УРСР В. М. Лісовий (1982–1995); заслужений артист України М. І. Ніколюк (1995–1998); народний артист УРСР А. М. Овчаренко.

В. В. Шестак у 50–60-х рр. 20 ст. створив гарний акторський ансамбль, власну систему навчання техніці ляльководіння («школа Шестака»), відому серед вітчизняних лялькарів, виховав не одне покоління творчої молоді, серед яких: заслужений артист України А. Кривенко, заслужений артист України, заслужений діяч культури Польщі Ю. Сікало, заслужений діяч мистецтв Росії В. Долгополов, народний артист України М. Захаревич, заслужений артист України М. Ніколюк.

Нині режисером-постановником театру працює Л. Г. Земелько, яка привносить у творчу діяльність нові цікаві ідеї та напрями, сприяє розвитку театрального мистецтва, має перші режисерські відзнаки.

Назавжди на сторінках історії Вінницького академічного залишаться імена усіх художників, серед яких: В. В. Шестак (1937–41), О. М. Ровінський (1945–47), М. Д. Білик (1947–48), Л. Г. Намєстнікова (1948), О. Г. Гладков (1948–49), П. П. Драч (1949–73), Т. В. Логоша (1978–82), головний художник – заслужений працівник культури України А. І. Гладкова (1966–2010).

Нині обов’язки головного художника виконує Т. Н. Шабанова (працює в театрі з 1974 р.). Художники-оформлювачі – Н. Г. Павлова, О. С. Покуца.

Більшість спектаклів постановлено художником-постановником П. П. Драчем (1949–73), головним художником А. І. Гладковою, художником-постановником Т. Н. Шабановою.

Композитори, які працювали (працюють) в театрі: Г. М. Шепета (1999–2003), В. Ф. Алєксандров (2007), заслужений працівник культури України Р. Ц. Мархлевський (з 2008 р.). Театр став творчою лабораторією для драматурга Г. Д. Усача, 18 п’єс якого (у т. ч. у співавторстві з С. Єфремовим, Ю. Чеповецьким) постановлено на його сцені.

У театрі здійснили постановки такі режисери: заслужений артист УРСР Ю. Гімельфарб (1957, 1977), заслужений артист України, заслужений діяч культури Польщі Ю. Сікало (1963, 1967, 1968, 1980), С. Кодяєв (1993), С. Брижань (2000, 2002, 2006, 2006), заслужений артист України О. Кузьмин (2006), О. Іноземцев (2009), А. Солоняк (2013, 2016).

Трупа театру складається з 18 акторів, 4 працівники театру мають державні нагороди – звання: «Заслужена артистка України» – О. Андрушко, «Заслужений діяч мистецтв України» – О. В. Свіньїн, «Заслужений працівник культури України» – М. Д. Байдюк та Р. С. Мархлевський.

ВАОТЛ – дипломант та лауреат багатьох міжнародних фестивалів та конкурсів, засновник Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька» (1999). Директор фестивалю – заслужений працівник культури України М. Д. Байдюк.

За 19 років проведено 9 фестивалів, у яких взяли участь театральні колективи України, Австрії, Білорусі, Болгарії, Польщі, Росії, Румунії, Грузії, Ізраїлю. 2017 рік – рік Десятого Ювілейного Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька».

Театр гастролював в Україні, Росії, Молдові (Молдавська РСР), Польщі, Румунії.

Значну підтримку в діяльності театру надають керівники управління культури і мистецтв (культури і туризму) Вінницької обласної державної адміністрації. Колектив театру завжди підтримували заслужений працівник культури України А. І. Левицький, заслужена артистка України М. В. Скрипник. Нині керівництво театру плідно співпрацює із заслуженим артистом України С. С. Городинським.

Сьогодні, як і вісім десятиліть поспіль, у такий нелегкий час колектив не зупиняється на досягнутому, знаходиться в пошуку нових ідей та засобів творчої виразності, ініціює сучасні цікаві творчі проекти.

М. А. Шаповал

Література

Мельник, Л. Тут живуть дитинство і казка: [театр ляльок «Золотий ключик»] / Людмила Мельник // Вінницький альбом. 1998 : літ.-худож. та іст.-краєзнав. альм. / упоряд. В. Б. Петров. – Вінниця, 1999. – С. 315–321.

Коломієць, Р. Г. Золотий ключик до країни щастя / Ростислав Коломієць. – Вінниця : Кн.-Вега, 2008. – 192 с. : іл., фот. – Бібліогр.: с. 187–190.

Шаповал, М. А. Вінницький академічний обласний театр ляльок : (до 75-річчя з часу заснування) / М. А. Шаповал // Знамен. і пам’ят. дати Вінниччини 2012 р. : хронол. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2011. – С. 180–184. – Бібліогр. в кінці ст.

Мельник, В. У ляльковому театрі поставили власний рекорд: всього за 12 днів в театрі ляльок реалізували новий творчий проект, пізнавально-філософську виставу «Півтори жмені» для дітей від 3-х років / Вікторія Мельник // Вінниччина. – 2016. – 10 лют. – С. 6 : кольор. фот.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2017 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2017 року. Січень
  4. Січень
  5. Сонячні висоти подільського жайворонка
    До 80-річчя від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала
  6. Винокурова Фаїна Аврамівна
  7. Лютий
  8. Лютий
  9. Вершини скоряються сильним
    До 75-річчя від дня народження Василя Максимовича Мороза
  10. Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва – бібліотека майбутнього
  11. Березень
  12. Чайка у Дністрових небесах
    До 70-річчя від дня народження Н. Ю. Гнатюк
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Генеалогія: виклик чи покликання для Юрія Легуна?
  16. «А вік – то невеличка віха...»
    До 80-річчя від дня народження Валентини Василівни Хрещенюк
  17. Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова
  18. Територія музики. Сторінки історії Вінницької обласної філармонії
  19. Червень
  20. Битва під Батогом
  21. Петро Перебийніс. Життя і творчість
  22. Бойко Петро Адольфович
  23. Липень
  24. Серпень
  25. Життя, присвячене свободі і слову
    до 120-річчя від дня народження Леоніда Мосендза
  26. Вінницька трагедія 1937–1938 рр.
    До 80-річчя від початку репресій проти мирного населення
  27. Вересень
  28. Погляд через століття
    До 100-річчя заснування газети Вінниччина
  29. Жовтень
  30. Класик з хутора Теклівка, або Постійно мобілізований
    До 75-річчя від дня народження Володимира Олександровича Яворівського
  31. Вінницький академічний обласний театр ляльок
  32. Листопад
  33. Перекладач святого письма з Вінниці
    До 125-річчя від дня народження Івана Софроновича Хоменка
  34. Вінницька обласна бібліотека для дітей ім. І. Я. Франка
  35. Музей фольклору Гната Танцюри
  36. Грудень
  37. Микола Леонтович.Славетний син співочого Поділля
  38. Відомості про авторів текстових довідок
  39. Іменний покажчик ювілярів 2017 року
  40. ЗМІСТ
  41. calameo.com

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2017
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро