ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

 ЛЮТИЙ

2 95 років тому народився Павло Іванович Наніїв (02.02.1922, с. Біла Ямпіл. р-ну – 11.12.2001, м. Київ), український прозаїк, поет, член НСПУ (1997).

Література:

Наніїв, П. І. Тричі продана : повість / П. І. Наніїв. – Київ : Нелинь, 1996. – 240 с.

Наніїв, П. І. Лозинова труна : док.-біогр. повісті та оповідання / Павло Наніїв. – Київ : Укр. письменник, 2001. – 274 с. – (Сучасна українська література).

Подолинний, А. М. Наніїв Павло Іванович / А. М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упоряд. і заг. ред. А. М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов.– Вінниця, 2001. – С. 235–236.

Подолинний, А. М. Письменники-вінничани під гнітом терору : [про гоніння на вінниц. інтелігенцію в роки рад. влади, зокрема на П. Наніїва] / А. М. Подолинний // Жити Україною : ст., рец., есе / А. М. Подолинний. – Вінниця, 2007. – С. 116–121.

• 80 років від дня народження Владислава Захаровича Речицького (02.02.1937, с. Скитка Липовец. р-ну), фахівця в галузі сільського господарства, керівника СТОВ «Липовецьке», заслуженого працівника сільського господарства України, повного кавалера міжнародних нагород «Слов’янська честь. Доблесть. Слава» (2007). Депутат Липовецької районної ради, Вінницької обласної Ради 4 скликання.

Література та інтернет-ресурс:

Козачишин, П. Талант випереджати час : [про В. З Речицького] / Петро Козачишин // Вінниччина. – 2008. – 9 січ. : фот.

Кавун, М. Перемоги Владислава Речицького : дир. ТОВ «Липовецьке», заслуж. працівникові сільського господарства України – 75 / Микола Кавун // Вінниччина. – 2012. – 1 лют. – С. 7 : фот.

Речицький Владислав Захарович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // «Who-is-who.ua» : офіц. сайт. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://who-is-who.ua/main/page/robotodavci2008/26/377  (дата звернення: 24.04.2016), вільний. – Назва екрана.

• 75 років тому народився Михайло Дмитрович Байдюк (02.02.1942, с. Гранів Гайсин. р-ну), культосвітній працівник, театральний діяч, директор Вінницького академічного обласного театру ляльок (ВАОТЛ), заслужений працівник культури України (2003).

Література:

Коломієць, Р. Г. Золотий ключик до країни щастя / Ростислав Коломієць. – Вінниця : Кн.-Вега, 2008. – 192 с. : іл., фот. – Бібліогр.: с. 187–190.

Мороз, О. Вінницького митця вітала вся Україна : [до 70-річчя від дня народж. дир. Вінниц. обл. акад. театру ляльок Михайла Байдюка] / Оксана Мороз // Вінниц. газ. – 2012. – 17 лют. – С. 16. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»).

Байдюк, М. Шість вистав замість чотирьох – заробляємо гроші на новосілля : [інтерв’ю з дир. Вінниц. театру ляльок М. Байдюком] / Михайло Байдюк ; записала Вікторія Мельник // Вінниччина. – 2016. – 10 лют. – С. 6 : кольор. фот.

• 75 років від дня народження Василя Максимовича Мороза (02.02.1942, с. Озеро Немирів. р-ну), доцента (1977), доктора медичних наук (1984), професора (1986), заслуженого діяча науки та техніки України (1993), академіка Академії наук вищої школи України (1995), член-кореспондента АМН України в галузі фізіології (2002), Героя України (2003), академіка АМН України (2010), ректора Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова (див. розширену довідку в кінці місяця).

• 65 років від дня народження Миколи Пантелеймоновича Бондаря (02.02.1952, с. Люлинці, тепер Калинів. р-ну), літературознавця, поета, кандидата філологічних наук (1984). Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1972). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року за роботу в складі колективу з підготовки видання «Історія української культури» у п’яти томах (у дев’яти книгах).

Література:

Хоменко, Б. В. Бондар Микола Пантелеймонович / Б. В. Хоменко // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упоряд. і заг. ред. А. М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 28–29 : портр.

Федченко, П. М. Бондар Микола Пантелеймонович / П. М. Федченко, Б. С. Бородін // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2004. – Т. 3 : Біо-Бя. – С. 251 : фот.

