ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: [email protected]

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації



Версія для друку

Управління культури і мистецтв

Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва

 

 

Наші видатні земляки

 

 

 

Василь Стус – велетень духу і таланту 

 

До 80-річчя від дня народження видатного українського поета, Героя України 

Бібліографічний покажчик (2008–2017)

 

 

 

Вінниця, 2018


УДК 016:821.161.2(477.44)

С 88

 

 

 

Відповідальна за випуск Н. І. Морозова,

директор Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва,

заслужений працівник культури України

 

 Василь Стус – велетень духу і таланту : до 80-річчя від дня народження видатного українського поета, Героя України : бібліогр. покажч. (2008–2017) / Упр. культури  і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. Н. В. Березюк ; бібліогр. редагування Л. Б. Борисенко ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця, 2018. –95 с. – (Наші видатні земляки).  

Видання підготовлене до 80-річчя від дня народження видатного поета-земляка, Героя України Василя Стуса. 

Розраховане на літературознавців, дослідників, бібліотечних працівників, студентів, учнів, усіх шанувальників його високої поезії.

 

© Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, 2018


Від укладачів

 

У січневі дні 2018 року Вінниччина вшановуватиме пам’ять свого талановитого земляка Василя Стуса – українського поета, перекладача, прозаїка, літературознавця, правозахисника, якому 6 січня виповнилося б вісімдесят.

Народився він у 1938 році в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно). За свої переконання в необхідності української культурної автономії був заборонений радянською владою, а сам – засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.

До 80-річчя від дня народження Василя Стуса Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва підготувала бібліографічний покажчик (2008–2017) «Василь Стус – велетень духу і таланту», присвячений його життю та творчості.

У ньому представлено окремі книги, публікації в наукових збірниках, альманахах, всеукраїнських та регіональних ЗМІ, виявлені у фонді Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, бібліографічних джерелах та мережі Інтернет. Більшість з них переглянуто de vizu.

Видання складається з текстової і бібліографічної частин. Відкриває покажчик стаття Пуніної О. В., кандидата філологічних наук, доцента Донецького національного університету імені Василя Стуса, «Василь Стус: право бути собою», в якій описано постать Василя Стуса як людини, талановитого поета, борця за справедливість, правозахисника.

Бібліографічна частина видання складається з таких розділів: «Твори В. Стуса», «Література про життя і творчість Василя Стуса», «Вшанування пам’яті поета», що поділяються на відповідні тематичні підрозділи. У межах кожного розділу і підрозділу література розміщена в хронологічно-алфавітній послідовності.

У першому розділі представлено окремі видання В. Стуса, збірки його творів, твори, опубліковані в літературних збірниках, періодичних виданнях. Другий розділ висвітлює літературу про життя і творчість Василя Стуса. Третій – складається з двох підрозділів: «Стусівські читання на Вінниччині» та «Художнє слово про Василя Стуса».

У розділі «Представлення життя і творчості В. Стуса в Інтернеті» бібліографічні записи подано в алфавітній послідовності. Він вміщує твори В. Стуса, відомості про життєвий і творчий шлях, аудіо- й відеодокументи за творчістю В. Стуса, зокрема авторське виконання віршів; фільми, театральні постановки, пісні, представлені в мережі Інтернет.

Видання супроводжує допоміжний іменний покажчик, у якому в алфавітному порядку подані прізвища авторів публікацій, передмов, укладачів, редакторів та осіб, які згадуються в пронумерованих бібліографічних записах.

Сподіваємося, що цей бібліографічний покажчик буде корисний науковцям, викладачам, студентам, краєзнавцям, працівникам культури та всім шанувальникам творчості В. С. Стуса.

Відбір матеріалу закінчено в листопаді 2017 року.


 

Василь Стус: право бути собою

До 80-річчя від дня народження

(06.01.1938–04.09.1985) 

Стус Василь Семенович (псевдоніми – Б. Дорош, В. Петрик; 1938–1985), український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, правозахисник, Герой України (2005). Народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на Вінниччині в родині Їлини (у дівоцтві – Сіньківська) та Семена Стусів, пошлюблених 1920 року. Дитинство і юність Василя Стуса пройшли на Донеччині в місті Сталіно (Донецьк), де і впродовж 1954–1959 рр. здобував філологічну освіту в Сталінському державному педагогічному інституті. Інститутське навчання, водночас інтелектуально насичене і суперечливе, подарувало наполегливому парубкові дружні знайомства як з істинними вчителями, серед яких – викладачі Костянтин Тесленко, Тимофій Духовний, так і зі справжніми товаришами: однокурсники Володимир Міщенко, Анатолій Лазоренко, Борис Дорошенко.

Дружнє товариство характеризувало Василя Стуса як людину завзяту щодо ставлення до студентської праці, національно свідомо сформовану, по-справжньому вольову. «Талісман» курсу з профілем Бетговена [1, с. 245], який завжди складав іспити першим і на «відмінно», що слугувало гарним знаком для п’ятдесяти однокурсників, вражав неймовірною здатністю до самоорганізації, прагненням досягати освітніх висот, крім того, що захоплювало однолітків, – лідер за натурою, бо ж недарма – капітан інститутської збірної з футболу. «Василь і зовні вирізнявся з-поміж інших, – згадує Володимир Міщенко, – високий, худорлявий, з добрим, хоча іноді й пронизливим, поглядом, із вольовим, різко випнутим підборіддям, він одразу привертав до себе увагу» [2, с. 290]. У продовження від Бориса Дорошенка: «Коли виступав перед аудиторією, то в такт словам злегка похитував головою і, тримаючи перед собою трохи зігнуту праву руку, пальцями робив такі рухи, ніби випускав на волю невидимих пташенят. Тими пташенятами були його думки. При цьому нижня губа у нього була рішуче відкопилена» [3, с. 140].

