Ми підійшли до розгляду основних питань: хто, коли і з якою метою будував ці підземелля. Викладемо нашу точку зору на цей рахунок. Більшість підземних ходів будувалась протягом XVI- першої половини XVII ст. Це пояснювалось прикордонним становищем краю і постійними набігами агресивних сусідів з півдня (див. розділи "Некороновані королі" та "Подільські замки"). Таким чином, перша функція підземель- захисна. З початком будівництва мурованих замків роль ї значення підземних катакомб значно збільшились. Підземелля стають одним з важливих атрибутів системи оборони. Плани багатьох середньовічних замків збереглись, проте шукати на них схеми підземних ходів дарма. Причина- секретний характер катакомб. Про їхні напрямки і виходи на поверхню знав надзвичайно обмежений контингент. Отже, до захисної функції додалась військово- стратегічна. Після Люблінської 1569 року і, особливо, Брестської 1596 року уній на території Поділля з`являється велика кількість католицьких орденів- єзуїти, кармеліти, францисканці, домініканці та інші. Вони будують укріплені монастирі і за всіма правилами фортифікації прокладають підземелля. Деякі з них використовувались як схованки, в інших розташовувались крипти- підземні поховання монахів.Вірогідно, існували інші функції монастирських катакомб.     Ми свідомо обмежуємо хронологічні рамки інтенсивного будівництва підземних ходів саме XVI- першою половиною XVII cтоліття. Адже з початком Визвольної війни і наступними подіями періоду Руїни будувати підземелля не було ніякого сенсу. Крім того, в цей час на Брацлавщині залишилось обмаль населення. Можливо, подібною діяльністю займались турки, які захопили подільські землі в 1672-1699 роках, проте навряд чи її масштаби могли бути значними. Чи внесли ми ясність у проблему історичних підземель? Вважаю, що запитань залишилось набагато більше, ніж відповідей на них. Спробуйте пояснити доцільність прокладання підземних магістралей, які з`єднували між собою населені пункти, розташовані за десятки кілометрів один від одного. Ось, наприклад "сітка" підземних ходів у Тиврівському районі: Тиврів-Онитківці (10 км), Тиврів-Кліщів (6 км), Тиврів-Черемошне (бл.12 км). Є свідчення, що існував підземний туннель з Тиврова на Вінницю. Доводилось чути про підземний тракт Немирів-Вінниця, а також Гайсин-Іллінці-Немирів. Декілька років тому група ентузіастів пройшла під землею маршрут Меджибіж-Летичів (40 км). Ось тут виникають питання. Куди подіти таку кількість землі, де брати стільки теплової енергії на випалювання цегли, і найголовніше- навіщо потрібні були такі магістралі? На більшість запитань відповіді у нас немає. Відомо тільки, що в другій половині XVI ст. на терені Поділля різко зменшилась кількість лісів. Деревина високо цінувалась, йшла на переробку і експорт, а, можливо, використовувалась для випалювання цегли. Технологія прокладання ходів більш-менш зрозуміла. Будівельники обходили скелясті ділянки, основні роботи велись в алювіальних грунтах. Маршрут завжди обирався найбільш оптимальний. Звичайно, наші роздуми основані на аналізі тих небагатьох фрагментів середньовічних подільських підземель, які відомі у даний час. Ми переконані, що вони є складовою частиною комплексної системи підземних ходів регіону. Для цього дослідження слід продовжувати.