3 80 років тому народився Василь Іванович Діденко (03.02.1937, м. Гуляйполе Запоріз. обл. – 13.04.1990, м. Київ, перепохов. у Гуляйполі), український поет. З липня 1950 р. до березня 1958 р. його біографія була пов’язана з Вінниччиною: у Погребищенському районі проживали його батьки, навчався у Погребищі, закінчив Ширмівську середню школу.

Література та інтернет-ресурс:

Гальчак, С. Діденко Василь Іванович / Сергій Гальчак // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упоряд. і заг. ред. А. М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов.– Вінниця, 2001. – С. 100.

Василь Діденко : [коротка біогр., вірш] // Миле серцю Поділля : поетич. антол. / уклад. В. Сторожук. – Вінниця, 2006. – С. 28–29.

Діденко Василь Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Діденко_Василь_Іванович  (дата звернення: 22.04.16), вільний. – Назва з екрана.

4 100 років від дня народження Григорія Лукича Бабухи (04.02.1917, с. Красненьке, нині Іллінец. р-ну – 17.02.1973, м. Київ), фахівця в галузі тепломасообміну в диспергованих середовищах, доктора технічних наук (1970), професора (1971). Працював в Інституті технічної теплофізики АН УРСР.

Література та інтернет-ресурс:

Фіалко, Н. М. Бабуха Григорій Лукич / Н. М. Фіалко // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2003. – Т. 2 : Б-Біо. – С. 40 : фот.

Патенты автора Бабуха Григорий Лукич [Електронний ресурс] // FindPatent.ru : офіц. сайт. – Режим доступу: www.findpatent.ru/byauthors/872858/  (дата звернення: 25.04.16), вільний. – Назва з екрана.

5 80 років від дня народження Никанора Миколайовича Дубицького (05.02.1937, с. Ніверка Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельниц. обл.), журналіста, прозаїка-гумориста. Член НСПУ (1999). Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Степана Руданського (2007).

Література:

Пастушенко, Л. Маг подільського сміху : [Н. Дубицький] / Леонід Пастушенко // Подолія. – 2007. – 3 лют. : фот.

Никанор Дубицький : [корот. біогр. гумориста, гуморески] // Квіт подільського слова : антол. творів сучас. письменників Вінниччини. – Вінниця, 2010. – С. 113–126 : фот.

Дубицький Никанор Миколайович : [біогр. довідка та твори] // Митці слова Вінниччини : довід.-хрестомат. вид.: до 45-річчя обл. орг. НСПУ / Асоц. б-к Вінниччини, обл. орг. НСПУ ; упоряд. А. М. Подолинний. – Вінниця, 2015. – С. 75–77 : фот.

6 65 років тому народився Михайло Йосипович Бурбело (06.02.1952, с. Жадани Іллінец. р-ну), фахівець у галузі електропостачання, доктор технічних наук (2005), професор (2006), професор кафедри електротехнічних систем електроспоживання та енергетичного менеджменту Вінницького національного технічного університету.

Інтернет-ресурс:

Бурбело Михайло Йосипович [Електронний ресурс] Біографія // ВНТУ : офіц. сайт. – Режим доступу: burbelo.vk.vntu.edu.ua/  (дата звернення: 25.04.16), вільний. – Назва з екрана.

• 60 років від дня народження Олександра Микитовича Дмитрука (06.02.1957, с. Лука-Мелешківська Вінниц. р-ну), журналіста, краєзнавця. Працював у регіональних ЗМІ, обласній телерадіокомпанії. Член НСЖУ. Заслужений журналіст України. Лауреат низки журналістських премій ім. О. Гетьмана, К. Гришина, премії «Золоте перо» НСЖУ.

Література:

Дмитрук, О. М. Іван Богун – полковник : іст. роман-хроніка / О. М. Дмитрук. – Вінниця : Данилюк В. Г., 2008. – 400 с.

Дмитрук, О. М. Отаман Шепель : роман / О. М. Дмитрук. – Вінниця : Данилюк В. Г., 2009. – 340 с.

Дмитрук Олександр Микитович // Вінниччина журналістська : журналісти нашого краю в засобах масової інформації і не тільки…: до 50-річчя утворення Нац. спілки журналістів України / авт.-упоряд. В. Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 69–70 : портр.

7 60 років від дня народження Андрія Вікторовича Сенченка (07.02.1957, смт Африканда Мурман. обл., РФ), циганського співака, барда, культуролога, голови Вінницького регіонального центру культури та мистецтва циганського народу «Девлеса, ромале!» («З Богом, цигани!»). Член НСЖУ (1991).