Викшталтуваний духовно у зросійщеному Донбасі україномовний юнак Стус не полишав життєвих дороговказів юності й у період визрівання, стократ помножуючи свої моральні імперативи – право бути собою, робити людям добро й існувати за принципом внутрішньої свободи людської індивідуальності, яка неможлива без творчого сповнення. Тому й за першою публікацією добірки віршів у «Літературній газеті», що побачила світ у грудневому числі 1959 року, коли молодий поет служив у лавах радянської армії, будуть подальші кроки. Це наполеглива праця над собою, що ознаменується появою поетичних збірок «Круговерть» (1964), «Зимові дерева» (1970), «Веселий цвинтар» (1971), «Час творчості / Dichtenszeit» (1972), «Палімпсести» (1971, 1977), літературознавчих праць «Феномен доби», «Зникоме розцвітання», низки літературно-критичних текстів, сценаріїв, перекладів із доробків Й. В. Ґете, Р. Рільке, Б. Брехта, П. Целяна, Е. Кестлера, Г. Енценсберґера, Д. Унґаретті, Ф. Ґ. Лорки, М. Валека та інших. Відтак, ані болюча відмова в друці книг, ані несправедливе відрахування з аспірантури Інституту літератури НАН України ім. Т. Г. Шевченка, ані побутово-родинні труднощі, пов’язані з цим, ані гротескно-абсурдний арешт у січні 1972 року та подальші роки таборового ув’язнення і заслання (1972–1979, 1980–1985 рр.) не виводять із творчої рівноваги Данте-Кармелюка (характеристика Стуса Василем Захарченком). Він затято й уперто виконує свою місію непокірного протестанта проти зла, реалізуючи духовні завдання, які надходять із вищих сфер: «Я пишу вірші і гадаю, що колись то потрібне буде моєму народові. А що мене мучать за них – то що зробиш? Не я перший, не я останній» (із листа В. Стуса до батьків від 10 листопада 1977 року). Щоправда, радянська влада не могла дозволити вповні розквітнути генію Василя Стуса, позбавивши найголовнішого у житті – творити: восени 1984 року в письменника було вилучено близько 250 текстів збірки «Птах душі», створених під час другого ув’язнення. А за цим – і фізичне знищення у ніч із 3 на 4 вересня 1985 року в карцері № 3 табору ВС-389/36 в с. Кучино Пермської області.

Слушно зауважує Стусів товариш Василь Захарченко, що Василь Стус на кілька порядків підніс небо української культури, підняв температуру нашої свідомості. Про це свідчить невичерпний на смисли письменницький доробок і сама постать Стуса-людини, Стуса-творця, відбита митцями в кінематографічних, живописних, скульптурних і театральних образах. Зафіксоване в мистецьких творіннях Бориса Довганя, Віктора Зарецького, Бориса Плаксія, Ярослава Троцька, Анатолія Бурдейного, сестер Тельнюк та інших Стусове людяно-нескорене єство знаково промовляє одвічні постулати істини, добра і краси:

Вік би не бачити й не чуть

про тебе, скрипко чорна,

а вірші йдуть, і йдуть, і йдуть,

неначе кров із горла,

і пахнуть рутою, котра

уже напівзабута,

і пахнуть м’ятою. Добра

сам Бог мені прелютий

був зичив, даючи цей хист

проклятий – віршувати

на власну голову. А зміст?

А змісту не добрати.

Коли топилася душа

в грайливім струмуванні,

ти необачно полишав

всі приписи посланій,

де стільки ком, рисок, крапок –

сам чорт там шию зверне.

Сердечний наживеш порок

чи совісті каверни.

Добром об’яснена душа

велить вогнем палати.

Ти лиш за хистом полишав

право – обирати

собі дорогу. Бо не він,

а ти – був раб. Не блазнем,

а рудокопом. Домовин

таланту вічним в’язнем.

 

Пуніна Ольга Василівна, кандидат філологічних наук, доцент Донецького національного університету імені Василя Стуса

 

Література

1. Лазоренко А. Штрихи до портрета Василя Стуса / Анатолій Лазоренко // Василь Стус: Поет і Громадянин : кн. спогадів та роздумів : до 75-річчя від дня народж. Василя Стуса / упоряд. Василь Овсієнко. – Київ : КЛІО, 2013. – С. 245.

2. Міщенко В. Ночі Донеччини сині… / Володимир Міщенко // Василь Стус: Поет і Громадянин : кн. спогадів та роздумів : до 75-річчя від дня народж. Василя Стуса / упоряд. Василь Овсієнко. – Київ : КЛІО, 2013. – С. 290.

3. Дорошенко Б. Остання зустріч / Борис Дорошенко // Василь Стус: Поет і Громадянин : кн. спогадів та роздумів : до 75-річчя від дня народж. Василя Стуса / упоряд. Василь Овсієнко. – Київ : КЛІО, 2013. – С. 140.


Василь Стус – велетень духу і таланту

  1. Від укладачів
  2. Василь Стус: право бути собою

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2018
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро