Дворянські родини Поділля та Брацлавщиниголовне меню

генеалогічне дерево

Доля роду Чарторийських типова для можновладних українських аристократичних сімей. Як і Острозькі, Чарторийські тривалий період часу виступають герб Погоняапологетами православ`я, а згодом, прийнявши католицьку віру, стають в ряд могутніх кланів Речі Посполитої. У XVIII столітті на Правобережній Україні їм небуло рівних за багатством та політичним впливом (мабуть, лише рід Потоцьких міг посперечатись в цьому відношенні з Чарторийськими). Князі Чарторийські- волинський рід герба Погоня. Походження своє ведуть від сина литовського князя Ольгерда- Коригелли. Родовий маєток- містечко Чарторийськ неподалік від Луцька. Чарторийські досить рано прийшли на східноподільські землі. В середині XV століття Іван Чарторийський став членом Ради Свидригайла, який був у той час волинським удільним князем. А позаяк між Волинню та БрацлавщиноюВеликий Литовський князь Свидригайло існували тісні стосунки, та й Свидригайло у своїй політиці завжди опирався на східноподільських бояр, то не дивно, що Чарторийські починають активно впливати на події, що відбувались на цій території. Так, брат Івана Чарторийського Михайло, маршалок двору Свидригайла, в 1452 році одержав посаду брацлавського намісника. Наступні два покоління роду Чарторийських також були тісно пов`язані із Східним Поділлям. В кінці XVI ст.будівля єзуїтського монастиря та колегіума у Вінниці (1610-1617) князь Юрій (Єжи) Чарторийський прийняв "латинську віру" і надавав значну матеріальну допомогу   єзуїтському колегіуму у Вінниці,заснованому Валентієм-Олександром Калиновським. Його син Миколай у 1655-1657 роках обіймав посаду подільського воєводи, а онук- Михайло Чарторийський- в 1658 році був призначений воєводою брацлавським. Наприкінці XVII-XVIII століттях на Брацлавщину приходить т.з. лінія Чарторийських-Корецьких. ЇЇ представники досягли тут величезного впливу завдяки своїм багатствам і зв`язкам при варшавському дворі. Станіслав Костка Чарторийський одержав посаду ловчого Брацлавського воєводства і був обраний послом елекційного сейму 1733 року. Його син Йозеф-Клеменс став останнім нащадком цієї лінії. В кінці XVIII ст. Адам-Казимир Чарторийський з іншої гілки дому Чарторийських обіймав посаду "генерала земель подільських" (як колись Валентій-Олександр Калиновський). В ХІХ столітті Чарторийські довго зберігали свою могутність і вплив на українських землях, у Польщі та при імператорському дворі в Петербурзі.

початок сторінки