Література:

Машевцев, А. Працюємо заради людей : [про творчий шлях циган. співака А. Сенченка] / А. Машевцев // ДТП. – 2005. – 26 берез. – С. 8 : фот.

Сенченко, А. Нас много не бывает, но мало не покажется : [Вінниц. козачий отаман Андрій Сенченко про сучас. укр. козацтво] / Андрей Сенченко // СВОЙ. Мир мужских увлечений. – 2012. – № 4–5. – С. 70–71 : фот. цв.

Зонова, І. Пісенні альбоми «Вінницький батальйон» і «Вінницький вітер» відправили на Східний фронт : [12 листоп. 2014 р. в обл. центрі нар. творчості відбувся автор. вечір Андрія та Наталі Сенченків «У колі друзів»] / І. Зонова // 33-й канал. – 2014. – 26 листоп. – С. 9.

8 195 років від дня народження Опанаса Васильовича Марковича (08.02.1822, с. Кулажинці, нині Гребінків. р-ну Полтав. обл. – 01.09.1867, м. Чернігів), українського фольклориста, етнографа, музикознавця, громадського діяча. Діяльність пов’язана із Поділлям, зокрема з Немирівською гімназією.

Література:

Хоменко, Б. В. Маркович Опанас Васильович : [біогр. довідка] / Б. В. Хоменко // Вінниччина фольклорна : довідник / уклад.: А. М. Подолинний, Т. О. Цвігун. – Вінниця, 2004. – С. 49–50 : фот.

Деніс, М. Немирівський парк і палац: переплетіння доль. Кн. 1. За Потоцьких-Строганових / Микола Деніс. – Немирів : Корзун Д. Ю., 2012. – 320 с. : кольор. іл., портр.

Шалак, О. Марко Вовчок і Опанас Маркович: новаторство методики збирацької практики / Оксана Шалак // Український фольклор Поділля в записах і дослідженнях ХІХ – початку ХХ століття / Оксана Шалак. – Київ, 2014. – С. 51–58.

• 100 років від дня народження Івана Лазаровича Могильчака (08.02.1917, с. Демидівка Тростянец. р-ну – 14.02.1945, похований у м. Вінниця), військовика, Героя Радянського Союзу. Брав участь у визволенні м. Вінниця.

Література:

Рябий, М. Останній бій Івана Могильчака / М. Рябий // Комсом. плем’я. – 1969. – 5 квіт.

Крилатий месник : [І. Л. Могильчак] // Тростянец. вісті. – 2004. – 24 берез.

Гальчак, С. Могильчак Іван Лазарович / С. Гальчак // Гальчак, С. Ратна слава Вінниччини: Час. Події. Особистості / С. Гальчак. – Вінниця, 2015. – С. 255.

11 210 років від дня народження Наполеона Орди (Наполеон Матеуш Тадеуш Орда) (11.02.1807, Івановський р-н Берестейської обл., Білорусь – 26.04.1883, м. Варшава), білоруський і польський художник, літератор, композитор, музикант, який певний час перебував на Поділлі, зокрема на Вінниччині.

Література та інтернет-ресурс:

Задорожнюк, А. Н. Орда на Поділлі / А. Н. Задорожнюк // Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки : зб. наук. пр. за матеріалами міжнар. наук. конф. (23–24 черв. 1999 р.). – Хмельницький, 1999. – С. 525–526.

Мандзюк, Ф. Украинские странствия Орды / Феодосий Мандзюк // Зеркало недели. – 2004. – 11 июня. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/ukrainskie_stranstviya_ordy.html/  (дата звернення: 25.04.16), вільний. – Назва з екрана.

Колесник, В. Наполеон Орда / Вікторія Колесник // «Земле моя, запашна, барвінкова...» : Календар знамен. і пам’ят. дат Вінниччини 2007 р. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2006. – С. 68–76 : іл.

• 60 років тому народився Віталій Олександрович Жураківський (11.02.1957, м. Козятин), фахівець у галузі залізничного транспорту. У 1981–2002 рр. працював на різних посадах на станції Козятин-І Південно-Західної залізниці: від чергового по станції, маневрового диспетчера станції Козятин-І до начальника Козятинської дирекції залізничних перевезень. З березня 2014 р. – в. о. генерального директора «Укрзалізниці». З травня 2016 р. – в. о. голови правління публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Заслужений працівник транспорту України. Депутат Вінницької обласної Ради 4 скликання.

Інтернет-ресурс:

Жураківський Віталій Олександрович [Електронний ресурс] // Слово і діло : голов. сайт про політиків. – Режим доступу: http://www.slovoidilo.ua/person/4729-zhurakivskij-vitalij-oleksandrovich.html (дата звернення: 25.04.16), вільний. – Назва з екрана.

Жураківський Віталій Олександрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Жураківський_Віталій_Олександрович  (дата звернення: 25.04.16), вільний. – Назва з екрана.

12 105 років тому (12.02.1912) Вінницька міська управа уклала угоду з російським товариством «Всеобщая компания электричества» на будівництво трамвайних шляхів у Вінниці.

Література:

Історія трамвайного руху : [у Вінниці] // Через минуле в майбутнє : історія міськелектротранспорту Вінниці до відзначення його дев’яносторіччя / А. І. Маковій, В. П. Єлізаров. – Він-ниця, 2003. – С. 9–10.

Безуглий, Ю. Проект «Цюріхські трамваї» завершився. Але крапку ставити зарано! : [офіційно завершилася реалізація п’ятиріч. проекту техніч. та фінанс. допомоги уряду Швейцарської Конфедерації «Цюріхські трамваї для Вінниці», завдяки якому в нашому місті з’явилися 116 швейцар. трамваїв] / Юрій Безуглий // Вінниц. газ. – 2012. – 11 трав. – С. 2.

Вінницький трамвай. 100 років / уклад. Н. М. Космина. – Вінниця : Вінниц. газ., 2013. – 100 с. : кольор. іл., портр.

• 95 років від дня народження Федора Івановича Загороднюка (12.02.1922, с. Гунча, нині Гайсин. р-ну), живописця, графіка, заслуженого художника України, члена Спілки журналістів України (1965), Спілки художників України (1978).

Література та інтернет-ресурс:

Курбаткіна, С. Д. Загороднюк Федір Іванович / С. Д. Курбаткіна // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2010. – Т. 10 : З-Зор. – С. 80 : фот.

Загороднюк Федір Іванович [Електронний ресурс] // Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара : офіц. сайт. – Режим доступу: http://lib.kherson.ua/znd_2012-2.htm  (дата звернення: 25.04.16), вільний. – Назва з екрана.

• 85 років тому народився Степан Павлович Колесник (12.02.1932, с. Мончинці Калинів. р-ну), український публіцист, журналіст. Член СПУ (1969), СЖУ. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка в галузі публіцистики та журналістики (1992), літературної премії імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2014).

Література:

Колесник, С. Три стежини Степана Колесника : штрихи до літ. портр. лауреата Шевченківської премії : [інтерв’ю] / Степан Колесник ; записав Михайло Каменюк // Київ. – 2013. – № 3–4. – С. 2–15 ; № 5. – С. 8–20 ; № 6. – С. 2–11.

Каменюк, М. Стежки до людей Степана Колесника : [про творчість С. П. Колесника] / Михайло Каменюк // Вінниц. край. – 2013. – № 4. – С. 104–131 : фот.

Череватенко, Л. В. Колесник Степан Павлович / Л. В. Череватенко // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2014. – Т. 14 : Кол-Кос. – С. 30 : фот.

• 75 років від дня народження Василя Володимировича Гальчевського (12.02.1942, с. Іскриня Літин. р-ну), педагога, краєзнавця. Був на учительській роботі, працював у Хмільницькому районному відділі освіти. Голова Хмільницької міської організації товариства «Просвіта». Член НСКУ.

Література:

Медведєва, І. Поспішає творити : [з насіння, круп і бісеру створює картини-портрети, натюрморти та пейзажі хмільниц. майстер В. Гальчевський] / І. Медведєва // Вінниччина. – 2013. – 20 листоп. – С. 12 : фот.

Гальчак, С. Д. Гальчевський Василь Володимирович / С. Д. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: XIX – поч. XXI ст. : монографія / С. Д. Гальчак. – 2-ге вид., допов. – Вінниця, 2013. – С. 513.

13 125 років від дня народження Марії Іванівни Литвиненко-Вольгемут (13.02.1892, м. Київ – 03.04.1966, там само), української співачки, педагога, народної артистки СРСР (1936). У 20-х рр. жила і працювала у Вінниці. Одна із засновни-ків Харківського українського театру опери та балету (1925–1935).

Література та інтернет-ресурс:

Семенко, Л. І. Активісти подільських філій МТЛ : [біогр. актив. діячів Музич. т-ва ім. М. Леонтовича, висвітлено їхню діяльність, зокрема М. І. Литвиненко-Вольгемут, на теренах Вінниччини] / Лариса Семенко // Їх поєднала пісня Леонтовича... : нариси з історії музич. життя в Україні 1910–1930-х років / Л. І. Семенко. – Вінниця, 2007. – С. 43–69.

Нові імена в назвах вулиць міста Вінниці : [одну з вулиць міста названо ім’ям М. І. Литвиненко-Вольгемут]// Новини Вінниччини. – 2016. – 6 квіт. – С. 15 : фот.

Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Литвиненко-Вольгемут_Марія_Іванівна  (дата звернення: 29.04.16), вільний. – Назва з екрана.

• 75 років тому (13.02.1942) розпочалося примусове вивезення українського населення на роботу в гітлерівську Німеччину, зокрема з Вінниччини.

Література:

Гальчак, С. Д. На узбіччі суспільства. Доля українських «остарбайтерів» (Поділля, 1942–2007 рр.) / Сергій Гальчак ; Він-ниц. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2009. – 768 с. : іл. – Бібліогр.: с. 725–768.

Цимбалюк, П. І. Доля остарбайтерів у наукових дослідженнях та спогадах вінничан / Поліна Цимбалюк // Краєзнавство: історичний досвід та перспективи розвитку : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 13–15 жовт. 2010 р. – Вінниця, 2011. – С. 49–50.

Гальчак, С. Д. Становище цивільних примусових робітників Райху в Україні (1945–2010 рр.): історичні, соціально-побутові, правові аспекти : (на матеріалах Волині та Поділля) / Сергій Гальчак. – Вінниця : Балюк І. Б., 2012. – 512 с. – Бібліогр.: с. 410–498.

14 День народження Марії Оксентіївни Руденко (14.02.1915, с. Слобода-Яришівська, нині Могилів-Поділ. р-ну – 14.05.2003, там само), педагога, фольклористки, етнографа, краєзнавця, майстрині декоративно-ужиткового мистецтва, авторки сценаріїв народних обрядів, керівника самодіяльного народного ансамблю «Горлиця», заслуженого працівника культури УРСР (1970), лауреата премії ім. П. Чубинського (1992). На вшанування пам’яті видатної землячки у м. Могилів-Подільський щорічно проводиться фольклорне свято «Пам’яті Марії Руденко». З 1993 р. кожні три роки тут же проходить Всеукраїнське свято народного мистецтва. Кримський астроном М. Черних відкрив малу планету, яку назвав на честь Марії Оксентіївни Руденко – «Горлиця».

Література:

Дзюба, А. С. Марія Руденко – подільська фольклористка ХХ ст. / А. С. Дзюба // Наукові записки. Серія : Історія / ВДПУ ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2006. – Вип. 10. – С. 237–242.

Остапчук, Л. Пісенна спадщина Поділля у записах Марії Руденко / Л. Остапчук // Подільський фольклор у збиранні та дослідженні : тези міжнар. наук.-практ. конф. – 2006. – С. 85–89.

Подолинний, А. М. Горлиця : [про М. Руденко] / А. М. Подолинний // Жити Україною : ст., рец., есе / А. М. Подолинний. – Вінниця, 2007. – С. 31–35.

Кордонська, А. Марія Руденко – приклад для молодих : [у м. Могилів-Подільський створено Музей етнографії та нар. мистецтва ім. М. О. Руденко] / А. Кордонська // Вінниччина. – 2015. – 4 берез. – С. 6 : кольор. фот.

• 55 років від дня народження Василя Віталійовича Кравченка (14.02.1962, с. Плисків Погребищ. р-ну), стоматолога, кандидата медичних наук, помічника Міністра Служби забезпечення діяльності Міністерства охорони здоров’я України (Патронатна служба), нині директор Медичного департаменту МОЗ України. Заслужений лікар України (2004).

Література та інтернет-ресурс:

Кравченко Василь Віталійович // Імена України, 2007 : біогр. енциклопед. слов. / Ін-т гуманітар. досліджень АН України ; уклад. Л. Г. Андрієнко [та ін.]. – Київ, 2007. – С. 259 : фот.

Кравченко Василь Віталійович [Електронний ресурс]: директор медичного департаменту МОЗ // Медичний департамент МОЗ України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/docfiles/appl_kravchenko_vv_info.pdf / (дата звернення: 29.04.16), вільний. – Назва з екрана.

15 110 років тому (15.02.1907, м. Вінниця) було відкрито Вінницьку міську публічну бібліотеку ім. М. В. Гоголя, нині це обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва(див. розширену довідку в кінці місяця).

• 80 років тому народився Дмитро Іванович Власійчук (15.02.1937, с. Малятинці Кіцман. р-ну Чернівец. обл.), український художник, корифей подільської витинанки, винахідник технології у жанрі флористики на оксамиті. Член Спілки майстрів народного мистецтва України. Живе і творить у м. Хмільник.

Література:

Коляструк, О. А. Витинанки Дмитра Власійчука: мистец. погляд на іст. події та нар. традиції / О. А. Коляструк // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження : матеріали XXV Всеукр. наук. іст.-краєзнав. конф., 11–12 жовт. 2013 р. – Вінниця, 2013. – С. 180–186.

Назарець, О. Корифей подільської витинанки : [про Д. Власійчука] / Олена Назарець // Світлиця. – 2015. – № 1. – С. 57–60 : кольор. фот.

• 50 років від дня народження Павла Дмитровича Кириченка (15.02.1967, м. Вінниця), лікаря-інфекціоніста, доктора медичних наук (2001). Від 2006 р. мешкає у США.

Література:

Процек, О. Г. Кириченко Павло Дмитрович / О. Г. Процек // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2013. – Т. 13 : Киї-Кок. – С. 62 : фот.

16 70 років від дня народження Анатолія Павловича Бурдейного (16.02.1947, м. Ужгород Закарпат. обл.), художника, скульптора. Проживає у Вінниці з 1972 р. Автор пам’ятника Василю Стусу, встановленого у м. Вінниця в 2002 р. Член НСХУ (1977).

Література:

Синєпольський, І. І. Бурдейний Анатолій Павлович / І. І. Синєпольський // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2004. – Т. 3 : Біо-Бя. – С. 607 : фот.

Творець скульптурного рельєфу : [про Анатолія Бурдейного] // Собор. – 2014. – № 1. – обклад. : фот.

17 80 років тому (17.02.1937) у Липовці відбувся перший районний шаховий чемпіонат.

Література:

Барський, М. Найсильніші шахісти Вінниччини зібрались у Липовці : [тут відбувся командний чемпіонат Вінниччини з шахів] / М. Барський // 20 хвилин. – 2005. – 11 листоп. – С. 6.

Барський, М. Липовецький тріумф вінницьких шахістів : [у м. Липовець відбувся 15-й командний чемпіонат Вінниччини з шахів. У змаганнях взяли участь збірні 8 найсильніших шахових центрів обл.] / Михайло Барський // Вінниц. газ. – 2015. – 20 листоп. – С. 13 : фот.

• 160 років від дня народження Миколи Аполлоновича Тутковського (17.02.1857, м. Липовець – 15.02.1931, м. Київ), українського композитора, педагога, піаніста, громадського діяча.

Література та інтернет-ресурс:

Тутковський Микола Аполлонович: український музичний діяч, піаніст, композитор, педагог // Провідники духовності в Україні. – Київ, 2003. – С. 764–765.

Завальнюк, К. Микола Аполлонович Тутковський : [укр. композитор] / Костянтин Завальнюк // «Земле моя, запашна, барвінкова...» : Календар знамен. і пам’ят. дат Вінниччини 2007 р. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2006. – С. 89–92.

Тутковський Микола Аполлонович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Тутковський_Микола_Аполлонович  (дата звернення: 29.04.16), вільний. – Назва з екрана.

• 70 років від дня народження Петра Михайловича Гопича (17.02.1947, с. Комарівці Бар. р-ну), фізика, доктора фізико-математичних наук (1992). Закінчив Харківський університет (1971), де й працював на різних посадах до виходу на пенсію.

Література:

Ранюк, Ю. М. Гопич Петро Михайлович / Ю. М. Ранюк // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2006. – Т. 6 : Го-Гю. – С. 173 : фот.

18 95 років тому народився Володимир Кирилович Карпеко (18.02.1922, м. Козятин – 07.02.1993, м. Москва), російський поет, заслужений працівник культури Бурятії, лауреат премії ім. О. Фадєєва (1981), член СП СРСР (1955).

Література:

Семчук, Л. Поезія і доля / Л. Семчук // Вісн. Козятинщини. – 1999. – 17 лип.

Володимир Кирилович Карпеко // Славні нащадки вільних козаків : бібліогр. покажч. / Козятин. ЦРБ. – [Козятин], 2007. – С. 54–55.

Подолинний, А. М. Карпеко Володимир Кирилович / А. М. Подолинний // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2012. – Т. 12 : Кал-Киї. – С. 374 : портр.

• 85 років від дня народження Олексія Власовича Гусєва (18.02.1932, с. Літинські Хутори, тепер с. Садове Літин. р-ну – 04.11.1976, смт Літин), педагога, краєзнавця.

Література:

Гусєв, О. В. Історія Літина: з найдавніших часів до поч. ХХ ст. / О. В. Гусєв, С. О. Гусєв. – Вінниця : Едельвейс і К, 2004. – 90 с. : іл. – Бібліогр.

Гальчак, С. Гусєв Олексій Власович / Сергій Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: XIX – поч. XXI ст. : монографія / С. Д. Гальчак. – 2-ге вид., допов. – Вінниця, 2013. – С. 535–536.

20 День Героїв Небесної Сотні відзначається в Україні 20 лютого. Цю пам’ятну дату встановлено Указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу наших співвітчизників, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. «Небесна Сотня» – прийнята в Україні збірна назва загиблих учасників акцій протесту на Майдані. Уперше «Небесною Сотнею» полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна Сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року.

Вінничани – Герої Небесної Сотні

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції гідності… Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) [в т.ч. вінничанам]: Брезденюку Валерію Олександровичу, Полянському Леоніду Петровичу, Шимку Максиму Миколайовичу (Указ Президента України «Про присвоєння звання Герой України» № 890/2014 від 21.11.2014 р.).

Брезденюк Валерій Олександрович (17.06.1963, м. Жмеринка – 18.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані), український художник, відомий своїми малюнками на воді. Він єдиний у нашій області, хто писав роботи у незвичній техніці – фарбами на воді. Став переможцем міського конкурсу «Жмеринка має талант», був фіналістом шоу «Україна має талант». Убитий пострілом у спину вночі під час мітингу на Майдані у Києві.

Полянський Леонід Петрович (24.10.1975, м. Жмеринка – 20.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані). Працював залізничником у Жмеринці, останні роки мешкав у Києві. Брав активну участь з початку акцій протесту на Майдані Незалежності. Був членом Самооборони Майдану. З грудня 2013 р. належав до Барської роти. Загинув внаслідок вогнепального поранення снайпером в груди. Похований на римо-католицькому цвинтарі у м. Жмеринка.

Шимко Максим Миколайович (21.10.1979, м. Вінниця – 20.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані), історик. Учасник Клубу історичної реконструкції «Білий вовк», козак 4-ї сотні Самооборони Майдану. Загинув від кульового поранення снайпером в голову на вулиці Інститутській під час того, як намагався врятувати пораненого. Похований на Центральному міському кладовищі м. Вінниця.

Література та інтернет-ресурс:

Про присвоєння звання Герой України : [Указ Президента України № 890/2014 від 21.11.2014] [Електронний ресурс] // Президент України Петро Порошенко : офіц. інтернет-представництво. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/18477.html  (дата звернення: 25.11.16). – Назва з титул. екрана.

Шуткевич, О. Щоб пам’ять була вічною... : [про відкриття у центрі міста пам’ят. знаку Небесній сотні та загиблим у зоні АТО вінничанам] / Олеся Шуткевич // Вінниц. газ. – 2015. – 23 січ. – С. 1 : кольор. фот.

Мамай, В. У Вінниці вшанували Героїв Майдану : [про мітинг пам’яті Героїв Майдану біля монумента Небесній сотні] / Вікторія Мамай // Місто. – 2015. – 25 лют. – С. 2.

Поліщук, Л. Невідомі герої Небесної сотні – Юрій Нечипорук з Хмільника та Олександр Царьок із Бершадщини / Людмила Поліщук // 33-й канал. – 2015. – 25 лют. – С. 10 : кольор. фот.

Лісова, В. До річниці Революції гідності. «Героїв кулі не злякають!» – такими були останні слова майданівця Олександра Царька / В. Лісова // 33-й канал. – 2015. – 25 листоп. – С. 4 : фот.

«Де ви тепер, матерів своїх діти, колисаєте сон?» : [про Героїв Небесної Сотні – М. Шимка, Л. Полянського, В. Брезденюка] // Вінничанка. – 2016. – № 2. – С. 4–5 : кольор. фот.

• Третя річниця (20.02.2014) початку російської збройної агресії проти України (2014–2015). Цю дату Верховна Рада визначила як день вторгнення російських військ в Україну. Також саме від цього часу надалі вестимуть відлік тимчасової окупації Криму. Враховуючи військову перевагу Російської Федерації, позицію її керівництва щодо класифікації зовнішньої військової агресії Росії як внутрішньої загрози України, з метою недопущення подальшого введення регулярних російських військ на територію України, прикритих «миротворчою місією» та реалізації «абхазько-осетинського сценарію», 14 квітня 2014 року в Україні була розпочата антитерористична операція без введення воєнного стану. Зоною проведення антитерористичної операції було охоплено Донецьку і Луганську області (з 14 квітня 2014 року). 27 січня 2015 р. Верховна Рада України визнала Російську Федерацію агресором. Ця неоголошена війна скалічила долі мільйонів людей України: тисячі загиблих, сиріт, переселенців, які вимушено покинули свої домівки; економічні втрати. Своїм чорним крилом події на Сході України торкнулися і мешканців Вінниччини. П’ятеро вінничан-учасників антитерористичної операції (АТО) стали Героями України, четверо з них – посмертно.

Інтернет-ресурс:

Верховна Рада визнала 20 лютого 2014 року початком російської збройної агресії [Електронний ресурс] // Zaxid.Net : офіц. сайт. – Режим доступу: zaxid.net/news/showNews.do?objectId=1348579  (дата звернення: 15.10.16), вільний. – Назва з екрана.

Війна на сході України [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_на_сході_України  (дата звернення: 15.10.16), вільний. – Назва з екрана.

«Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» [Електронний ресурс] : Постанова Верховної Ради України № 337-VIII від 21 квітня 2016 р. // Верховна Рада України : офіц. сайт. – Режим доступу: (дата звернення: 15.10.16), вільний. – Назва з екрана.

Російська збройна агресія проти України (2014–2015) [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/.../Російська_збройна_агресія_ проти_України...  (дата звернення: 15.10.16), вільний. – Назва з екрана.

 


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2017 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2017 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2017 року. Січень
  4. Січень
  5. Сонячні висоти подільського жайворонка
    До 80-річчя від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала
  6. Винокурова Фаїна Аврамівна
  7. Лютий
  8. Лютий
  9. Вершини скоряються сильним
    До 75-річчя від дня народження Василя Максимовича Мороза
  10. Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва – бібліотека майбутнього
  11. Березень
  12. Чайка у Дністрових небесах
    До 70-річчя від дня народження Н. Ю. Гнатюк
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Генеалогія: виклик чи покликання для Юрія Легуна?
  16. «А вік – то невеличка віха...»
    До 80-річчя від дня народження Валентини Василівни Хрещенюк
  17. Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова
  18. Територія музики. Сторінки історії Вінницької обласної філармонії
  19. Червень
  20. Битва під Батогом
  21. Петро Перебийніс. Життя і творчість
  22. Бойко Петро Адольфович
  23. Липень
  24. Серпень
  25. Життя, присвячене свободі і слову
    до 120-річчя від дня народження Леоніда Мосендза
  26. Вінницька трагедія 1937–1938 рр.
    До 80-річчя від початку репресій проти мирного населення
  27. Вересень
  28. Погляд через століття
    До 100-річчя заснування газети Вінниччина
  29. Жовтень
  30. Класик з хутора Теклівка, або Постійно мобілізований
    До 75-річчя від дня народження Володимира Олександровича Яворівського
  31. Вінницький академічний обласний театр ляльок
  32. Листопад
  33. Перекладач святого письма з Вінниці
    До 125-річчя від дня народження Івана Софроновича Хоменка
  34. Вінницька обласна бібліотека для дітей ім. І. Я. Франка
  35. Музей фольклору Гната Танцюри
  36. Грудень
  37. Микола Леонтович.Славетний син співочого Поділля
  38. Відомості про авторів текстових довідок
  39. Іменний покажчик ювілярів 2017 року
  40. ЗМІСТ
  41. calameo.com

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2017
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро